Капітальний злив

Є прикмета – якщо чиновники активно коментують «імовірне зміцнення гривні», варто чекати на черговий стрибок курсу долара. Приблизно так і сталося в лютому. В середині місяця заступник голови НБУ Олександр Савченко повідомив про наявність інструментів для зменшення вартості долара до 7 UAH/USD, і вже за тиждень курс гривні підскочив з 8 UAH/USD до 9,35 UAH/USD на міжбанківському ринку, а в пунктах обміну валют – до 10 UAH/USD. До березня курс відкотився до 8,2-8,5 UAH/USD, але ймовірність подальшої девальвації гривні залишається дуже високою.

 

 

Приводом останнього стрибка курсу гривні стало активне поширення в ЗМІ інформації про те, що Міжнародний валютний фонд відклав надання Україні кредиту розміром ­­$1,9 млрд – другої частини позики на загальну суму $16,4 млрд. Необережні заяви чиновників призвели до того, що національна грошова одиниця певною мірою припинила виконувати одну з головних функцій – бути засобом заощадження. В. о. голови Нацбанку Анатолій Шаповалов повідомив, що з початку року населення купило валюти на $3 млрд, у той час як продало лише на $1,3 млрд. «Якщо в приватних осіб або компаній з’являються долари чи євро, то їх не поспішають міняти на гривню», – констатує Андрій Пархоменко, економіст інвестиційної компанії «Конкорд Капітал».

 

Водночас підвищений попит на валюту з боку громадян зумовлений і іншим чинником – за даними НБУ, з 275,69 млрд грн кредитів, наданих банками домашнім господарствам, 189,61 млрд грн, або 68,7% номіновані в доларах США, ще 4,9 млрд грн, або 1,7% – в євро. Таким чином, виконання кредитних зобов’язань населенням ще довго підтримуватиме високий попит на іноземну валюту. Аби частково його задовольнити та зняти напругу, Нацбанк надав можливість клієнтам банків за пільговим курсом купувати долари для поточних платежів та погашення простроченої кредитної заборгованості (докладніше про механізм цільових валютних аукціонів – у минулому числі Тижня). Реалізація цього заходу коштуватиме Нацбанку в середньому $50-60 млн щотижня, що, безумовно, створить додаткове навантаження на міжнародні резерви НБУ.

 

Попит на валюту на міжбанківському ринку також стабільно високий. У січні 2009 року обсяг приватного зовнішнього боргу скоротився на $1,5 млрд – до $87,7 млрд. При цьому короткотермінова заборгованість українських банків, за даними НБУ, становить $8,7 млрд. У середньому Нацбанк щодня витрачає на підтримку гривні близько $85 млн і без позики МВФ регулятору буде вкрай важко продовжувати інтервенції на міжбанківському ринку в теперішньому обсязі – золотовалютні резерви не безмежні. «Все це чудово розуміє корпоративний сектор. Банки та компанії активно скуповують долари, оскільки чекають, що обсяги інтервенцій у майбутньому знизяться», – зазначає пан Сальников, аналітик інвестиційної компанії «Сократ». До того ж, бізнес побоюється можливого прискорен­­ня роботи друкарського верстата, за допомогою якого уряд може вирішити проблему браку коштів у державній скарбниці.

 

Утім, на думку високопосадовців, нинішній курс долара є макроекономічно необґрунтованим. Зокрема, вони звертають увагу на той факт, що в січні 2009-го сальдо зовнішньоторговельного балансу було позитивним уперше за останні чотири роки: обсяги закупівлі зарубіжної продукції різко скоротились, і експорт товарів та послуг перевищив імпорт на $396 млн. Але це не вся правда – вартість національної валюти залежить і від інших чинників.

 

 

Крім торговельного балансу, курс гривні залежить від балансу надходження та відпливу капіталів з України. Саме цей чинник дозволив Україні мати стабільний валютний курс упродовж 2005–2008 рр., коли імпорт товарів перевищував експорт. Наприклад, із січня по серпень минулого року негативне сальдо балансу зовнішньої торгівлі товарами досягло $12,5 млрд. Однак дефіцит валюти для закупівлі зарубіжної продукції був покритий за рахунок надходження кредитів та інвестицій з-за кордону. Доларів та євро було так багато, що протягом перших восьми місяців 2008-го Нацбанку вдалося навіть збільшити свої резерви на $5,6 млрд (до $38,1 млрд станом на 1 вересня). Восени ситуація докорінно змінилася: через світову фінансову кризу надходження позикової валюти та інвестицій не просто скоротилося, а перетворилося на відплив. Утеча капіталів не припинилася до цього часу. За оцінкою НБУ, в січні сальдо фінансового рахунку платіжного балансу залишалося від’є­­­мним, а дефіцит валюти становив $2,3 млрд, збільшившись на $0,57 млрд порівняно з груднем.

 

За словами економістів, основною причиною втечі грошей з країни є повернення раніше взятих кредитів. На 1 жовтня минулого року загальний зовнішній борг українських банків, компаній та державного сектору досяг величезної суми – $105 млрд. Це 90% річного ВВП України – вартості всіх вироблених протягом року товарів та послуг. «Сума позик приватного сектору, які треба повернути протягом цього року, сягає $40 млрд. Але фактичне повернення, ймовірно, буде меншим, оскільки частину кредитів вдасться рефінансувати. Наприклад, іноземні банки, швидше за все, пролонгують позики, надані дочірнім фінустановам», – вважає Андрій Пархоменко. Вітчизняним банкам та компаніям отримати гроші з-за кордону для рефінансування кредитів майже неможливо – іноземні інвестори вважають, що чимало банків та компаній перебувають на межі дефолту.

 

Подальша динаміка платіжного балансу не в останню чергу залежатиме від поведінки великих компаній, які в умовах кризи не повертають валютну виручку в Україну, а також переводять кошти з вітчизняних банків до західних фінустанов. Дещо згладити наслідки цієї тенденції, за словами Михайла Сальникова, зможе значний приплив валюти в країну наприкінці другого кварталу для фінансування президентських виборів.

 

 

Таким чином, вартість гривні буде знижуватися до того часу, поки довіра до національної валюти не відновиться – як з боку закордонних інвесторів, так і з боку українських компаній та громадян. Прогнози що­до курсу на цей рік дуже різняться. За минулорічною оцінкою МВФ, середньорічний курс гривні у 2009 році становитиме 8,6 UAH/USD. Михайло Сальников вважає, що до кінця першого кварталу гривня може девальвувати до 12 UAH/USD, а в подальшому подешевшати навіть до 15 UAH/USD. Та зробити однозначний прогноз неможливо – курс залежить від багатьох чинників, які важко передбачити. Насамперед – від обсягу емісії національної валюти. Зараз одним із основних інструментів, за допомогою яких НБУ стримує подорожчання долара, є зменшення кількості гривень в обігу. Протягом січня грошова маса скоротилася на 4,6% – до 491,8 млрд грн. Проте штучно створений дефіцит гривні погано впливає на економіку. В умовах відтоку вкладів банки швидко втрачають платоспроможність – на 2 березня призначені Нацбанком тимчасові адміністратори керували вже дев’ятьма банками, в тому числі трьома – з групи найбільших (Промінвестбанк, Надра й Укрпромбанк). Можливо, рано чи пізно НБУ та уряд будуть змушені збільшити рефінансування банків, і випущена в обіг додаткова гривня штовхне долар угору. Причиною емісії з-поміж іншого може стати необхідність покрити дефіцит держбюджету.

 

Крім цього, курс залежить від темпів зростання експортної виручки металургійних та хімічних комбінатів, яка зараз потроху збільшується після більш ніж дворазового падіння в листопаді-грудні минулого року. А також від того, чи вдасться підприємцям та чиновникам залучити зовнішнє фінансування, зокрема чергові транші МВФ та позику від Росії. Проте рано чи пізно валютна бульбашка лусне – з відновленням економіки бізнесмени конвертуватимуть заощаджені долари в гривню, щоб вкладати гроші в Україні, і національна валюта почне зміцнюватись. Але до того, як це станеться, гривня девальвуватиме.