Капітальний ремонт

У червні Кабмін затвердив четвертий варіант механізму рекапіталізації комерційних банків (перший з’явився ще в лютому), але обмін акцій фінустанов на «живі» бюджетні гроші досі не розпочався. Минулого тижня перші три банки – «Укргазбанк», «Київ» і «РодовідБанк» – обміняли свої акції на облігації внутрішньої державної позики. Банкіри жартують, що перекладання своїх зобов’язань на державу може виявитися чи не найприбутковішим бізнесом під час кризи.  

Порядок рекапіталізації передбачає, що уряд може сприяти збільшенню капіталу банку за умови отримання не менш ніж 60%+1 акції фінустанови. Ще 15% паперів мають бути передані в управління державі чи належати інвесторові, який братиме участь у рекапіталізації. До того ж у фінустанові, що претендує на бюджетну підтримку, має працювати тимчасова адміністрація НБУ. Капітал проблемних банків збільшуватимуть за рахунок облігацій внутрішньої державної позики (терміном погашення 8 і 10 років), які Нацбанк зо­бо­в’я­за­ний викуповувати протягом п’яти днів з моменту подання відповідної заявки.

Першу трійку уряд рекапіталізує таким чином: Укргазбанк в обмін на 81,57% акцій отримає 3,1 млрд грн, Родовід Банк і банк «Київ» віддадуть понад 99% акцій відповідно за 2,809 млрд грн і 3,563 млрд грн. На черзі Укрпромбанк і Надра Банк, які не потрапили до когорти піонерів, оскільки не реструктурували зовнішні борги відповідно до вимог уряду.

Загалом на рекапіталізацію банків уряд планує виділити 44 млрд грн. Джерела у Мінфіні свідчать, що левову частку цих грошей уряд отримає від МВФ, який дозволив спрямувати частину другого траншу – $1,5 млрд – на фінансування бюджетного дефіциту. В. о. міністра фінансів Ігор Уманський вже заявив, що третій транш ($3,2 – 3,8 млрд) також піде на покриття перевищення державних видатків над доходами. А прем’єр-міністр Юлія Тимошенко підтвердила, що параметри рекапіталізації окремих банків узгоджено з Міжнародним валютним фондом. 

 «МВФ зацікавлений у фінансуванні рекапіталізації українських банків, – вважає провідний економіст Центру соціально-економічних досліджень «CASE-Україна» Володимир Дубровський. – До кризи наші фінустанови охоче позичали гроші у центральноєвропейських банків під нижчі відсот­ки, ніж в Україні. Неготовність віт­чизняних фінустанов розраховуватися із зовнішніми кредиторами загрожує їхній фінансовій стабільності. МВФ прагне уникнути так званого ефекту доміно (другої хвилі банкрутств, в епіцентрі якої можуть опинитися банки Центральної Європи), а тому дає згоду на рекапіталізацію за рахунок свого кредиту».

В уряді Юлії Тимошенко чудово розуміють, що після фактичної націоналізації проблемних банків держава успадкує їхні зовнішні борги. Приміром, Надра Банк винен іноземним кредиторам $900 млн, Родовід Банк – $55 млн, Укргазбанк – $50 млн, Укрпромбанк – $120 млн. Уряд прагне відстрочити повернення боргів, тому вимагає від кандидатів на держпідтримку реструктурувати всі зовнішні зобов’язання. «Це одна з головних умов рекапіталізації, – каже фінансовий аналітик Astrum Investment Management Ярослав Стецик. – Таким чином, іноземні кредитори мають не дуже приємну альтернативу: або погодитися на відстрочення погашення боргу, або мати справу з неплатоспроможними позичальниками, які залишилися без державної підтримки». Щоправда, жорстка позиція уряду стосовно реструктуризації може пом’якшитися в процесі діалогу з МВФ щодо отримання третього траншу.  

Збільшення капіталів комерційних банків бюджетним коштом відбувається під популістським гаслом повернення грошей вкладникам. Проте експерти мають сумніви, що саме така процедура є найзручнішою для українців, які довірили свої заощадження банкам. Так, президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер вважає, що рятувати депозити треба було за рахунок спрямування коштів держбюджету за цільовим призначенням, наприклад, збільшити активи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Натомість нежиттєздатні банки необхідно було ліквідовувати одразу. Схожої думки й екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник. «Не всі банки слід рятувати державним коштом. Допомагати потрібно системним, решта мають бути якнайшвидше ліквідовані», – зазначив він Тижню.

«Рекапіталізація по-українськи – це списання боргів власників банків на державний рахунок. Фактично уряд допомагає не вкладникам, а власникам», – переконаний пан Пасхавер. А за оцінками директора Інституту приватизації, управління власністю та інвестицій Олександра Рябченка, «принаймні 30 банків в Україні рятувати взагалі немає сенсу, адже від них залишилися самі обгортки, ресурси з них давно виведено». Так, за словами заступника голови ініціативної групи вкладників АКБ «Київ» Сергія Бахіна, фізособи, пов’язані з власником банку, отримали безвідсоткові кредити на суми від 120 до 130 млн грн незадовго до запровадження в ньому тимчасової адміністрації (відповідні кошти, надані Нацбанком у формі рефінансування, мали бути спрямовані на виплати депозитів вкладникам).

Член правління одного з банків повідомив Тижню, що пік вимивання коштів з деяких фінустанов припав на лютий – квітень і хронологічно збігся із заявами керівництва уряду про рекапіталізацію. Ці відомості частково підтверджуються статистикою НБУ: якщо в січні поточного року українськими банками було надано кредитів на загальну суму 49,8 млрд грн, то вже в лютому – на 73,4 млрд грн, березні – на 68,9 млрд грн, квітні – на 62,5 млрд грн.

Олександр Пасхавер припускає, що державну допомогу отримають насамперед банки, власники яких свого часу вивели капітали в офшори, при цьому черга охочих до рекапіталізації зростатиме. «Після введення у фінустанові тимчасової адміністрації НБУ можливості для зловживань практично зникають», – вважає економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. Утім, за даними джерела в Мінфіні, тимчасові адміністрації Нацбанку не завжди обмежують надання нових позик, а якість кредитних портфелів проблемних банків погіршується як із суб’єктивних причин – зловживання власників фінустанов, так і з об’єктивних – загальна тенденція неповернення кредитів.[1404]

П’ЯТНАДЦЯТЬ ПРОБЛЕМНИХ 

Тиждень з’ясував, чи виконують зобов’язання банки, в яких уведено тимчасових адміністраторів НБУ (зведену таблицю можна подивитися і закачати тут)