Реалізацію передвиборчих декларацій команди Віктора Януковича про реформування податкової системи відкладено на невизначений термін. Замість декларованих перед виборами ініціатив, спрямованих на зниження фіскального тиску, уряд Миколи Азарова подав на розгляд Верховної Ради дещо протилежні: запровадження податку на нерухомість, збільшення ставок акцизів на коньяк, сигари та імпортовані авто, скасування пільг із податку на прибуток для банків, заборону враховувати при визначенні оподаткованого прибутку збитки минулих періодів тощо. Але все це поки що теорія. На практиці бізнес відчуває, що означають обіцяні новою владою «податкові канікули».
На умовах інкогніто співробітники ДПАУ повідомляють, що до відома обласних управлінь уже доведено: кому, яку суму й за яким податком «дати до бюджету». Вказівки, щоправда, були усні, а тому обійдемося без конкретних цифр. Хоча принаймні одну цифру все-таки можна назвати – офіційно визначено, що цього року уряд планує додатково залучити 10,5 млрд грн до Пенсійного фонду, за результатами перевірок сплати нарахувань на фонди оплати праці підприємств. Зрештою, питання про можливість сплачувати в повному обсязі внески з ФОП на загальних підставах залишається філософським. Але в цьому випадку вражає не стільки зміст, скільки форма. «Прогнозування донарахувань податків і штрафів за результатами перевірок є неприпустимою практикою у європейських країнах, – стверджує Григорій Павлоцький, партнер податково-юридичного департаменту компанії Deloitte. – У розвинених державах головним завданнями податкових служб є адміністрування платежів та проведення роз’яснювальної роботи з платниками, виявлення помилки в заповненій декларації свідчить про неналежне виконання податківцями своїх функцій і не вважається додатковим джерелом бюджетних надходжень, як у нас».
Утім, певну роз’яснювальну роботу наші податківці вже почали проводити. «Підприємцям роблять не дуже пристойні пропозиції, – розповідає Тижню завідувач відділу податків та зборів ВГО «Асоціація платників податків України» Валентина Проніна. – Пропонують виконати бюджетні зобов’язання за І квартал до завершення термінів подання декларацій. У платників податків запрошують інформацію про їхніх контрагентів начебто задля того, аби провести інвентаризацію заборгованості держави з ПДВ з метою оформити її облігаціями». «Неофіційні прохання сплатити податки авансом, які дедалі частіше роблять українські податківці підприємцям, не мають аналогів у європейських юрисдикціях, – розвиває думку Євген Ратманський, старший консультант податково-юридичного департаменту компанії Deloitte. – Адже авансова сплата податків лише призводить до негативних наслідків, оскільки створює касові розриви в бюджетах майбутніх періодів».
Натомість українські податківці отримали усні вказівки не приймати від бізнесменів декларацій, де вказані збитки, заявки з великими сумами ПДВ до відшкодування тощо. Можливо, саме з цим пов’язані проблеми з подачею звітності в електронній формі: в окремих органах податкової служби процедура подання е-звітності ускладнилась, а в деяких, як-ось у київських, взагалі унеможливилась. Почастішали випадки, коли податківці свідомо псують паперові декларації з тим, аби в них з’явилися законні підстави не прийняти документ. Подеколи навіть ті звіти, які вже були отримані податковою, інспектори відмовляються визнавати за подані – присвоюють дивний статус «до відома». Вочевидь, це один із нових способів латання бюджетних дір – контрагентам платника, звіт якого забракований, не нараховують податкового кредиту з ПДВ.
Тим, хто хоче отримати від держави відшкодування ПДВ, доводиться робити неприємний вибір – або давати податківцям відкати (в окремих регіонах вони сягають 40% від відповідної суми), або наражатися на величезну кількість перевірок. Штучно затягуються процедури надання дозвільної документації для відкриття бізнесу, отримання алкогольних ліцензій, особливо загострилася проблема одержання свідоцтва платника ПДВ. Підприємці визнають, що тиск із боку податкової відчували за будь-яких часів і будь-якої влади, й водночас наголошують, що в останній місяць вони стали набагато частіше спілкуватися – формально й неформально – з представниками контрольних інстанцій.
В Україні й далі працює практика усталених негласних правил: «Декларуєш збиток – отримуєш позапланову перевірку», «Прагнеш відшкодування ПДВ – домовляйся», «Є проблеми з поданням декларацій – мотивуй чиновника її прийняти»… Це в розвинених країнах податки платять, в Україні їх, як і раніше, збирають, а на складнощах адміністрування чиновники заробляють.
[1801][1802][1803]
Нещодавно викликали на співбесіду до податкової адміністрації, настійливо рекомендували сплатити податок на прибуток авансом на 3 місяці вперед із приблизного розрахунку 1% від обороту за відповідний період. Коли я зазначив, що не можу спрогнозувати, чи підприємство матиме прибуток за вказаний період, мені відповіли, що я маю планувати такі показники та сплачувати відповідні суми. Я відмовився від пропозиції податківців, аргументуючи це тим, що наразі підприємство не має вільних коштів. Причому я не збрехав – ми надаємо послуги державним установам, тому в більшості випадків отримуємо гроші постфактум. У відповідь на мої пояснення податківці порадили взяти кредит у банку й сплатити податок за рахунок позики. Я відповів, що вважаю це абсурдом, адже заради аврального наповнення бюджету буду змушений повертати банкові тіло кредиту та відсотки. Втім, навіть якби в мене й були вільні кошти, я б інвестував їх у розвиток бізнесу задля отримання більшого прибутку, а не кредитував би державу. Це моя принципова позиція!.. Проте після мого виступу в податковій вони почали тиснути, періодично телефонують мені та бухгалтеру, ставлять зайві запитання, зараз погрожують перевіркою.
КОМЕНТАР ЮРИСТА_________________________
Андрій Стельмащук, радник юридичної фірми «Василь Кісіль та Партнери»
Конституція України гарантує кожному громадянинові правовий порядок, за якого ніхто нікого не може змусити робити те, що не передбачено законодавством. Відповідно, якщо закон не зобов’язує сплачувати податок на прибуток (або виконувати будь-яке інше бюджетне зобов’язання) авансом із приблизним розрахунком відповідної суми, то перерахувати гроші державі платник може лише з власної волі. І жоден державний орган не може вимагати зворотного, порушуючи Основний Закон. Практика показує, що податківці мають звичку посилатися на неіснуючі нормативно-правові акти, наполягаючи на авансовій сплаті податків. У відповідь платникам можна спиратися на статтю 1 Закону України «Про систему оподаткування», яка передбачає, що ставки, механізм справляння податків і зборів, пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими нормативними актами, крім законів про оподаткування. Коротко кажучи, немає закону – немає авансування.
Погрози податківців перевірками є одним із найпопулярніших методів психологічного тиску на підприємців. Варто пам’ятати, що згідно з пунктом 2 Указу президента «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» № 817/98, про планову виїзну перевірку (може проводитися не частіше, ніж раз на рік) податківці повинні письмово повідомляти платника не пізніше, ніж за десять календарних днів до відповідного заходу з зазначенням дати його початку. Аналогічна вимога щодо позапланових перевірок відсутня, але щодо них законодавством визначений вичерпний перелік підстав проведення, зокрема: виявлення фактів порушення суб’єктом підприємницької діяльності законодавства за наслідками зустрічних перевірок, неподання у визначений термін документів обов’язкової звітності тощо.
З якою б перевіркою не завітали податківці, в них необхідно поцікавитися про наявність рішення керівника контрольного органу щодо проведення перевірки та направлень на цей захід саме цих осіб (окремо для кожного). Відмова надати такі документи є підставою для недопущення податківців до проведення перевірки. Іншою підставою для цього є відмова представників контрольного органу від підпису в журналі відвідання фірми, де мають бути зазначені термін і мета візиту, посади й прізвища представників контрольного органу.
Я розпочав бізнес зовсім недавно. Раніше чув від колег, що бюджетне відшкодування ПДВ є проблемою, проте не думав, що настільки. За моїми підрахунками відшкодування після першої експортної операції мало надійти за 105 днів, проте в цей термін гроші не повернули. Після мого звернення до податкової на підприємство приїхала ревізія. Податківці почали перевіряти всіх моїх постачальників, у яких я купував будь-що з ПДВ. За їхніми словами, вони намагалися з’ясувати справедливість заявленої до відшкодування суми й назвали це «ланцюговою перевіркою». Один із співробітників податкової натякнув, що така громіздка перевірка може бути дуже тривалою, й запропонував посприяти з щонайшвидшим оформленням необхідних паперів, оцінивши свої послуги у 30% від суми відшкодування. Я обурився й відмовив йому в різкій формі, проте тепер шкодую. Товариш із Одеси розповів, що в них відкати сягають 40% для чистих експортерів та 70% для фіктивних. Напевно, мені зробили цілком пристойну пропозицію… Хай там як, а обігові кошти дуже потрібні.
КОМЕНТАР ЮРИСТА_____________________________
Андрій Гринчук, керуючий партнер юридичної фірми «Гринчук, Горпинюк та Партнери»
У випадку затримання виплати платникові бюджетного відшкодування ПДВ чи необґрунтованої відмови в цьому податковий орган порушує чинне законодавство. Пункт 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» закріплює дефініцію «бюджетне відшкодування», під яким розуміється сума, що підлягає поверненню платникові у зв’язку з надмірною сплатою податку у визначених випадках. Згідно з підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 цього Закону, платник, який має право одержати бюджетне відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми, подає відповідному податковому органу декларацію та відповідну заяву. Далі базовий Закон встановлює низку процедур, які передують відшкодуванню. Ясна річ, що про «відкати», «благодійні внески» або «затримку відшкодування» там не йдеться. Будь-які розмови на цю тему з боку податківця підпадають під ознаки злочину, згідно зі статтею 368 Кримінального кодексу України. В цьому випадку підприємцеві варто звернутися з заявою у підрозділ СБУ по боротьбі з корупцією. Та досить мало бізнесменів у проблемній ситуації обирають шлях оскаржень та притягнення до відповідальності чиновників. Логіка бізнесу вимагає отримати відшкодування (хоч і менше від заявленого) зараз, а не втягуватися в тривалу боротьбу.
Відмова у здійсненні відшкодування чи його затримка, а також прийняття інших незаконних рішень можуть бути оскаржені в органі податкової служби вищої інстанції. Однак, як показує досвід, практичної користі від цього, а також від скарг в інші правоохоронні органи немає, оскільки у відповідь надсилають формальні відписки щодо відсутності коштів тощо. Якщо бізнесмен займає принципову позицію і не йде на домовленості з податківцями (як варіант – заручається політичною підтримкою), єдиним хоча й досить тривалим шляхом виходу з цієї ситуації є судове оскарження. Європейський суд із прав людини вже розглядав справу проти України у зв’язку з невідшкодуванням ПДВ (справа «Інтерсплав» проти України), в якій встановив порушення Україною Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Наше підприємство надає платні освітні послуги, попит на які є вкрай еластичним, адже дитину в разі фінансових труднощів можна віддати до безкоштовної державної середньої школи. Місяць навчання в нашому закладі коштує в середньому 1500 грн і значна кількість батьків із початком кризи розірвали з нами контракти. Водночас ми не могли знижувати якість послуг для решти учнів. Відповідно, витрати на оплату праці висококваліфікованих педагогів, організацію позакласного дозвілля тощо залишалися на докризовому рівні на тлі падіння доходів. Таким чином, за підсумками 2009 року наше підприємство задекларувало збиток. Наприкінці березня поточного року мене телефонним дзвінком викликав начальник районної податкової інспекції «на розмову». Податківець поставив під сумнів збитковість нашого підприємства, заявивши, що прибуток у цій галузі повинен становити не менше 1,3% від обороту. Чиновник попередив, що не підписуватиме звітність, якщо за підсумками найближчого звітного періоду задекларуємо збиток. Я в розпачі!..
КОМЕНТАР ЮРИСТА_____________________
Роман Блажко, юрист юридичної фірми «Лавринович та Партнери»
Почнемо з того, що порядок запрошення (виклику) до податкових органів визначено законом і недотримання цього порядку надає право платникові податків не з’являтися за викликом. Зокрема, згідно з пунктом 4 частини 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» для виклику платника чи його представника відповідна посадова особа органу податкової служби повинна направити не пізніше ніж за десять робочих днів письмове повідомлення про таке запрошення рекомендованим листом, у якому має бути зазначено підстави виклику та дата і час зустрічі. Якщо таке повідомлення не направлялося або направлялося з порушенням вищевказаних вимог (наприклад, не було дотримано десятиденного терміну або в повідомленні не вказано підстав для запрошення), головний бухгалтер може не з’являтися до державної податкової служби.
Погроза ж працівника районної ДПІ не приймати в майбутньому податкові декларації без задекларованого прибутку свідчить про перевищення чиновником службових повноважень. Наразі абзацом першим підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі – Закон № 2181) передбачається, що прийняття декларації є обов’язком податкового органу. Відмова прийняти декларацію з будь-яких причин або висування будь-яких передумов щодо прийняття (включаючи зміну показників у документі, зменшення або скасування від’ємного значення прибутку) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень посадовою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність. Таким чином, у випадку Ольги Миколаївни існують всі підстави для того, щоб поскаржитися на дії відповідного податківця до органу державної податкової служби вищого рівня та/чи до органів прокуратури. До прокуратури можна навіть подати заяву про злочин, передбачений статтею 366 Кримінального кодексу України («Службове підроблення»). Адже відмовою у прийнятті декларації без задекларованого прибутку податківець фактично підбурює керівництво підприємства внести завідомо неправдиві відомості про отриманий прибуток до офіційного документа, тобто підбурює вчинити службове підроблення.
Коли ж усе-таки податковим органом не буде прийнято декларацію без зазначеного прибутку, точніше – якщо платник не отримає підтвердження про прийняття документа, поданого в електронній формі, то доречно буде скористатися положеннями вищезгаданої норми Закону № 2181. Зокрема, якщо податківець безпідставно відмовляється від прийняття декларації, то платник зобов’язаний до закінчення граничного терміну подання надіслати документ поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення. При цьому долучається заява на ім’я керівника відповідного податкового органу, складена в довільній формі, з зазначенням прізвища особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або з зазначенням дати відмови. Декларація буде вважатися поданою в момент її вручення пошті.