Незадовго до великого концерту на НСК «Олімпійський» гурт «Океан Ельзи» презентував новий сингл. Пісню під назвою «Скільки нас» виклали на каналі музикантів у відеосервісі Youtube, хоча кліпу на трек ще не зняли. Замість нього екран прикрашає обкладинка, яка стилістично нагадує виборчий бюлетень із двома графами: «Скільки нас?» та «Океан Ельзи!».
Така стилістика підживила й без того палкі обговорення можливої участі Святослава Вакарчука в президентських перегонах. Невідомо, чи вплинув політичний аспект на продажі квитків перед концертом. Однак картинка переповненого найбільшого стадіону країни свідчить, що підвищений інтерес до персони Вакарчука протягом останніх місяців з комерційного погляду точно не вплинув погано. Ясності в питанні можливої політичної кар’єри музиканта очікували саме від концерту 24 серпня.
Читайте також: Криза представництва
Як трапляється найчастіше, коли всі очікують сенсації, — її не стається. Хоча й не можна сказати, що рекламне гасло «Нічого крім музики» теж виявилося стовідсотковою правдою. Слово «президент» пролунало від Вакарчука лише в одному реченні. Під час подяки воїнам АТО й волонтерам лідер гурту зазначив, що чимало з них «сидять сьогодні в президентському скайбоксі, де зазвичай сидять великі політики й крупні шишки». Також Вакарчук багато уваги приділив нагадуванню про долю в’язнів Кремля.
Ті, хто зводить усе до політичної боротьби, усе ж знайшли привід для обговорення. Трейлер нового сезону серіалу «Слуга народу» пустили під час реклами в телевізійній версії концерту. Там інший можливий кандидат Володимир Зеленський в образі свого персонажа президента Василя Голобородька вітає українців із Днем Незалежності та згадує про жертв Революції гідності. Такий хід викликав обурення частини аудиторії (хоча ролик почали транслювати ще до концерту) й змістив тему для обговорення в бік можливого балотування вже Зеленського.
Якщо ж повернутися до фактів, то вони такі: ані Вакарчук, ані Зеленський досі нічого не заявили про свої наміри. Літо завершується й на носі останній (офіційний) етап виборчої кампанії, який стане доволі коротким. Перший тур виборів відбудеться вже наприкінці березня. Що більше минає часу, то менше вірогідності, що до когорти претендентів, які заявили про участь, приєднається новий рейтинговий кандидат. Останні опитування свідчать, що вподобання виборців залишаються відносно сталими. Юлія Тимошенко дещо збільшує відрив від решти кандидатів, однак це зростання перебуває в межах статистичної похибки — 17,7% серед тих, хто має намір голосувати й визначився (тут і далі — згідно з даними групи «Рейтинг» від 8 серпня 2018. — Ред.) Потім іде величезна група із шести можливих кандидатів у складі Анатолія Гриценка, Юрія Бойка, Олега Ляшка, Петра Порошенка та вже згаданих Зеленського й Вакарчука. Вони мають по 8–10%. Ще нижче — Вадим Рабінович із 6%. Решта не має реальних шансів потрапити в другий тур. Однак важливіше за все це інше: кількість тих, хто обирає варіант «інший кандидат» або «важко відповісти», залишається сталою на рівні 30%. Підкреслимо, що ці люди планують брати участь у виборах
Усе свідчить, що літня кампанія кандидатів майже ні до чого не привела. Певне пожвавлення вносять хіба що на фланзі колишніх «регіоналів». Багато залежатиме від того, скільки кандидатів представлятимуть цих виборців. Вочевидь, зараз тривають активні перемовини. І повернення Віктора Медведчука до публічної політики, і велика кількість зовнішньої реклами із зображенням Олександра Вілкула — радше свідчення таких домовленостей, ніж самостійних подій.
Читайте також: Штабні навчання полковника Гриценка
Згідно з іншими даними соціологів, українці досі мало обізнані з програмами та пропозиціями кандидатів. Від 45% до 65% громадян узагалі нічого не знають про наміри сімки головних претендентів. Найкращі позиції в цьому переліку в Юлії Тимошенко. 47% респондентів знають про бодай якісь її пропозиції. Однак на ці цифри можна поглянути й з іншого боку. Про гучну презентацію «Нового курсу» Тимошенко масово писали ЗМІ. До цього можна додати засилля реклами із застосуванням різноманітних каналів інформації. Попри всі ці потуги, її команді не вдалося донести головні тези навіть до половини виборців. Однак очільниця «Батьківщини» поки що не збирається відступати від заданого курсу. На День Незалежності в Києві презентували проект нової Конституції, розробку якої анонсували кілька місяців тому. Тимошенко пропонує перехід до парламентської форми правління, щоправда, із власними ноу-хау: партія, яка отримала найбільше голосів виборців, матиме 226 місць у Раді. Решта автоматично опиняється в опозиції. Водночас лідерка рейтингів провела «роботу над помилками» після минулого з’їзду й чітко заявила, що Крим і Донбас — невід’ємні частини території України й будуть повернені до її складу.
Нинішній глава держави також попрацював над власними помилками. У переддень 24 серпня, перебуваючи у Дніпрі, президент вибачився за свою обіцянку п’ятилітньої давнини «завершити АТО за лічені години».«Тепер уже не так важливо, в якому контексті ті слова були сказані, неважлива образність цієї заяви. Люди сприйняли її як можливість завершити війну дуже швидко. Я шкодую, що породив завищені очікування. Я щиро перепрошую, що подав надію, яка не збулася. Прикро, що дав обіцянку, яка не справдилася, і прошу за це вибачення. Це для мене дуже серйозний урок обережного й відповідального ставлення до своїх слів», – заявив він. Наступного дня Порошенко прийняв військовий парад. Його промову можна звести до трьох тез, які широковідомі з плакатів на вулицях: армія, мова, релігія. Слова про необхідність автокефалії Української церкви пролунали в присутності митрополита УПЦ МП Онуфрія. Історія з томосом близька до завершення. 31 серпня у гості до Константинопольського патріарха Варфоломія вирушає очільник РПЦ Кірілл. Мабуть, ця зустріч стане останньою спробою Росії заблокувати або відтягнути можливість надання автокефалії УПЦ. Публічно ж крапку можуть поставити на початку жовтня під час Синоду Константинопольського патріархату. Однак у будь-якому разі в команді президента можуть суттєво переоцінювати наслідки отримання церковного документа. Більшість громадян в опитуваннях не вважають це питання першочерговим.
Читайте також: Вибори з багатьма невідомими
Якщо повернутися до рейтингу «впізнаваності програм», то слідом за Тимошенко ідуть Олег Ляшко (39%), Петро Порошенко (36%), Юрій Бойко (35%) та Анатолій Гриценко (34%). Політична криза, яка характеризується низькою довірою до політиків та інституцій загалом, також проявляється й у відсутності комунікації між політиками й суспільством. Перші за старими схемами пропонують яскраві обкладинки, часто позбавлені сенсу. Інший варіант — до останнього зберігають мовчання. Другі ж очікують прийнятних відповідей на три головні питання — війни, економіки та справедливості.