Розпочавши перший етап так званої адміністративної реформи, Віктор Янукович, схоже, переслідував зовсім іншу мету, ніж було задекларовано (перезавантаження держапарату): реорганізувати Кабмін, щоби збалансувати сили груп впливу, що входять до партії влади. При цьому хтось отримав більше, хтось – менше, зважаючи на розстановку сил перед кадровими ротаціями в уряді. Наприклад, значно впливовішою стала група віце-прем’єра Андрія Клюєва, яка здавалася найслабшою після скасування політреформи-2004.
Внаслідок зменшення кількості міністерств кілька креатур олігархів із ПР втратили крісла міністрів, однак їхній вплив на виконавчу владу навпаки збільшився завдяки розширенню компетенції тих ставлеників, які залишилися в Кабміні. Через посилення ролі фінансово-промислових груп (насамперед Клюєва) від центру ухвалення рішень відсунуто групу чиновників на чолі з Миколою Азаровим. Однак роль прем’єр-міністра все одно залишається ключовою – через нього Янукович впливатиме на групи всередині влади.
Схоже, президент визначив фігуру, яка й надалі збиратиме на себе весь негатив, спричинений непопулярними ініціативами влади, і в разі потреби нестиме відповідальність за «помилкові» кроки. Роль цапа відбувайла гарант знову віддав Сергію Тігіпку, якого з економічного напряму перекинули на соціальний. У ситуації, що склалася навколо Податкового кодексу, більшість експертів пророкувала Тігіпку відставку. Та президент, очевидно, вирішив зачекати зі звільненням, допоки не будуть ухвалені зміни до пенсійного законодавства, які, як і у випадку з Податковим кодексом, негативно позначаться на рейтингу Януковича і Партії регіонів.