До одного із затриманих під будівлею ФСБ в Криму прийшли працівники російської поліції з вимогою “поспілкуватися”. На той момент Владена Сейдалієва вдома не було, тому службовці МВС по Сімферопольському району зателефонували йому та запропонували зустрітись. В результаті поліція та Сейдалієв домовились про те, що йому або родичам вручать повістку до суду. Про це “Кримській солідарності” повідомили ще декілька активістів.
Протягом 3-4 вересня працівники ФСБ Росії затримали 5 активістів: Ельдара Одаманова, Азіза Ахтемова, Асана Ахметова, Шевкета Усеїнова. Також 4 вересня затриманий заступник голови Меджлісу Наріман Джелял. За словами правозахисниці Олександри Матвійчук у коментарі Тижню, їм інкримінують диверсію та нібито причетність до підриву газопроводу в Перевальному 23 серпня. Окупанти відкрили справу за статтею “Умисне знищення або пошкодження майна, вчинене шляхом підпалу, вибуху або в інший загальнонебезпечний спосіб". Відбувся вибух символічно у день проведення саміту Кримської платформи.
Правозахисниця каже, що Наріман Джелял був публічно присутнім на саміті і писав про це у соцмережах. “Все це виглядає як помста за його активну позицію протягом всіх цих років та за участь у Кримській платформі, яка викликала у РФ сильне роздратування”, – зазначила Олександра Матвійчук.
Після затримань ряд активістів вийшов на мирну демонстрацію під стіни ФСБ у Сімферополі із вимогою пояснити місцезнаходження 5 зниклих. Тоді російські силовики затримали 40 учасників акції, більшість з них потім відпустили. Стосовно них склали протоколи за частиною 20.6.1 КпАП Росії "Невиконання правил поведінки при надзвичайній ситуації або загрози її виникнення".
“Варто згадати, що міжнародний суд ООН за скаргою України проти РФ про фінансування тероризму і про етнічну дискримінацію кримських татар призначив відновити роботу Меджлісу кримськотатарського народу. Однак Росія цього не зробила. Натомість ми бачимо ще й арешт першого заступника голови органу”, – відмітила Олександра Матвійчук.
На своїй сторінці у фейсбуці голова Меджлісу кримськотатарського народу повідомив, що сьогодні розглядатимуть справи викрадених активістів у Київському районному суді міста Сімферополь.
Читайте також: Корінний народ: яка ситуація із політв’язнями в Криму та чим допоможе новий закон
Щодо ситуації із викликами “на розмову” фахівчина коментує, що єдиного та швидкого рішення не слід очікувати ні від української влади, ні від міжнародної спільноти. Натомість важливо саме у цьому випадку, аби на затримання та порушення прав людини звернули увагу країни-учасниці Кримської платформи: “Мені виглядає дуже важливо, щоб зазвучали не тільки голоси окремих країн, але й якась їхня спільна позиція. Особливо враховуючи, що тут явно проглядається зв'язок із роботою Кримської платформи через арешт Нарімана Джеляла, який брав у ній участь”.
Вчора Держдеп США оприлюднив офіційну заяву, в якій засудив несправедливе затримання кримськотатарських лідерів. “Як підтвердили Сполучені Штати під час саміту Кримської платформи 23 серпня, Крим – це Україна, і США непохитно підтримують суверенітет та територіальну цілісність України”, – йдеться у заяві.
Із позицією щодо тиску через Кримську платформу погоджується і Алім Алієв, заступник генерального директора Українського інституту, правозахисник та член українського ПЕН-центру .
“Те, що по одному вже “вицепляють” тих, хто вчора виходив на акції в Криму – це практика, що була популярною в НКВД колись і є зараз у ФСБ – коли по одному будуть намагатись ламати людей щоб вони доносили. Росіяни не враховують, що дуже важко зламати людину, в якої дух свободи і дух справедливості є всередині. Це передається з покоління в покоління і є частиною традицій та ідентичності кримськотатарського народу”, – додає у коментарі Тижню Алім Алієв.
На його думку важливо, аби політичні гравці Кримської платформи розробили нові механізми і посилення санкцій як секторальних, так і персональних проти тих, хто порушує права людини в Криму. Він розглядає усі затримання, зокрема й Нарімана Джеляла, за словами Алієва, найбільш публічного та вагомого активіста за всі роки окупації Криму, як намагання показати силу впливу незважаючи на політичне реноме.
“Серед кримських татар є така фраза “К'иримда яша” – живи в Криму, незважаючи на всі складнощі і репресії, які відбуваються. Наріман розумів, що у будь який час можуть і до нього прийти. Але ти дуже небагато можеш зробити, коли знаходишся поза межами Криму. Бо тут авангард спротиву. Дистанційно що ми можемо робити – тримати в полі зору їх і говорити за тих, хто зі зрозумілих причин не може говорити про окупацію так відверто як ми”, – стверджує правозахисник.