«Жити довго і щасливо та померти в один день» мало кому вдається. Та схоже, що в українців таких шансів немає взагалі: очікувана тривалість життя чоловіків у нашій країні на 10 років менша, ніж у жінок. Майже в усіх країнах жінки живуть довше за чоловіків, але в Україні ця різниця одна з найбільших в світі. Ще разючішою вона є лише в наших колишніх партнерів по соціалістичному табору — у Росії, Білорусі, Литві й Латвії. У країнах Євросоюзу різниця становить 5 років. Так у чому ж причина і що робити, щоб жити довше, щасливіше та не залишити дружину молодою вдовою?
СКІЛЬКИ ЖИВУТЬ УКРАЇНЦІ
Тривалість життя в Україні становить 72 роки, і це доволі мало. У ЄС в середньому живуть на дев’ять років більше — 81. Серед країн Європи та Центральної Азії за цим показником ми на шостому місці знизу.
У європейських країнах після Другої світової війни тривалість життя постійно зростала. Однак у пострадянських країнах не було стабільного тренду, і вона то зростала, то скорочувалася. Як наслідок, за цим показником нині ми досі перебуваємо на рівні 1960-х років. Мала середня тривалість життя українців пов’язана з передчасною смертністю чоловіків. У жінок в Україні тривалість теж невисока, але не настільки кардинально відрізняється від країн європейського регіону. Наприклад, порівняно з ЄС чоловіки в Україні живуть на 11 років менше, а жінки — лише на 7. Тобто причина не лише в зубожінні та Чорнобилі, на що прийнято списувати ці проблеми. Щось наші чоловіки роблять не так, як європейські. А щось відрізняє чоловіків і жінок в усьому світі, спричиняючи такі розбіжності (див. «Майже 10 років різниці»).
ПРИЧИНИ СМЕРТНОСТІ
Щоб зрозуміти, чому українські чоловіки так рано помирають, ми розглянули причини передчасної смертності у віковій групі 45–60 років і порівняли їх із причинами смертності в країнах ЄС. Найпоширеніші причини смерті чоловіків зазначеного віку такі: хвороби кровоносної системи (інфаркти, інсульти, гіпертензія, кардіоміопатії), рак, травми та хвороби травної системи (див. «Головні вбивці»). За більшістю причин коефіцієнти смертності в Україні у три-чотири рази вищі, ніж у країнах ЄС. Це означає, що в Євросоюзі чоловіки середнього віку помирають менше. У нас чітко видно, що ранню смертність зумовлюють передусім кілька хвороб.
Велика четвірка хвороб. В Україні переважно забирають життя ішемічні хвороби серця, цереброваскулярні захворювання (порушення кровообігу в мозку, яке призводить до запаморочень, падінь та інсультів), хронічні захворювання печінки, «легеневе серце» та інші серцеві хвороби. Рівень смертності від серцево-судинних захворювань привертає особливу увагу, адже він у понад чотири рази вищий, ніж у країнах ЄС, і забирає найбільше життів. У чому причина? Ні, не в особливостях системи охорони здоров’я (яку, до речі, ефективно реформують), бо тоді не було би різниці між чоловіками й жінками. Причина в тому, що чоловіки ведуть відмінний від жінок спосіб життя: більше курять, вживають алкоголь, не дбають про фігуру, забувають приймати ліки… І хай непомітно, але невблаганно це все на шостому десятку підштовхує їх під крапельницю в кардіології.
Читайте також: Як відучити українців від Google-терапії
Рак. Стосовно онкологічних захворювань, то співвідношення Україна – ЄС ще нормальне: українські чоловіки помирають від раку частіше в 1,6 разу. Це багато, але не суттєво з-поміж усіх причин смертності. Деяким видам раку (як-от лейкемія чи пухлина головного мозку) запобігти неможливо. Щодо інших хвороб, то ризик розвитку раку шкіри, легень, гортані, стравоходу, підшлункової залози чи прямої кишки можна суттєво знизити. Для цього потрібно уникати тривалого перебування на сонці, куріння, алкоголю й смаженої їжі.
Алкоголь. Випадкові отруєння алкоголем трапляються в українців у 12,5 разу частіше, ніж у європейців. Алкогольна кардіоміопатія складає третину випадків в категорії «інші хвороби серця». Хронічні хвороби печінки та цироз — утричі частіше. Це наводить на дві думки: зі споживанням алкоголю в нас проблеми; не весь алкоголь на нашому ринку якісний та легальний, про що буде далі. Українці також частіше випадково отруюються й тонуть, що є наслідком споживання алкоголю під час відпочинку поблизу водоймищ.
Туберкульоз. Кількість смертей від туберкульозу на 100 тис. населення порівняно незначна, але цей показник у понад 25 разів вищий, ніж у ЄС. Це можна пояснити активністю туберкульозу в місцях позбавлення волі, ВІЛом та поширеною в Україні стійкістю до антибіотиків.
Причини, яких могло б не бути. Українці значно частіше за європейців помирають від нещасних випадків, інфекційних хвороб, захворювань дихальної й сечостатевої систем та шкіри. Спільне в цих трагедіях те, що їх могло би бути значно менше, адже існують, приміром, паски безпеки, є охорона праці, вакцини, лікування астми за програмою «Доступні ліки», антибіотики, сонцезахисний крем. Можливо, у нас прийнято зневажати обережність, сприймаючи її протилежністю мужності?
Читайте також: Медицина в реанімації
П’ЮТЬ РІДКО, АЛЕ ВІД ДУШІ
Про вживання алкоголю варто поговорити детальніше. Якщо оцінювати споживання офіційного алкоголю (того, який фіксує Держкомстат у статистиці виробництва, продажу й імпорту), то українці п’ють його менше, ніж громадяни майже всіх країн ЄС. Тож очевидно, в Україні висока частка тіньових та контрабандних напоїв. Згідно з даними ВООЗ (за 2014 та 2018 роки), від 36% до 50% спожитого алкоголю продається без сплати акцизів. 2010-го Україна була на шостому місці у світі за кількістю спожитого алкоголю серед чоловіків (див. «Чоловіки випивають у рази більше алкоголю»).
Згідно зі звітом ВООЗ за 2014 рік, в Україні найбільш ризиковий патерн споживання алкоголю серед усіх країн світу. Це означає, що ми не лише багато п’ємо, а й робимо це неправильно.
Багато випивають за один раз. Безпечної дози алкоголю не існує, але є кількість, яку ферменти організму можуть нейтралізувати порівняно швидко. Вона еквівалентна 130 мл вина, 300 мл світлого пива, 40 мл міцного алкоголю (горілка), однак залежить ще й від ваги людини. Якщо ж пити більше, то алкоголь та його похідне — токсичний оцтовий альдегід — діють довше, а це шкідливо. Наприклад, у літровій пляшці світлого пива — подвійна максимально допустима норма для чоловіків. Якщо він за раз випиває еквівалент 60 г спирту, то ВООЗ кваліфікує це як «сильне сп’яніння». Часто напиваються до нетверезого стану. Майже половина чоловіків, які вживають алкоголь, регулярно саме напиваються. З-поміж жінок це властиво лише кожній п’ятій. Серед українок також на 10% більше непитущих, ніж серед чоловіків. До того ж нетверезий стан підвищує травматизм через насильство.
Випивають у публічних місцях. Пити на дитячих майданчиках і лавочках заборонено законом, але це нікого не спиняє. У нас таке стається чи не в кожному парку надвечір.
Часто випивають без закуски. Наслідок — метаболічний синдром: розвиток стійкості до інсуліну і, зрештою, поява діабету ІІ типу, ожиріння або накопичення вісцерального (внутрішнього) жиру, атеросклероз. Якщо пити вино чи пиво разом із прийомом їжі, то ймовірність розвитку цього синдрому знижується. Але якщо пити те саме пиво, наприклад, замість вечері, то збільшується живіт, зростає рівень глюкози в крові, тиск, а вік укорочується.
Читайте також: Ліки для жадібності. Корупційні схеми ведуть до монополізації фармацевтичного ринку
Випивають нерівномірно. Ту кількість алкоголю, яку загалом випивають жителі країни, можна розподілити по-різному. Вживати рівномірно кожен день: приміром, келишок вина за вечерею. Або ж багато за один прийом: добряче випивати щоп’ятниці чи піти в запій. За даними World Bank, в Україні відносно інших країн Європи перший спосіб властивий незначній кількості людей: серед чоловіків їх 36%, серед жінок — 12%. Тобто більшість населення п’є нерівномірно, відповідно вся шкода алкоголю припадає на тих, хто робить це рідко, проте, як то кажуть, від душі. Найбільш схильні до запоїв розлучені чи самотні чоловіки у віці 30–60 років.
ЯК САМЕ АЛКОГОЛЬ УБИВАЄ
Споживання спиртного підвищує ризик атеросклерозу, серцевої недостатності, гіпертензії, алкогольної кардіоміопатії, хронічних хвороб печінки, раку стравоходу, підшлункової та прямої кишки, деменції та травматизму. На алкогольну кардіоміопатію страждав кожен третій українець, який помер від хвороб серця. Якщо напитися (півлітра вина або літр пива чи півтори чарки горілки за дві години), то дуже ймовірно, що буде аритмія, задишка й навіть біль за грудиною. Регулярні запої чи пиятики підвищують ризик інсульту. Алкоголь несумісний із низкою ліків: проти серцево-судинних хвороб, гіпертензії, знеболювальних, протидіабетних, антидепресантів, ліків для зниження холестеролу (статинів). Отже, ліки від того, що вбиває українців, не можна приймати одночасно з алкоголем.
У реакції організму на алкоголь є явна «гендерна нерівність». У жінок є непряма J-подібна залежність високого тиску й схильності до інших серцево-судинних захворювань від кількості щоденного алкоголю. Жінкам навіть «корисно» трішки випити (еквівалент 15 мл чистого спирту). Це знижує тиск, однак більші кількості алкоголю вже підвищують його. Відразу ж попередимо, що слово «корисно» — у лапках, бо одночасно спиртне підвищує ризик раку молочної залози, а безпечної дози алкоголю взагалі не існує. А ось у чоловіків, починаючи з 10 мл на день, з’являється ризик гіпертензії, і що більше алкоголю, то він вищий. Серед тих, хто п’є, на гіпертензію страждає кожен другий чоловік і кожна четверта жінка. Тобто перші і п’ють більше, і б’є по них це сильніше, ніж по жінках.
Проблеми з громадським здоров’ям через алкоголь притаманні передусім країнам, що розвиваються, або які раптом стали заможними і в людей з’явилися зайві гроші на випивку (див. «Напиваються чоловіки також частіше»).
БІЛЬШІСТЬ КУРЦІВ НЕ ДОЖИВАЄ ДО РАКУ ЛЕГЕНЬ
Куріння в 25 разів підвищує ймовірність раку легень, хвороби з дуже поганим прогнозом. Але тютюн, як і алкоголь, вкладає на лікарняне ліжко поволі. Рак легень стає «модним» діагнозом через 20 років по тому, як куріння стало модним у суспільстві. До нього більшість українських курців не доживає, бо розвивається він ближче до 70 років, тимчасом люди помирають від коронарної хвороби серця чи інсульту. Тому нові покоління молодих курців (у нас рано починають курити — із 16–18 років) не думають про можливі наслідки.
Читайте також: Пацієнти про медицину. Світовий досвід
В Україні регулярно курить 47% чоловіків і 14% жінок. За відсотком курців ми входимо в топ-20 серед країн світу. У нас також значний розрив між чоловіками та жінками за рівнем куріння: у європейських країнах він значно менший. Чоловіки ходять на перекури частіше, ніж жінки. Тож маємо ще одну причину передчасної смертності саме чоловіків.
Активне й пасивне куріння невблаганно призводить до хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) — хвороби, яку в Україні рідко діагностують, але часто відчувають. ХОЗЛ проявляється як важкість дихання, постійні бронхіти чи емфізема легень. Ускладнена робота легень призводить до «легеневого серця» — уже згаданої головної причини передчасної смертності українців.
Приблизно чверть хвороб серця розвивається саме через куріння. Воно підвищує ризик коронарної хвороби серця вдвічі, а то й учетверо. Також зсуває баланс холестеролу в нездоровий бік і тим самим спричиняє атеросклероз. Куріння запускає в організмі вільнорадикальні процеси — невпинні реакції бомбардування клітин, ДНК, поверхні судин дуже реактивними молекулами. У результаті кровопостачання серця чи кінцівок погіршується. Куріння навіть може призвести до хвороби периферійних судин, коли вони звужуються й слабшає кровопостачання ніг чи нирок. Куріння збільшує ризик раку. В Україні на 15–20% більші, ніж у ЄС, показники ішемічних хвороб серця, цереброваскулярних хвороб, захворювань легень та раку шлунку, гортані, прямої кишки та жовчного міхура, які спричинені саме курінням.
Головне, що куріння починає інтенсивно вбивати «в команді» із іншими шкідливими звичками, або ж, медичною мовою, — факторами, що піддаються впливу. Тобто бути струнким курцем, який щодня бігає та їсть салати, можна до глибокої старості, а ось курити, лежати на дивані з пивом і мати ожиріння — надовго не вдасться (див. «Між чоловіками і жінками розрив за рівнем куріння»).
КОЖЕН ДРУГИЙ НЕ ЗНАЄ ПРО СВІЙ ВИСОКИЙ ТИСК
Високий тиск — це неприємно, ризиковано, але досить часто керовано. Причинами гіпертензії є дедалі старший вік, надмірне вживання солі (понад чайну ложку на день сумарно в усіх продуктах), стрес, ожиріння, жир на животі, надмірне споживання алкоголю — тобто все, що ми маємо в Україні. Навіть недостатнє харчування матері під час вагітності, дитини в перші роки життя, або ж надмірне вже в дорослому віці може стати причиною поломки механізмів регуляції тиску. За поширеністю гіпертензії Україна також входить у топ-20. У нас 33% людей мають підвищений тиск або приймають ліки, які його контролюють. При цьому жінки частіше обізнані про свою гіпертензію й лікуються. Кожен другий чоловік не знає, що в нього гіпертензія (серед жінок необізнана лише кожна четверта).
Читайте також: Олександр Лінчевський: «Найбагатші люди виходять на демонстрації проти МОЗ»
У молодій категорії осіб гіпертензія серед чоловіків поширеніша, ніж серед жінок. До початку медичної реформи в Україні не було рутинної перевірки тиску й ваги при відвідуванні терапевта, тобто чимало людей не отримали вчасний діагноз. «Кому зараз добре», — нерідко саме так міркують справді хворі люди й не переймаються лікуванням. Однак все ще гірше. У звіті World Bank наголошується, що з лікуванням гіпертензії біда. Половина з тих, хто знав про гіпертензію й кому були прописані ліки, або не приймали їх, або ж не дотримувалася доз та частоти. Серед тих, кому лікарі діагностували гіпертензію, лише половині радили знизити споживання солі та зменшити стрес, а 37% радили скинути вагу. Тільки в половині випадків курцям з гіпертензією радили кинути курити. А ці поради щодо способу життя є першочерговими кроками для контролю високого тиску. Схожа картина й серед тих, хто має підвищені холестерол та рівень глюкози в крові. Тобто чоловіки, які курять, мають вісцеральний жир, полюбляють алкоголь і солоні закуски, дуже наражаються на появу високого тиску. І водночас нерідко про нього не знають, а якщо й знають, то не лікують.
ЖИВІТ ЯК НАСЛІДОК ПРОЖИТИХ РОКІВ
Бодай одну хронічну хворобу мають 37% чоловіків і 47% жінок у віці понад 50 років. Тобто останні частіше хворіють, однак рідше помирають передчасно. Це зумовлено як ставленням до власного здоров’я, так і фізіологією. В усьому світі чоловіки рідше користуються медичними послугами й більш недбало виконують настанови лікаря, тож їхні хронічні хвороби залишаються переважно без лікування. Жінки в цьому питанні обережніші й старанніші.
Однак у двобої з хронічними хворобами жінки мають суттєву перевагу: до менопаузи вони більш-менш захищені естрогенами, а в менопаузі з’являється переважно гіпертензія, а не кардіоміопатія чи інфаркт, як це властиво чоловікам. Гіпертензією можна досить ефективно керувати за допомогою ліків та раціону. З інфарктами ж усе значно складніше. У жінок інакше, ніж у чоловіків, відчувається інфаркт, і це суттєва причина смертності через нього. Однак якщо він несмертельний, то одужують жінки краще.
Надмірну вагу мають 32% чоловіків, а ожиріння — 12%. У жінок ці показники 25% та 24% відповідно. Понад 40% людей із ожирінням не знають, що воно в них є. Але вага — це ще не все. Від того, як розподілений жир у нашому тілі, залежить схильність до серцево-судинних хвороб — головних «убивць» українців. Якщо він розміщений під шкірою та переважно на сідницях і стегнах — це ще не страшно. Якщо ж на тулубі, поміж внутрішніх органів і має вигляд на кшталт «у мене лише живіт, а так я худий», то серце й мозок в небезпеці. Цей жир називається вісцеральним, і він потужне джерело запалення, причина дисбалансу холестеролу, атеросклерозу, діабету 2-го типу, еректильної дисфункції та розвитку серцево-судинних хвороб. Місце відкладання жиру зумовлене спадковістю й статтю, а також гормональним тлом. Чоловіки більше схильні до вісцерального ожиріння, ніж жінки. Однак якщо в жінки талія об’ємніша за стегна, вона теж ризикує захворіти. Випуклий живіт у чоловіка — це не закономірний наслідок прожитих років, а свідчення постійного браку руху й надлишку калорій. І хоч такий тип фігури доволі поширений на наших теренах і не засуджується суспільством так, як зайва вага у жінки, не варто з ним миритися.