Йоел Ліннайнмякі — науковий співробітник програми досліджень зовнішньої політики Фінляндії, безпеки Північної Європи та НАТО у Фінському інституті міжнародних відносин. У фінському уряді 2019-2023 років він обіймав посаду спеціального радника міністра закордонних справ Пекки Хаавісто та відповідав за підготовку до засідань міністерського комітету з питань зовнішньої та безпекової політики, Урядового звіту про зовнішню політику Фінляндії та Звіту про вступ Фінляндії до НАТО. Також він працював у парламенті Фінляндії та у кількох неурядових організаціях.
В інтерв’ю Тижню Йоел Ліннайнмякі розповів про можливу загрозу вторгнення Росії до Фінляндії, стратегічне переосмислення політики безпеки країни, а також про підтримку Фінляндії з боку США і допомогу Україні.
— Нещодавно видання The New York Times опублікувало матеріал, у якому йдеться про те, що впродовж найближчих п’яти років Росія зможе посилити військову присутність на кордоні з Фінляндією до «загрозливого рівня». Журналісти прогнозують, що угруповання Росії може вирости втричі. Наскільки, на Вашу думку, є зараз реальною загроза вторгнення Росії до Фінляндії? І чи справді все залежатиме від ситуації на полі бою в Україні?
— На фінсько-російському кордоні наразі мирна ситуація. Більшість російських військ була перекинута до України. Росія будує інфраструктуру для розміщення військ, які повернуться після завершення війни, і готується збільшити свою військову присутність у регіоні. Це пов’язано з двома факторами.
По-перше, Росія відновила свій Ленінградський військовий округ, що у довгостроковій перспективі збільшить кількість військ поблизу Фінляндії та країн Балтії. По-друге, Росія вже у 2022 році заявила, що вчасно відреагує на членство Фінляндії та Швеції у НАТО. Це частина реакції.
Збільшення російських військ у регіоні має оборонний характер, але нас у Фінляндії та інших країнах регіону непокоїть те, що ці сили, очевидно, можуть бути використані і в наступальних цілях, якщо Росія так вирішить. Однак доти, доки вона змушена утримувати значну частину своїх військ в Україні або поблизу неї, ці плани не просуваються вперед значними темпами.
— У квітні президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що країна збільшить витрати на оборону до 3% від ВВП до 2029 року, щоб захиститися від можливої агресії Росії. Крім того, Фінляндія готується до виходу з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін. Наскільки стрімко відбулося стратегічне переосмислення політики безпеки Фінляндії і які вирішальні фактори відіграли свою роль у цьому?
— Наше безпекове середовище є серйозним і непередбачуваним. Безпосередньої військової загрози для Фінляндії немає, але ситуація може швидко змінитися, якщо відбудуться більш широкі стратегічні зрушення. Фінляндія — прагматична країна, орієнтована на безпеку. Це означає, що ми готуємося до найгірших непередбачуваних ситуацій, щоб уникнути їх. Наші оборонні інвестиції не спрямовані на жодну державу, але вони покликані підвищити нашу безпеку. Фінляндія вважає, що європейці повинні брати на себе більше відповідальності за європейську безпеку. Інвестиції в оборону потребують часу, тож немає немає кращого моменту для початку, ніж сьогодні.
Фото: X | @Linnainmaki
— The Guardian пише, що громадяни Фінляндії вже звикли до загрози, що насувається з боку Росії, тож сотні людей записуються на навчальні курси з підготовки до надзвичайних ситуацій. Якою є ситуація серед фінів з Ваших спостережень? Які настрої щодо Росії зараз панують? Чи відстежують активно фіни безпекову ситуацію?
— Ситуація спокійна. Фіни мають високий рівень усвідомлення кризових ситуацій. Це означає, що, на відміну від деяких сусідніх країн, політичному керівництву не довелося витрачати час на те, щоб пробудити громадян до усвідомлення погіршення ситуації з безпекою.
Фіни також мають високий рівень відданості національній обороні. Згідно з опитуваннями, понад 80% готові захищати Фінляндію, навіть якщо результат буде невизначеним. Громадяни вірять, що уряд робить усе можливе, щоб убезпечити країну.
Водночас, з огляду на нашу історію стосунків із Росією, фіни занепокоєні перебігом війни в Україні й не вірять, що відносини з Росією суттєво покращаться або зміняться, коли війна завершиться. Покращення відносин залежить від зміни Росією своєї агресивної та експансіоністської політики.
— Наприкінці минулого року лідери Латвії, Естонії та Фінляндії закликали НАТО припинити «нескінченні дебати», як впоратися зі загрозою з боку Росії і висловлювали хвилювання, що не зможуть захистити Європу від Росії без США. Однак нещодавно Дональд Трамп заявив, що його не турбує нарощування російських військ біля Фінляндії та Норвегії. Тож чи може ще розраховувати зараз Фінляндія на гарантії безпеки з боку США?
— Відносини між Фінляндією та США є близькими, як ніколи. Вперше ми є договірним союзником Сполучених Штатів. Дональд Трамп, здається, має позитивне ставлення до Фінляндії — від оборони до криголамів і навчання у лісовій галузі. Президент Александр Стубб також налагодив особисті стосунки з американським президентом. Сполучені Штати дали зрозуміти, що не мають наміру залишати НАТО.
З урахуванням усього сказаного, швидкість, напрямок і інтенсивність змін за президентства Дональда Трампа є безпрецедентними. Однак, якщо у трансатлантичних відносинах виникнуть ширші проблеми, такі як вихід США з НАТО, це матиме значний вплив і на безпеку Фінляндії. Іншими словами, у нас є вагомий стимул і надалі інвестувати в нашу національну оборону, розвивати Північноєвропейське оборонне співробітництво та виступати за більші європейські оборонні інвестиції.
— Попри небезпеки, Фінляндія продовжує підтримувати Україну, виступає проти «фінляндизації», бо знає з власного досвіду, які наслідки це може мати. Напередодні стало відомо, що країна передасть Україні боєприпаси за рахунок прибутків від заморожених активів Росії. Чи вплинуть загрози з боку Росії для Фінляндії на її підтримку України, на Вашу думку?
— Росія не може примусити Фінляндію припинити або зменшити її підтримку України. Водночас через присутність Росії у нашому регіоні та високий рівень сприйняття загрози у Фінляндії ми, звісно, дуже ретельно враховуємо потреби нашої національної оборони, коли вирішуємо, яку саме допомогу надавати Україні. Це добре розуміють багато українців. Незалежно від обставин, Фінляндія була і залишатиметься вагомим прихильником України, незважаючи на те, що станеться у ширших перемовинах між США, Росією та Україною.