Від легковажності до полум’я війни
Терористична атака ХАМАСу на Ізраїль та очікувана кривава відповідь на неї — визначальна для всього світу катастрофа, наслідки якої вийдуть далеко за межі Близького Сходу. До переліку втрат варто зарахувати не тільки матеріальні збитки й смерть людей в Ізраїлі та Секторі Гази, а й репутацію західної розвідки, систем озброєння, методів стримування й альянсів.
Перші шишки посипалися на нібито висококласні шпигунські служби Ізраїлю, які проґавили підготовку до найбільшої терористичної атаки за останні десятиліття в країні із чи не найрозвиненішою системою стеження у світі. Та скидається на те, що агентства союзників теж усі спали солодким сном. Їхня радіоелектронна розвідка, масштабні людські й технічні ресурси абсолютно не допомогли ані зібрати дані, ані звести все докупи. Інші вороги Заходу (держави й угруповання) візьмуть собі це до уваги й вдячні за майстерклас із замилювання очей. Дехто на Заході може замислитися, чи виправдані фінансові й інші жертви, яких вимагає наш розвідувально-промисловий комплекс.
На мою думку, найімовірніше, розвідувальні агентства таки мали дані, але можновладці знехтували ними, щоб уникнути незручних висновків. У зовнішньополітичних справах США та Європи Близький Схід аж так відійшов на другий план, що радник адміністрації Байдена з національної безпеки Джейк Салліван похвалився минулого місяця, що в регіоні стало тихіше, ніж було протягом останніх двадцяти років: «Як порівняти з усіма моїми попередниками із часів 11 вересня, я витрачаю значно менше часу на кризу й конфлікт на Близькому Сході».
Варто визнати, здавалося все справді райдужним: економічний і технологічний розвиток Ізраїлю забезпечував поступову нормалізацію дипломатичних відносин в Арабському світі — можливо, навіть із Саудівською Аравією. Схоже, ніхто не замислювався, що Іран і його поплічники, яких цей процес загнав у кут, можуть спробувати схилити шальки терезів на свою користь кривавими методами.
Читайте також: Замкнене коло ізраїльсько-палестинського протистояння
Окрім того, Ізраїль розплачується за недолугий підхід своїх лідерів, зокрема чинного уряду Біньяміна Нетаньягу, за якого енергія і увага політиків були спрямовані на неоднозначні внутрішні справи (останнім часом — на судову реформу), а тим часом у палестинське питання особливо не вдавалися. Як наслідок, країна послабилася й втратила зосередженість. Мешканцям інших країн із поляризованими політичними системами варто поміркувати про те, що розколи роблять національну безпеку вразливою.
Та попри жахливо згубні наслідки політики, очевидно, що відбувся й військовий провал. Оборона Ізраїлю була хибно розміщена, погано підготовлена та вразлива. Це кидає тінь на основні принципи західнoго військового мислення, як-от покладання на високотехнологічні датчики й гадану надійність систем комунікації на полі бою.
Захід уболіває за Ізраїль (щоправда, у деяких випадках неохоче й фальшиво). А от про більшість країн Африки, Азії та Латинської Америки цього сказати не можна. Для них палестинці — жертви, а Ізраїль — держава поселенців. Це свідчить про катастрофічну поразку демократичних країн у глобальній інформаційній війні. Росія, яка тепер відхиляється від колись приязного ставлення до Ізраїлю, сподівається скористатися цією невідповідністю в громадській думці, списуючи конфлікт на «гегемонію США». Натомість власного оборонного партнерства з Іраном і розпалювання війни в Сирії росіяни не аналізують.
Китай — постійний спостерігач у регіоні — звинувачує Ізраїль у виході «за межі самооборони» й веде із саудівцями переговори про припинення вогню. Опортуністський підхід? Так. Але ефективний.
Зрештою, усі ці провали (у сфері розвідки, військової справи, політики й дипломатії) призвели до того, що стримування зазнало краху. Не тільки ХАМАС, а і його союзники й спонсори переконані, що переваги цього вбивчого нападу варті моторошної ціни. Якщо виявиться, що вони помилилися, легше не стане. Якщо виявиться, що мали рацію, наслідки страшно уявити. Можновладці в Москві, Пекіні, Пхеньяні, Тегерані й інших столицях можуть тепер розплановувати, що ще їм зійде з рук.