Я вже місяць є учасником місії запровадження в публічний простір Львова, у життя міста ідей, які вміщує коротке гасло «Львів 2020: фокус на культуру». Ми від середини грудня знаємо, що нинішній рік матиме свій атрибут, яким є культура в якнайширшому розумінні цього поняття. Починаючи від мистецької культури та йдучи через матеріальну й нематеріальну спадщину та освіту до міського простору, а в ньому до архітектури, парків, транспорту й навіть міського благоустрою. Тут, щоправда, ми радше потрапляємо на поле, яке краще охарактеризувати в категоріях цивілізаційних змін, а не тільки суто культурних, хоча між цими поняттями є численні зв’язки.
Але я повертаюся до свого ранкового подиву стосовно того, що найважливішою інформацією для перехожих на центральній площі Ринок є повідомлення про Форум івент-індустрії у Львові. Здається, у тому немає нічого лихого. Чи, може, все ж таки є? Вивішування такого транспаранта на ратуші ― це послання, яке містить у собі елемент відомої Фройдової похибки, коли наше неусвідомлене зринає на поверхню у формі таких, власне, непередбачуваних повідомлень. Можливо, тим, хто вважає, що для Львова цієї історичної миті найважливішим є повідомлення про Форум івент-індустрії, й тому великий інформаційний транспарант висить на головній площі й головній споруді міста, заснованого за законами магдебурзького права. Так, знаю, 1500 учасників, понад 60 спікерів, 5 тематичних залів, виставка івент-послуг Event Expo, Business meeting room, Training room та перша школа з основ організації подій Eventology ― все, що можна втиснути в слово «форум». Усе це важливо, але десь глибоко в голові зароджуються сумніви щодо ієрархії цінностей і понять.
Читайте також: Хто править світом?
Якщо хтось захоче переконати мене, мовляв, Форум івент-індустрії можна легко вкласти в гасло «Львів 2020: фокус на культуру», то, перепрошую, мушу відверто зізнатися, що маю досить консервативне розуміння терміна «культура». Я обстоюю радше зменшення термінологічного шуму, ніж неконтрольоване розширення цього поняття і, як наслідок, продукування додаткового шуму. Термін «культура» має незнищенний фундамент. І навіть якщо таке твердження не для всіх очевидне, це не означає, що культура є розтяжним, немов гума, поняттям і його можна розтягувати в усіх можливих напрямах. Пам’ятаймо, гума має властивість блискавично повертатися до вихідного стану.
Величезне поширення івент-індустрії водночас і в глобальному вимірі, і в локальному є незаперечною ознакою часу. Отже, наші традиції, будучи елементом культурної спадщини, зазнали трансформації, і не так редуковані, як неймовірно роздмухані до промислового масштабу. Подібно до того як наші невеликі крамнички геть з усім на розі вулиці поступилися більшим чи меншим супермаркетам аж до величезних торговельних площ десь далеко на периферії міста.
Давні виступи оркестрів та музичних гуртів із міських парків перенеслися на стадіони, де сидять тисячі чи навіть десятки тисяч слухачів. Ми живемо у світі економічної парадигми, згідно з якою масштаб визначає все. Ця тенденція не нова. І, як більшість глобальних тенденцій, має своє коріння в панівній сьогодні північноамериканській цивілізації. Форум івент-індустрії у Львові ― це лише симптом, який показує, що ось і в цій сфері ми не пасемо задніх, а чудово вписуємося в панівний тренд. Тут усе очевидно, і це, безперечно, буде популярна подія, зокрема для тих, хто, скажімо, планує в близькій перспективі весілля згідно з найновішою модою або зосереджений на концертній діяльності, а може, й на політичній, і все це в блиску всюдисущого й щоразу досконалішого маркетингу. Якщо є в тому потреба, чом би й ні, все для клієнта, з клієнтом у думках і згідно з пророчим фільмом Анджея Вайди «Усе на продаж», бо саме такою є кінцева перспектива цих заходів.
Читайте також: Місто-держава?
В одній із рекламних публікацій форуму я знайшов інформацію, що увиразнює суть справи: «Як ми й обіцяли, на учасників EIF2020 чекає чимало запальних вечірок, які стануть драйвовим продовженням насичених днів форуму. Тож оголошуємо мегаколаборацію EIF2020 CLOSING PARTIES із музичною атмосферою на будь-який смак».
Будь-який смак, безперечно, визначає культурний вимір івент-індустрії. А втім, якоїсь миті зринає запитання, чи будь-який смак вартий того, щоб скеровувати на нього наш фокус.
Дивлячись уранці на великий транспарант із рекламою Форуму івент-індустрії на міській ратуші Львова, я мав украй скромну мрію: а що якби на фасаді міської ратуші засяяв на сонці всіма своїми барвами транспарант із логотипом пріоритетної цього року міської ініціативи «Львів 2020: фокус на культуру». То було б дуже добре повідомлення.