За його словами, у законодавстві країн світу чітко прописані правопорушення та можливі за них покарання.
«В Україні не сприймається європейський принцип, що закон має бути чітко визначений і людина заздалегідь має знати, за що її можуть притягнути до відповідальності. В українському законодавстві поняття «перевищення службових повноважень» містить чимало оціночних ознак і кожен може трактувати його по-своєму. Якщо прив’язатися до ситуації з Тимошенко, то на момент вчинення нею певних діянь ні вона, ніхто інший напевно не міг знати, чи можна це робити, оскільки чітко законодавством це не визначається. І в таких випадках в цивілізованих європейських державах виключено, щоб людину притягували до відповідальності», – заявив Хавронюк.
За словами експерта, схожої статті у законодавстві переважної більшості інших країн світу немає.
«Фактично немає в такому вигляді, як в Україні. Вона є в лише в пострадянських країнах, де звикли, що була б людина, а статтю підберуть. А західна кримінально-правова традиція виходить з того, що людина повинна конкретно знати, що їй заборонено і чітко керуватися цією забороною», – пояснив він.
Крім цього, Хавронюк наводить приклади подібних правопорушень та їх визначення в законодавстві Іспанії та Німеччини:
«Один з найкращих кримінальних кодексів світу – КК Іспанії 1995 року – містить кілька десятків спеціальних складів службових зловживань. Посадові особи і державні службовці, яким в Іспанії надані значні повноваження у всіх сферах державного управління, несуть відповідальність за вчинення будь-яких дій, що суперечать їхньому статусу, та за невиконання покладених на них функцій.
Серед них: винесення завідомо несправедливого рішення з адміністративного питання (стаття 404); перешкоджання кримінальному переслідуванню винних осіб (статті 407 і 408); підбурювання до колективної незаконної відмови від виконання службових обов’язків (409); відкрита відмова здійснити належне виконання судового рішення чи законного рішення вищестоящих посадових осіб (статті 410 і 411); дача згоди на незаконний доступ до секретної документації (415). А також: використання грошей чи майна не в інтересах державної служби (433); заподіяння шкоди державі під час участі у публічних торгах чи розпродажу державного майна, зокрема шляхом зговору із заінтересованими особами (436); допомога приватним товариствам чи особам з питань, у вирішенні яких державний службовець брав участь на підставі своїх службових повноважень (стаття 441); сексуальні домагання щодо службово залежних чи піднаглядних осіб (статті 443-445), тощо. У текстах таких статей КК Іспанії чітко описано об’єктивні й суб’єктивні ознаки відповідного злочину».
«Німецький законодавець сконцентрував склади усіх відповідних діянь в одному розділі 30 КК ФРН «Посадові злочинні діяння» і чітко класифікував їх за двома критеріями – корупційності і посадового статусу: 1) такі, що пов’язані з корупцією (одержання вигоди, одержання хабара, надання вигоди, підкуп тощо); 2) такі, що учиняються певними посадовими особами: а) будь-якою посадовою особою: нанесення тілесного ушкодження при виконанні посадових обов’язків або у зв’язку з їх виконанням; незаконне стягнення непередбачених зборів чи зменшення платежу; підбурювання підлеглого до вчинення злочинного діяння тощо;
б) тільки спеціальною посадовою особою: винесення неправосудного вироку; примушування до дачі показань; переслідування невинного; виконання вироку щодо невинного; фальшиве офіційне засвідчення тощо», – пояснив Хавронюк.
Як повідомляв раніше Тиждень, голова фракції Партії регіонів Олександр Єфремов пояснив відмову від декриміналізації "статті Тимошенко" пояснив тим, що кримінальну відповідальність за перевищення влади або посадових повноважень передбачено законодавством США, Великої Британії, Франції й Італії.
У коментарі Тижню колишня співдоповідачка Моніторингового комітету Парламентської асамблеї Ради Європи щодо України Ганне Северінсен повідомила, що за політичні рішення посадовців треба усувати з посади і судити спеціальним судом з імпічмпенту.
Нагадаємо, вчора Верховна Рада Україна провалила поправку до президентського проекту закону про гуманізацію відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності, якими пропонувалося декриміналізувати статтю 365 Кримінального кодексу.
Разом з тим Рада прийняла у другому читанні президентський законопроект, який передбачає декриміналізацію окремих економічних злочинів.