Україна подала нову заяву проти Росії до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) стосовно українців, ув’язнених за політичними мотивами в РФ та анексованому Криму. Міністерство юстиції спільно з правозахисниками розповіли про деталі позову та його важливість у процесі визволення в’язнів Кремля.
Шість позовів від початку агресії
Першу заяву проти Росії до ЄСПЛ Україна подала одразу після того, як у Криму з’явилися «зелені чоловічки», розповів міністр юстиції Павло Петренко. Вимога: негайно припинити порушення прав людини і прибрати своїх військових з території українського Криму. «Тоді ЄСПЛ виніс перше юридичне рішення в цій справі, і це було першим рішенням міжнародних інституцій, яке зафіксувало той факт, що на території України перебувають російські війська, і зобов’язало Росію повернути свої війська в місця дислокації», — зазначив міністр.
Сьогодні до ЄСПЛ подано шість міждержавних заяв. Вони стосуються незаконної анексії Криму, масових порушень прав українців на півострові, викрадень, убивств, позбавлення волі, порушення права власності, порушення права на справедливий суд. Також у них ідеться про події на Донбасі та порушення прав людини з боку РФ, зокрема, відомий випадок викрадення українських дітей-сиріт із луганського інтернату.
Чого вимагає Україна
Останній, шостий позов щодо політв’язнів був поданий 10 серпня. Він стосується 71 українця, що незаконно утримують на території Криму чи РФ. За словами Петренка, список відкритий, заява буде доповнюватися новою інформацією про кожного
Читайте також: ООН про права людини в Україні: атмосфера безкарності
політв’язня, як тільки Україна її отримуватиме. Заступник міністра юстиції Іван Ліщина розповів, що заяву почали готувати три місяці тому, за цей час зібрали 3 тисячі сторінок доказів, заява охоплює 130 сторінок тексту англійською мовою.
Заява містить дві категорії справ:
- Переслідування українців на території Криму:
- кримські татари;
- активісти Євромайдану;
- «диверсанти»;
- засуджені за проукраїнські висловлювання в інтернеті.
- Переслідування українців у РФ:
- «чеченська справа»;
- справа «кримської четвірки»;
- учасники «Правого сектору»;
- звинувачені в тероризмі, шпигунстві, порушенні звичаїв ведення війни.
У заяві Україна вимагає від ЄСПЛ зафіксувати масові порушення прав людини — катування, обмеження права на свободу й особисту недоторканість, права на справедливий суд, права на приватне життя, свободи вираження поглядів, зібрань і об’єднань із боку російського режиму проти українських громадян. За словами Петренка, мета України — отримати рішення ЄСПЛ, у якому він констатує порушення норм конвенцій і зобов’яже Росію звільнити українців та повернути їх на територію України. Міністр наголосив, що заява є безпрецедентною. «У чому безпрецедентність заяви: ми доводимо відсутність будь-яких ознак правосуддя чи правової системи в РФ щодо українців. Українці фактично переслідуються в РФ виключно за ознаками національності, віросповідання, політичних або громадських поглядів. Той факт, що за вивішення українського прапора в Росії дають тюремний строк, узагалі безпрецедентний із точки зору міжнародного права», — наголосив він.
Докази систематичного переслідування українців Росією
Україна у заяві наголошує на систематичному переслідування українців Росією на підставі політичних чи релігійних переконань. «Ми доводимо, що це не поодинокі випадки, що у цій 71 справі є систематичність: знаходять одну особу, вибивають у неї свідчення, вона вказує на когось іншого, з нього теж вибивають свідчення. Коли ми готували заяву, в нас було відчуття, що ми працюємо над описом московських процесів 1930-х років, коли справа побудована на самообмові чи свідченнях друга, якого перед цим катували», — каже він. За його словами, в цих справах є систематичне порушення права на свободу від тортур, незаконне тримання під вартою, відсутність справедливого судочинства. Також є систематичні порушення права на повагу до приватного життя: українці в РФ засуджуються, відправляються у Сибір, не мають можливості будь-яким чином спілкуватися з рідними. «Також є порушення права на свободу вираження поглядів. Наприклад, «Хізб ут-Тахрір» — організація, яка не заборонена в Україні, і громадяни України, які мешкали в Криму, могли бути членами чи просто причетними до роботи цієї організації. Росія, в якій ця організація заборонена, окупувала Крим, і вийшло так, що ці люди автоматично є порушниками Кримінального кодексу РФ», — додав заступник міністра.
Читайте також: Human Rights Watch розкритикувала ситуацію із дотриманням прав людини в Україні
Керівник об’єднання родин політв’язнів Ігор Котелянець зачитав витримку зі свідчень його брата, фігуранта «справи диверсантів» Євгена Панова: «били залізною трубою в ділянку голови, спини, нирок, рук, ніг, затягували наручники ззаду до оніміння рук, підвішували за наручники, згинали мої ноги в колінах, застібали наручними попереду трохи нижче колін, вставляли під коліна залізну палицю, після чого двоє чоловіків з двох сторін піднімали мене на цій палиці, від чого я відчував страшний біль». Коли це не діяло, працівники ФСБ вдавалися до інших дій: під’єднували клеми до статевих органів і пропускали електричний струм, вивозили в ліс на імітацію розстрілу. «Про електричний струм говорив у своїх свідченнях і Микола Карпюк, до якого стільки разів застосовували цей вид покарань, що він розповідав: «Можу навести різницю між тим, коли пропускають електричний струм через все тіло і коли через серце. Коли струм пропускають через тіло, перед очима стоїть «вертушка», яка має фіолетовий колір. Коли через серце, то ця «вертушка» має помаранчевий колір», — розповів Котелянець.
Що дає скарга до ЄСПЛ
Як зазначив Павло Петренко, український уряд уперше подає юридичний документ проти РФ, який описує масові порушення прав людини, що допускаються проти українських політв’язнів на території РФ, із конкретними прізвищами причетних до цього російських посадовців, у тому числі й високопосадовців. Це дає Україні аргумент щодо введення додаткових персональних санкцій проти всього керівництва РФ і причетних до цих політично вмотивованих переслідувань чиновників, які працюють у РФ.
«Від моменту, коли цей позов поданий, ми розраховуємо на те, що ЄСПЛ буде досить оперативно розглядати цю справу. Ми наполягатимемо на визначенні її пріоритетною, оскільки йдеться про людей, які перебувають у складному психологічному і фізичному стані. Також ми будемо звертатися до наших міжнародних партнерів із пропозицією сформувати окремий санкційний список за аналогом списку Маґнітського, де буде перелік осіб, причетних до викрадення, позбавлення волі, знущання і катування українських громадян», — додав міністр.
Читайте також: Для Гааги. Свідчення про воєнні злочини на Донбасі
Для правозахисників така заява також відіграє важливу роль, зазначила юристка Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) Дар’я Свиридова. УГСПЛ та інші правозахисні організації супроводжують індивідуальні скарги жертв порушень прав людини до ЄСПЛ. «Наявність такої міждержавної скарги насамперед посилить позиції наших індивідуальних скарг і покаже масштабність, системність і загальну картину переслідування Російською Федерацією громадян України на окупованих територіях саме через політичні мотиви», — зазначила Свиридова.
Крім того, є випадки тиску Росії на адвокатів та правозахисників, які допомагають українським політв’язням, наприклад, арешт Еміля Курбедінова та Сервера Мустафаєва. У такій ситуації єдиним адвокатом для цих людей може виступити Україна, зазначає правозахисниця.
Ігор Котелянець наголошує, що катування політв’язнів відбувається не лише під час слідчого періоду, а триває і в ув’язненні. За його словами, міждержавний позов — це шанс, що тортури будуть припинені.