Київський квартет саксофоністів постав на зламі епох, в часи, коли саксофону, забороненому в СРСР музичному інструменту, дозволили звучати вільно. Як створювався згаданий музичний колектив, а з ним – українська саксофонна школа?
В мене були свої музичні кумири. 1982 року, за три роки до створення Київського квартету саксофоністів, у Києві гастролював квартет з Парижу. Грали вони, в основному, класичні твори для 4-х саксофонів. Біля мене сиділи хлопці, котрі чекали, коли зі сцени зазвучить джаз. Джазу не було… Для мене це стало великим уроком, я зрозумів, що на концертах потрібно виконувати різножанрову музику. Потрібно починати з класики і, обов'язково, показати джазовий репертуар, адже інструмент універсальний! Наш кумир, Адольф Сакс помер у 1894 році, а у 1900 році в США вже був джазовий бум, коли саксофоністи грали регтайми, спірічуелси, діксіленди та імпровізаційну музику, про яку не міг навіть мріяти творець цього чудового музичного інструменту.
Серед духових ансамблів у світі, на першому місці по популярності знаходяться брас-квінтети (дві труби, тромбон, туба, валторна). На друге місце вийшли квартети саксофоністів. Мало країн, в яких би такого квартету не було. На третьому місці знаходяться дерев'яні духові інструменти (флейта, гобой, валторна, кларнет, фагот).
Київський квартет саксофоністів було створено 1985 року, на базі Спілки композиторів України. З 2002 року ми є артистами Національної філармонії.
Нині Київському квартету саксофоністів 35 років. Не думаю, що знайдеться в Європі другий такий потужний колектив, який би проіснував так довго. Чому? Це надзвичайно важка праця, для якої потрібні відповідно налаштовані, може, занадто фанатичні люди. Кожний божеволіє по-своєму… Любимо саксофон, бачимо його перспективу, і так само – перспективу навчання наших учнів. За свою історію Київський квартет саксофоністів записав більше 10 дисків, але на нашу думку, останній-триптих "Український саксофон"» – найцікавіший.
Старовинні Українські танці XVI-XIX століть у виконанні Київського саксофонного квартету
За 35 років було зіграно понад три тисячі концертів в різних країнах світу. До Франції, батьківщини саксофона, нас запрошували більше тридцяти разів. З часом вже нам вдалося приймати у Києві таких видатних музичних метрів як Гія Канчелі, Клод Делянгл, Жан Дені Міша, Павло Гуснар, Гаетано Ді Бакко та інших.
Колектив виступав у багатьох містах України, а також за кордоном: в Угорщині, Росії, Франції, Бельгії, Греції, Італії, Німеччині, США, Канаді, Білорусі, Польщі. Квартет отримав низку нагород: першу премію на Всеукраїнському конкурсі камерних ансамблів у Києві , першу премію та приз "Кришталевий Лев" на Міжнародному джазовому конкурсі у Львові, першу премію на Міжнародному конкурсі духових оркестрів та камерних ансамблів у м. Рівному . Визнаний кращим колективом на Міжнародному "Музик-фесті", на Міжнародному конкурсі у місті Росток (Німеччина), а також на Міжнародному фестивалі слов'янської музики в Парижі .
Читайте також: Роман Григорів: «Якщо не буде тих, хто виконує сучасну оперу, не буде й тих, хто її сприймає»
Світ скоро має побачити диск-трилогія "Український саксофон". Розкажіть, чим він цікавий, і що можуть почути слухачі у цій збірці?
Мова піде про твори українських виконавців і надбання українських композиторів. Останні, після створення у 1985 року Київського квартет саксофоністів, побачили, що ансамбль функціонує і для нього можна писати, ноти не лежатимуть у шафі, а будуть звучати в концертних залах. Позначилося й те, що саксофон здобуває все більшу й більшу популярність на наших теренах. Минулого року ми відзначили тридцятиріччя відкриття класу саксофона в НМАУ ім. П.І.Чайковського (а відкрито його було 1989 року, до чого і я доклав своїх зусиль).
Багато українських авторів присвятили нашому квартету музичні твори і ми їх неодноразово виконували на концертних майданчиках не тільки України. Зокрема на 11-му Всесвітньому конгресі саксофоністів в Монреалі 2000 року (події, на яку з'їзжаються близько тисячі найкращих саксофоністів світу) у нашому виконанні звучала українська музика. На таких потужних музичних форумах квартет побував декілька разів – 1992 року в італійському місті Пезаро (Італія, тут народився композитор Джоакіно Россіні); 1996 року грали в Будапешті на Європейському конгресі кларнетистів і саксофоністів, а також 2009 року в Любляні (Словенія). Всюди було потрібно одне: виконувати українську музику! Нас питали: "Ви Київський квартет? Національної філармонії України? Будь ласка, привезіть і покажіть здобутки, які робить саксофон у вашій країні". Це все дуже важливо в загальному всесвітньому розвитку саксофонної музики. Колись саксофон не грав акордами, а сьогодні це вже не дивина, розширилась палітра нових засобів виразності на цьому інструменті. Він може бути суто сольним, а може перетворитися в оркестр саксофоністів. Такий оркестр існує в Лондоні – близько 50 осіб.
"Триптих" Олександра Потеєнка у виконанні Київського саксофонного квартету
Тепер відносно того, які твори увійшли до збірки "Український саксофон". На першому CD записали старовинну музику. Тут можна почути українські старовинні танці XVI-ХХ століть, які в архівах Парижа віднайшов наш композитор і піаніст Михайло Степаненко. Це перші взірці української народної музики (козачки, гайдуцькі танці, шумка, думка) котрі записав нотами польський органіст Ян з Любліна. Я зробив переклад цих творів для чотирьох саксофонів. Квартет саксофоністів органічно передає звучання органа. Саксофон-духовий інструмент, орган теж належить до духових (клавішних) інструментів. Це те, що нас об’єднує. У XIХ невідомий автор написав "Українську симфонію". До нині сперечаються, кому належить її авторство. Цей твір включено до диску, аби популяризувати українську музику. Перший CD називається "До того, як…". До того, як Адольф Сакс винайшов саксофон, свої твори писали Дмитро Бортнянський, Йоган Себастьян Бах, Клод Дакен (серед його найвідоміших творів – "Зозуля"), Міхаель Преторіус та інших. А на теренах України в цей час звучала народна музика. Прошу-слухайте!
Другий CD складається з творів українських сучасних композиторів. Для нашого квартету писали: Жанна та Левко Колодуби, Ірина Кириліна, Володимир Шумейко, Ганна Гаврилець, Олександр Потеєнко. Включили сюди також славнозвісну "Мелодію" Мирослава Скорика, котра виконується на багатьох інструментах. Сам автор подарував нашому квартету нове аранжування цього твору для саксофонів.
Читайте також: Проза війни
На третьому CD записана українська джазова музика. Сьогодні наші вітчизняні джазмени грають на рівні з європейськими. Євген Дєргунов, піаніст, засновник української джазової школи, написав для Київського квартету саксофоністів дуже багато творів. Вони увійшли до CD. Тепер слухачі можуть почують, яка це краса – український джаз! Тут також звучить джазова обробка славетного твору Миколи Леонтовича, зроблену саксофоністом і кларнетистом Русланом Пашинським. Мова про "Щедрик". Сподіваємось, що твори, котрі записані Київським квартетом саксофоністів на трьох CD, сподобаються любителям музики і фанатам інструменту, котрий називається саксофон!
Вік у понад три десятиліття для музичного колективу – це багато чи мало? Скільки,власне, живе такий музичний колектив, як сакс квартет?
Є такі саксофонові квартети, яким вже виповнилося 40 років. Наприклад, квартет Сігурда Рашера. Цього видатного саксофоніста вже немає на світі (прожив 93 роки, помер у 2001 році), але його справа існує. Приклад Київського квартету саксофоністів виявився вдалим: саксофоністи почали об'єднуватися в інших містах, грати в квартетах. Такі є в Івано-Франківську, Рівному, Миколаєві, Херсоні. Є ще кілька саксофонних квартетів і в столиці, зокрема джазові.
Як я дивлюся в майбутнє? Думаю, що мова йде про захоплюючу і цікаву справу, тому буде багато охочих продовжити її. Можливо, постане інший квартет, а не той, що заснував я. Це цікава і нелегка справа. Для неї люди мають мати відповідний час, потрібну нотну літературу, інструменти, бажання, можливість грати концерти… Сиджу ночами, слухаю море музики, яке є в ефірі, вибираю твори, шукаю ноти, спілкуюся з багатьма саксофоністами світу, створюю нові цікаві тематичні програми… Скажіть, чи багато хто захоче таке робити?
"Мелодія" Мирослава Скорика у виконанні Київського саксофонного квартету
Є багато напрямків в репертуарі і тематика концертів нашого квартету дуже різноманітна. Наприклад, «Від Баха до Бітлз». Також ми зробили програми, що повністю складаються з творів композиторів – Астора П'яццоли, Джорджа Гершвіна, Амадея Моцарта. Ніби де Моцарт, а де – саксофон… На концерті був аншлаг. Впевнений, якби саксофон існував за життя цього композитора, то, почувши його звучання, він би в нього закохався!
Маємо концертну програму "Аве Марія", граємо духовну музику на духових інструментах. Це говорить про те, що саксофон є настільки універсальним, що дозволяє виконувати різножанрові програми, кожна з котрих не буде подібна на іншу.
Київський квартет саксофоністів – це колектив, який суто концертує, чи також йдеться про майданчик для навчання і практики молодих музикантів?
Так склалося, що у квартеті постійно беруть участь мої учні. Він дійсно є стартовою базою, звідки відкрилась дорога в світ, для багатьох з них. Наприклад, мова про саксофоніста та кларнетиста В'ячеслава Казикіна, що нині живе у місті Нанті (Франція). Це один з моїх багатьох обдарованих учнів, котрого я навчав з самого початку-школа, музичне училище, консерваторія. Зараз він має понад 50 учнів в Нанті, концертує з різними ансамблями, створив квартет саксофоністів, пише музику… Сьогоднішній склад квартету: Юрій Василевич (сопрано, заслжений артист України, лауреат Премії ім. М.В.Лисенка), Михайло Мимрик (альт, заслужений. артист України), Олександр Москаленко (тенор, лауреат міжнародних конкурсів), Сергій Гданський (баритон, заслужений. артист України).
Читайте також: Домінік Кардон: «Не треба підгодовувати тролів власною увагою та часом»
Багато інших моїх учнів роз'їхались по світі: в Нью-Йорку (США) живе Олексій Манович, в грецьких Салоніках – Тетяна Самусенко-Масманіду (нещодавно виграла саксофон на міжнародному конкурсі Ж.М.Лондейкса), в Ліоні (Франція) продовжує навчання Данило Довбиш.
Київський квартет саксофоністів був плацдармом і школою для багатьох молодих музикантів і надалі продовжує ним бути! Цього року відзначаємо 35-річчя квартету. Це дуже позитивна річ: під час концерту бачиш радісні очі людей, які насолоджуються твоїм виконанням, не стримуючи емоцій, вони підходять після концертів, дякують, питають, коли буде наступний виступ. Виростають крила і в паспорт вже не заглядаєш, відчуваєш себе молодим!
Ви є музичним педагогом, а поряд із тим – виконавцем, який грає як на кларнеті, так і на саксофоні. Яку музику, музичні твори, відштовхуючись від вашого досвіду, грати найцікавіше, а поряд із тим – найскладніше?
Ніколи б не погодився грати бездумну музику, в якій немає мелодії, а є просто набір звуків. На превеликий жаль, наш світ божеволіє потрошки. Тривають пошуки сучасної, не підтвердженої життям і справжніми людськими переживаннями музики, якщо так можна її назвати. На одному з Всесвітніх конгресів саксофоністів я спостерігав, як на сцені два саксофоністи грали…в теніс. І це був «музичний твір». Музика потребує мелодії, мелодія – відповідної гармонії, потім динаміка, розвиток з каденцією тощо. Звичайно, можна грати на саксофоні акордами, але треба розуміти, про яку конкретно композицію йде мова, яка там концепція розвитку і, нарешті, ідея! Є такі композитори, які вивчають сучасні прийоми видобування звуків на саксофоні. Вони знають, як написати музичний твір так, аби він не був божевільним для сприйняття публіки, щоби після його виконання у слухачів голови не боліли.
Є такий французький сучасний композитор і саксофоніст Христіан Лоба, автор низки концертних п’єс, зокрема під назвою "Балафон". Тут використано багато фрулато, такого звукового ефекту, ніби хтось полоще горло. Ще є такий прийом гри, як субтон (це коли саксофонове звучання перетворюється в шепіт). Саксофон вміє розповідати і нашіптувати…. Існує ще такий прийом як слептон – своєрідне клацання язиком. Наші сучасні українські композитори – Володимир Рунчак, Ігор Пілютіков, Ганна Гаврилець, Олександр Козаренко – знають всі ці засоби виразності, застосовують їх, роблять це розважливо, доречно і вчасно, підкреслюючи характеристики окремо взятих мелодій.
Для мене саксофон завжди був універсальним інструментом. Маргарита Шапошнікова, Лев Михайлов, мої попередники і наставники, з них брав приклад, були кларнетистами, але в цих межах їм було затісно. Тоді вони (як і я) обрали саксофон, котрий переріс старшого брата-кларнет. Якщо кларнет потужно грає, то він вже майже кричить, а для саксофона це не проблема, динаміка тут набагато сильніша і потужніша. Кларнет не може змінювати свій тембр як хамелеон, а саксофон – так. На ньому можна зіграти класичний музичний твір, потім змінити мундштук, трошки змінити манеру звуковидобування – і маємо неповторний джазовий звук з власним звучанням і шармом. Не буває тембрально однакового саксофонового звуку у різних виконавців, у кожного він свій, неповторний, отже – унікальний. Тому браво SAX !!!
———————————
Юрій Василевич народився 1951 року місті Львові. Український кларнетист, саксофоніст, музичний педагог, заслужений артист України. Випускник Київської консерваторії. Від 1973 року — кларнетист оркестру Національного театру опери та балету ім. Т. Г. Шевченка в Києві, паралельно у 1976—92 роках — соліст ансамблю «Київська камерата». Поряд із тим водночас — музичний педагог, викладач музичних шкіл та Київського музичного училища ім. М. Глієра. з З 1989 року викладає у Київській консерваторії. Ініціатор відкриття в ній класу саксофона (1990). 1985 року заснував і очолив Київський квартет саксофоністів.