Який рівень монополізації економіки наразі фіксує АМКУ? Наскільки ці показники змінилися за останні п’ять років? У яких сферах найбільш виражене панування монополій та олігополій?
— АМКУ починає розслідування або за власною ініціативою, або реагуючи на звернення суб’єктів щодо певних порушень. В обох випадках ми проводимо дослідження, збираємо інформацію щодо конкретного ринку. Але є комплексна проблема розвитку конкуренції на товарних ринках, і вирішити її можливо лише через ефективну горизонтальну координацію з іншими держорганами, зокрема з Мінекономіки та галузевими міністерствами.
Найбільш монополізованими в Україні є ринки паливно-енергетичного комплексу, транспорту, ЖКГ. Загалом, якщо умовно розділити нашу економіку на ринки монополізовані, олігопольні й конкурентні, то за останні два-три роки можна побачити, що через негативні кризові явища гроші з конкурентних перетікають до монополізованих. Це призводить до виходу суб’єктів із конкурентних ринків, посилює там концентрацію і створює загрозу монополізації. Наприклад, якщо у 2012 році товарообіг на цих ринках становив близько 47%, то у 2015-му — 42%. Тобто 5% грошей із конкурентного ринку перейшли на монопольний, зокрема внаслідок зростання тарифів.
Яких заходів АМКУ вживає для демонополізації енергетики?
— Процес демонополізації має відбуватись узгоджено з усіма державними органами. АМКУ насамперед захищає конкуренцію. Розвитком конкуренції, залученням нових гравців на ринки, оперативним управлінням ситуацією на них повинні займатися галузеві міністерства й регулятори, зокрема в питаннях енергетики — НКРЕКП. Ця комісія може відстежувати й застосовувати міри відповідальності до суб’єктів у разі порушень ліцензійних умов. АМКУ системно дивиться на діяльність регулятора: аби вона не була преференціальною чи дискримінаційною стосовно певних гравців. Ми реагуємо на скарги суб’єктів енергетичного ринку щодо зловживання монопольних становищем та інших порушень. Безумовно, ця тема політизована, але АМКУ не орган політичних переслідувань чи інструмент боротьби одних суб’єктів з іншими. Наше завдання — дати раціонально-об’єктивну оцінку ситуації, уникнувши впливу зацікавлених політичних сил. А щоб ринок якісно змінився, потрібно запровадити нові правила гри. Три тижні тому Кабмін подав законопроект про засади функціонування ринку електричної енергії, що передбачає багато проконкурентних реформ, наближення України до Третього енергетичного пакета Європейського Союзу, ефективнішу роль регулятора й контроль із боку АМКУ.
Дивіться також: Як створити європейське антимонопольне законодавство"
Яку частку виробництва теплової енергії в країні контролює ДТЕК і чи можна очікувати подолання монополізму цієї компанії?
— Торік досить гостро постало питання про існування чи відсутність монополізму на ринку енергетики. АМКУ із цього приводу розпочав комплексне дослідження в червні 2015 року й дійшов попереднього висновку, що є структурні ознаки колективної монополії у складі трьох суб’єктів: Енергоатома, групи компаній «ДТЕК» та Укргідроенерго. Можливість суб’єктів впливати на ринок суттєво обмежена державним регулюванням на всіх етапах дистрибуції струму. Структура українського енергетичного ринку склалася так через зарегульованість цієї галузі, а насправді в суб’єктів є можливість конкурувати. Тобто ринок електричної генерації єдиний за її типом, а суб’єктами, що мають ознаки домінуючого становища, є Енергоатом, ДТЕК, Укргідроенерго (їм надано час для формування зауважень на наші висновки). Якщо брати сегмент теплової генерації, то частка компаній групи «ДТЕК» у цьому сегменті сягає 70%. Але поки що йдеться не про застосування санкцій, а лише про встановлення факту того, чи є ці суб’єкти монополістами. Водночас підкреслюю, що зазначене дослідження проходить відкрито й публічно: за півроку ми не раз збирали учасників ринку та експертів, і вони мали змогу навести всі аргументи щодо становища учасників на ринку. Ми оприлюднили попередні результати цього дослідження й сьогодні аналізуємо інформацію, яку надали компанії групи «ДТЕК», Енергоатом, експертні висновки науковців тощо. У квітні відбудеться засідання, де комітет розгляне питання про ситуацію на ринку і становище на ньому цих суб’єктів.
Від січня цього року АМКУ здійснює перевірку операторів ринку нафтопродуктів (WOG, OKKO, Shell, SOCAR, «Альянс Холдинг», «Параллель-М ЛТД») за фактами спільних антиконкурентних дій у питанні цінової політики. Розкажіть про її результати. Які заходи щодо порушників передбачено законодавством?
— Поки що названих операторів порушниками не визнано. На розгляді — кілька справ, які комітет розпочав іще в середині 2014 року (щодо стрімкого зростання цін у певних операторів під час гострої девальвації). Півтора року стійким є тренд зниження ціни на нафту, на світових ринках вона суттєво й динамічно подешевшала. Натомість основні оператори українського ринку тримають однакові ціни, які не коливаються разом із міжнародними трендами. Цей факт є причиною розслідування АМКУ. Щоб констатувати порушення, треба розуміти, зумовлені однакові дії тими самими причинами чи ні. Для цього ми направили інформаційні запити до суб’єктів. Два тижні тому отримали відповіді й зараз аналізуємо. Думаю, протягом квітня все буде з’ясовано. Щодо відповідальності за порушення: з одного боку, це зобов’язання його припинити й уникати певних неконкурентних дій надалі. Із другого — надвисокі штрафні санкції (українське законодавство у цьому подібне до норм Європейського Союзу). Максимальний штраф — до 10% від доходу за попередній рік. Але в даному випадку про це не йдеться.
А яку суму становить мінімальний штраф?
— Мінімального обсягу штрафу в законодавстві про захист економічної конкуренції немає. Відповідно до прийнятої методики його суму обраховують у два етапи: на першому — визначають базову, на другому — її коригують, виходячи з обставин, що збільшують чи зменшують провину.
Як і в Євросоюзі, в нас штраф може бути незначним (якщо порушення припинено й потенційна шкода не має негативних наслідків для конкуренції). Тому що головне його завдання не наповнення бюджету, а стримувальний ефект — щоб не було порушень у майбутньому. 2015 року АМКУ накладав різні стягнення: штраф 800 тис. грн, пов’язаний із затримкою вагонів одного зернотрейдера; штраф 18,7 млн грн — «Лукойл Авіейшн» за зловживання монопольним становищем на ринках авіаційного пального (аеропорти Харкова та Одеси); штраф 44 млн грн — компанії «Зеонбуд».
Читайте також: Одкровення від олігархів
Ефективним способом оперативного вирішення проблеми є надання рекомендацій: вони обов’язкові для розгляду. Це дає змогу динамічно реагувати на певні проблеми, які можуть існувати на товарних ринках. У разі відмови від виконання рекомендацій ми починаємо розслідування й ухвалюємо рішення щодо визнання порушення, накладення штрафу та зобов’язань не вчиняти таких дій надалі.
Дії НК «Укртатнафта» й «Галичина» (Коломойського), на думку АМКУ, обмежують виробництво нафтопродуктів, негативно впливають на конкуренцію на ринку пального й порушують законодавство про захист економічної конкуренції. Які санкції до них буде застосовано?
— Торік розгорівся конфлікт між Укртранснафтою та НПЗ «Укртатнафта», «Галичина» й «Нафтохімік Прикарпаття» щодо завищення вартості зберігання в їхніх сховищах технологічної нафти. Зараз проводимо розслідування за заявою Укртранснафти щодо зловживання монопольним становищем названих НПЗ. Наразі комітет їм рекомендував добровільно виправити ситуацію.
Коли дізнаємось остаточні результати?
— Є проблема, пов’язана з непрозорістю укладання угод колишнім менеджментом Укртранснафти з названими НПЗ (на невигідних для неї умовах). Але поки що в нас недостатньо інформації, щоб однозначно кваліфікувати таке порушення: чи є в цьому факті посадово-корупційне порушення або порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Як нам відомо, питання зараз розглядається в судах різних інстанцій, отже, про санкції говорити зарано.
Чи потребує вдосконалення українське антимонопольне законодавство? Якщо так, то які п’ять-сім пріоритетів у цьому напрямі бачать в АМКУ? Яким чином зміни дадуть результат?
— Наразі розглядається законопроект про методику обрахунку штрафів, АМКУ підготував законопроект щодо гарантій процесуальних прав суб’єктів. Основні дальші напрями нашої роботи: розроблення вторинної нормативної бази щодо критеріїв оцінки горизонтальних злиттів (ризиків монополізації) та вертикальних відносин (між дистриб’ютором і торговельною мережею щодо умов реалізації товарів), впровадження системи державної допомоги суб’єктам господарювання (від 2017 року АМКУ почне здійснювати її моніторинг і контроль). На IV квартал 2016-го плануємо розробити комплексні зміни до Закону «Про захист економічної конкуренції» (механізм впровадження мирової угоди, питання ефективності штрафів), які можна буде назвати антимонопольною реформою. Актуальним залишається питання ролі комітету на регульованих ринках, розподілу повноважень і обов’язків між АМКУ, галузевими регуляторами та іншими відомствами, що захищають права споживачів. Також плануємо переведення фокуса роботи АМКУ із суб’єктів малого й середнього бізнесу на представників великого та перегляд ефективності роботи територіальних відділень комітету. Розраховую, що всі головні зміни відбудуться цього року.
Читайте також: Олігархи знову поділили Україну
Раніше економічні результати діяльності АМКУ (суми штрафів, кількість відшкодованих збитків) не перевищували бюджетних витрат на утримання комітету. Які показники сьогодні? Його діяльність залишається тягарем для державного кошторису?
— У 2015 році на АМКУ витрачено з бюджету 63 млн грн, сума накладених штрафів — близько 339 млн грн. Але інтенсивність роботи комітету й кількість накладених стягнень не пов’язані, тому що наше відомство не є фіскальним органом і його прерогатива — це не збирання штрафів. Доречніше говорити про інший показник — економічний ефект для економіки, досягнутий завдяки втручанню АМКУ. За результатами 2015 року це 1 млрд грн (майже $35 млн). Тому нашу діяльність не можна назвати тягарем для українського бюджету. Думаю, що показник економічного ефекту повинен бути головним індикатором ефективності роботи АМКУ і в нас є великий потенціал для його збільшення. Як приклад, економічний результат діяльності наших колег з Угорщини становив за минулий рік €150 млн.
Нас підтримують іноземні партнери: ОЕСР, ЮНКТАД, конкурентні відомства, в яких ми запозичуємо найкращу практику. Побудова ефективного конкурентного відомства в Україні — це процес, що триватиме кілька років і, сподіваюся, перші результати вже будуть на початку 2017-го.
Минуло два місяці після заяви АМКУ про те, що російський Газпром порушує наше антимонопольне законодавство. Комітет оштрафував його на 86 млрд грн за зловживання монопольним становищем на ринку транзиту газу. Експерти з питань енергетики вважають, що рішення АМКУ про присудження штрафу Газпрому політично і юридично необґрунтоване й спрямоване на розпалювання конфлікту між Україною та Російською Федерацією. Вам так не здається?
— Не згоден із таким твердженням. Якщо російський монополіст вважає це рішення незаконним, таким, що порушує його права, то може оскаржити його в суді. Але Газпром до участі в нашому процесі не долучався: всі інформаційні запити й запрошення взяти участь у розгляді ігнорував або направляв лист із повідомленням про те, що АМКУ не має жодної юрисдикції щодо цих відносин. У нас протилежна думка: позиція комітету в питанні порушень Газпрому ґрунтується на українському законодавстві, відповідно до закону про захист економічної конкуренції. Тому ми маємо право втручатись і припиняти порушення, які впливають на стан конкуренції на вітчизняних ринках. ГТС України проходить територією нашої держави, оператор системи (НАК «Нафтогаз») працює тут-таки, послуга має споживача на території України. Якщо штраф не буде оскаржено і сплачено, ми звернемося по його стягнення.
На думку аналітиків, зникнення трьох найбільших компаній (Укртелеком, Одеський припортовий завод і Укрхімтрансаміак) із Переліку суб’єктів держмонополій сталося з порушенням чинного антимонопольного законодавства. Чи буде проведено об’єктивне розслідування їхньої діяльності? І чи повернуть їх до цього списку з установленням державного контролю над їхньою тарифною політикою?
— Визначення суб’єктів природних монополій, принципів та критеріїв прийняття таких рішень належить до компетенції регуляторів у відповідній сфері. Це обумовлено нормами Закону «Про природні монополії». Саме регулятори в царині природних монополій визначають суб’єктів, складають і надсилають до АМКУ ці реєстри. У галузях ЖКГ, енергетики й газу — це НКРЕКП. В інших, де діють суб’єкти природних монополій, — інші нацкомісії або органи виконавчої влади, що здійснюють функції такого регулювання до створення профільних комісій. До функцій АМКУ належить лише зведення переліків суб’єктів природних монополій на підставі даних, надісланих відповідними нацкомісіями.
——————————————————————-
Юрій Терентьєв народився 1976 року в Дніпропетровську. Магістр міжнародного права, має кваліфікацію економіста. Кар’єру починав у юридичній фірмі DML-Law Consulting Firm. Очолював правові департаменти в американській біофармкомпанії «Bristol-Myers Squibb International LTD-Україна», тютюновій — «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна», а також у «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» та «АрселорМіттал Кривий Ріг». Від 25 травня 2015 року — голова АМКУ.