Вчений володів десятьма мовами, тому представляв інтереси Українського конгресового комітету Америки (УККА) в ООН. Як кореспондент «Свободи» він не тільки готував повідомлення до українських газет, а й відвідував посольства, агітував амбасадорів і представників країн зініціювати на Генеральній Асамблеї ООН питання про самостійність України.
Юрій Шумовський успішно знаходив підтримку. Адже після семирічних археологічних пошуків у Африці про українського вченого знали не лише в науковому світі.
Наймолодший син священика
Юрій народився в багатодітній сім’ї священика. Отець Федір — настоятель парафії в селі Мирогоща поблизу Дубна — хотів, щоб наймолодший син продовжив справу батька.
Тому Юрій закінчив Кремянецьку духовну семінарію, а потім навчався на теологічному факультеті Варшавського університету. Лекції з історії письма та церковнослов’янської мови читав Іван Огієнко, у якого студент був асистентом певний час. Юнак з інтересом працював із давніми рукописами, вивчав написи на старих речах. Тоді й захопився історією, а особливо археологією.
Читайте також: Сергій Остапенко. Прем’єр-економіст, орієнтований на Захід
Випускник університету здобув диплом магістра богослов’я, а згодом археології. Державний археологічний музей у Варшаві делегував Юрія Шумовського досліджувати Волинь.
Африканський період
Археолог знайшов зуби палеомастодонта
За кілька років розкопок учений виявив численні артефакти різних періодів. Деякі з них мали виняткову цінність.
Зокрема, у селі Вілігори неподалік Рівного знайшли зуби палеомастодонта — предка мамонта.
Африканський період
«Це є не тільки великим даром для Українського Музею, але й для науки, бо треба признати, що до цього часу наукові досліди, ані теж розкопки, не натрапили на цю дивну тварину не тільки в нашій області, Волині, але й на терені цілої України», — ішлося в статті часопису «Волинь». Автор публікації, Юрій Шумовський, продовжував: «Палеомастодонт жив… коли в нашій місцевості флора й фауна були тропічного характеру; росли густі й великі ліси, по землі повзали величезні ящури, а в повітрі було так гаряче, як тепер десь в Середній Африці».
Африканський період
«Волинь» виходила в Рівному, столиці окупованої України, і була однією з найпопулярніших газет. Учений керував місцевим музеєм та часто публікував у газеті різні матеріали: розповідав про знахідки, пояснював українські традиції, готував статті на історично-краєзнавчі теми.
Читайте також: Данило Заболотний. Від віршів до щеплень
«Дирекція Волинського Рівненського Музею в Рівному звертається з ласкавою просьбою до всіх громадян, шкільної молоді, місцевої інтелігенції та просвітян, усі знайдені пам’ятки (кам’яні, металеві знаряддя, керамічні вироби старі й сучасні…)… передати в музей і далі збирати їх та надсилати. Кожен дар вважатиметься як національно свідомий вчинок», — закликав археолог.
Африканський період
Як український Дніпро став африканським Нігером
У січні 1944 року збірка Рівненського музею нараховувала кілька тисяч експонатів, а його бібліотека — майже 100 тисяч книг. Коли німці оголосили про евакуацію, Юрій Шумовський забрав лише особисту колекцію вишивок. Радянська влада оцінить та охоронятиме музей, був упевнений вчений, так само як є безпечною для нього — аполітичного науковця. Проте його хвилював безлад, пов’язаний із проходженням фронту. Він вирішив не ризикувати та залишив Батьківщину.
Юрій Шумовський надає медичну допомогу мавританцям
Зі статусом біженця Юрій Шумовський працював у Фрайбурзькому університеті (Німеччина), Інституті палеонтології людини в Парижі (Франція), а звідти переїхав до Судану. Там, в африканських саванах, джунглях і пустелях, поруч із дикими звірами, археолог відкрив нові праісторичні селища, городища, могильники та руїни давніх поселень.
Юрій Шумовський з дружиною у Нью-Йорку
За сім років учений знайшов більше ніж 3 тис. артефактів, що лягли в основу створеного ним першого музею в Судані — центру праісторії людини.
Про африканський період Юрій Шумовський написав спогади, які описували торнадо, знайомства з хижаками, звичаї місцевих племен. Природу та людей він часто порівнював з українськими.
«Ця величезна річка красою своєю нагадує Дніпро. Збираючи воду безлічі більших і менших річок, Нігер розливається місцями так широко, що не видно другого берега й здається морем…
Читайте також: Чотири причини, щоб пошанувати Євгена Чикаленка
Вершники в чудових вовняних плащах, неначе черкеські бурки, із багатими прикрасами, що гарцюють на конях, які під ними звиваються, мов змії, присідають, скачуть, пишаючись своїм господарем. Так і пригадується «Козаченько конем грає». Якби не тюрбан, не чорне обличчя… можна було б подумати, що тут відродився Чигирин козацької доби».
Плем’я стародавнього народу Божого
Згідно з біблійним переказом, не всі євреї пішли з Мойсеєм, коли покидали Єгипет. Частина залишилася та мігрувала в країну «сонця, що заходить» пізніше. Юрій Шумовський виявив нащадків цих мігрантів — африканське плем’я пель. Їхні усні легенди відображають зафіксовану в Біблії історію мешканців Месопотамії, що переселилися вглиб Африки, писав учений. Він також знайшов стародавні пам’ятки, що вказували на зв’язок пелів зі стародавнім біблійним народом. Зокрема, жертовник гебрейського характеру.
.jpg)
Жінка з племені Пель-нащадків біблійного народу. "Ніс з легкою горбинкою, волосся довге, немов у біблійних галілеїв та злегка закручене" – писав Юрій Шумовський про них у спогадах "Під гарячим сонцем Пустелі"
Плем’я пель — це пастухи. Юрій Шумовський звернув увагу, як вони розмовляли з худобою, наскільки багатий їхній лексикон для цього. Захищаючи череду від африканських хижаків — левів, пантер, леопардів, гієн — пелі майстерно володіли списом і влучно кидали каміння в ціль, схоже, як біблійний Давид.
Читайте також: Урок географії від Степана Рудницького
Після досліджень в Африці Юрій Шумовський повернувся до Парижа, а потім переїхав до США. Американські друзі переконали, що з його науковою кваліфікацією, знанням мов та духовним станом він легко знайде там роботу.
Півтори тони артефактів
Археолог найперше влаштувався викладачем. Пізніше працював в ООН. Пригадує, що агітував за українську самостійність обережно й дипломатично, щоб не образити радянських дипломатів. Представники більшості країн прихильно ставилися до України, особливо африканські дипломати. Вони здобули самостійність напередодні, тому співчували «нашій країні, поневоленій неоколонізмом». Окрім того, його поважали як дослідника Африки.
Юрій Шумовський -2003
В останні десятиліття життя Юрій Шумовський писав багатотомні спогади. Він мріяв потрапити до України, однак не зміг. Натомість передав колекцію оригінальних речей із Африки: списи, килими, шкуру пітона, а також увесь свій архів. Ті предмети поповнили збірки Дубенського музею-заповідника та Рівненського обласного музею, які Юрій Шумовський сам колись створив.