За словами спеціаліста, Україна сьогодні має кризу в секторі кваліфікованих кадрів, що ускладнюється різницею в оплаті праці. Так люди, які працюють у хакерських угрупованнях, мають значно вищий рівень оплати, ніж люди, які створюють елементи захисту в державі. Через це система працює так, що спочатку відбувається атака та розвиток технологій для її проведення, а пізніше – технології для захисту.
“З усіх кібератак, які відбуваються і в Україні, й у всьому світі, близько 90% мають на меті заробіток, вимагання грошей у державних органів та великих приватних компаній. Такими прикладами є нещодавня атака на телекомоператорів, атака на трубопроводи, нафтопровід у США. Мета була єдина — заробити грошей. І коли зловмисники отримують кошти, наприклад $4,5 млн від США за трубопровід Colonial Pipeline, то одразу витрачають їх на розвиток своїх технологій”, – пояснив у розмові Юрій Щиголь.
Читайте також: Костянтин Корсун: Пояснення Держспецзв'язку нічого не пояснює, а ще більше заплутує ситуацію
Також фахівець зазначив, що інші 10% атак – це спроба завдати іміджевого удару по державі. З політичних поглядів країна-сусід намагається дискредитувати Україну, показкуючи, наче тут навіть кібербезпека на недостатньо розвиненому рівні. Також ускладнює роботу відомств відсутність кордонів, які б стримувати хакерські атаки, тому звідки йде загроза інколи складно зрозуміти.
"Кіберпростір — це середовище, у якому неможливо захищатися самостійно. Але щоб бути повноправними членами об’єднаного центру НАТО та співпрацювати з іншими організаціями, треба створити власну систему безпеки. Щоб нас сприймали як гідного партнера, а не як молодшого брата", – зазначив спеціаліст.