Юрій Пащенко: «ОПК України є стратегічним та невіддільним складником екосистеми безпеки й оборони держави»

Політика
3 Листопада 2021, 19:04

ад якими проєктами зараз працює ваше підприємство?

— У 2020 році КП «НВК «Іскра» виготовлено дослідний зразок нової оглядової радіолокаційної станції 80К6КС1, яка має суттєво покращити можливості виявлення повітряних цілей зенітно-ракетними комплексами, що експлуатуються Збройними Силами України. Ця РЛС є подальшим розвитком лінійки радарів 80К6, що добре зарекомендували себе на службі в Повітряних Силах ЗСУ та під час використання в підрозділах протиповітряної оборони іноземних замовників. Упродовж 2020-го та першої половини 2021 року станція 80К6КС1 пройшла заводські та державні випробування, у ході яких підтверджено всі заявлені характеристики виробу. У серпні поточного року наказом Міністра оборони України РЛС прийнято на озброєння. Тепер ми очікуємо, що з наступного року постачання РЛС цього типу буде включене в державне оборонне замовлення. Підприємство готове до серійного виробництва РЛС, і ми сподіваємося, що постачання цих радарів забезпечить поточні потреби зенітно-ракетних військ Повітряних Сил ЗС України в сучасних засобах виявлення.

Підприємство також працює над розширенням лінійки засобів радіоелектронної боротьби. Наші фахівці розробили комплект документації на новітню станцію РЕБ, яка має значно кращі характеристики, ніж зразки, що наразі використовуються ЗСУ. За умови належного фінансування протягом наступного року ми плануємо виготовити дослідний зразок станції та здійснити випробування. Починаючи з 2023 року, підприємство буде готове до серійного виготовлення нової станції РЕБ та її постачання ЗСУ.

Також підприємство розробляє нову перспективну РЛС в межах ДКР «Чорногуз». При проєктуванні в неї закладено сучасні технічні рішення цифрового діаграмоутворення в антенній системі та створені нашими спеціалістами алгоритми обробки радіолокаційних сигналів. Розробка робочої конструкторської документації практично завершена, і в листопаді 2021 року комплект документації представлять комісії державного замовника. Ми очікуємо, що наступного року отримаємо замовлення на виготовлення дослідного зразка РЛС. Плануємо, що до кінця 2023 року дослідний зразок пройде випробування та буде прийнятий на озброєння. Починаючи з 2024 року, ми будемо готові та зможемо постачати нашій армії серійну продукцію.

Читайте також: Віктор Муженко: "Україна може стати надійним партнером іншим цивілізованим країнам в системі забезпечення регіональної безпеки"

Які держави, окрім України, сьогодні є основними замовниками та експлуатантами вашої продукції?

— У 2021 році НВК «Іскра» отримав повноваження Кабінету Міністрів України на право самостійного здійснення експорту товарів військового призначення власного виробництва. Сьогодні радіолокаційні комплекси, виготовлені нашим підприємством, знаходяться на озброєнні майже у 20 державах «далекого» (США, державах Європи, Африки й Азії) та «близького» (Азербайджан, Білорусь, Туркменістан, Грузія) закордоння.

Перспективними ринками збуту нашої продукції найближчими роками є США, країни Африки (Нігерія, Ефіопія, Єгипет, Танзанія, Кенія), Азії (Індонезія, Індія, В’єтнам, М’янма, Саудівська Аравія, Казахстан, Катар, Туреччина), Латинської Америки (Бразилія, Перу).
Завдяки отриманим повноваженням ми плануємо довести рівень експорту продукції до більш ніж 50% від загально виготовленого об’єму.

Якою має бути державна політика на підтримку українського експорту, зокрема в оборонній промисловості?

— На мою думку, в основу державної політики в галузі потрібно покласти своєчасне та гнучке реагування на військово-політичні зміни в країнах-партнерах, зокрема потенційних; появу нових викликів та загроз; результати проведення технічних і маркетингових досліджень тощо. У разі доцільності також необхідно створити за кордоном представництва, направлення спеціальних місій за пріоритетними напрямами.

Слід окремо виділити забезпечення взаємодії із зов­нішньополітичним відомством та дипломатичними представництвами України за кордоном, СЗРУ та ГУР МО в контексті інформаційного забезпечення ЗЕД, а також сприяння в переговорних процесах та інших заходах, спрямованих на експорт вітчизняної продукції. Зокрема, важливим є залучення можливостей закордонних представництв нашої країни (посольств, консульств, апарата ВАТ) до розвитку постачання продукції вітчизняного ОПК на зовнішні ринки. Вочевидь, вивчення та аналіз наявних потенціалів закордонних країн співробітниками економічних секцій посольств України, апаратами ВАТ з погляду експорту й імпорту товарів військового та подвійного використання, а також вчасне інформування про результати такої діяльності, наполегливість щодо організації переговорів, надання консульського й організаційного сприяння значно покращать військово-технічне співробітництво.

Читайте також: Одразу на п'яти загальновійськових полігонах України тривають командно-штабні тренування з Командуванням Об’єднаних сил ЗСУ

Також доречно використовувати новітні заходи в інтересах активізації ЗЕД на нових ринках, зокрема через участь у спільних з іноземними партнерами проєктах, субпідрядах тощо та регулярне проведення рекламно-презентаційних, виставкових та іміджевих заходів як в Україні, так і за кордоном, тренінги іноземних військових спеціалістів в Україні як потенційних лобістів для розв’язання завдань постачання продукції підприємств за кордон.

Щодо діяльності у сфері ЗЕД: істотним покращенням буде скорочення та оптимізація термінів розгляду Держекспортконтролем звернень підприємств стосовно надання дозвільних документів, прозорість інформації щодо стану розгляду заяв підприємств. Зокрема, важлива обґрунтованість відмови в наданні дозволу Держекспортконтролю з боку міністерств та відомств, а також погодження з Міністерством оборони України дозволів на експорт товарів військового та подвійного використання тільки тих заяв, що дійсно стосуються обороноздатності країни та нагальної необхідності МОУ.

Нормативно-правові акти в галузі державного експортного контролю визначають вичерпний перелік документів, які суб’єкт повинен подавати для отримання того чи іншого дозвільного документа та забезпечення автоматизації процесів діяльності Держекспортконтролю. Саме тому внесення змін до нормативно-правових актів у сфері експортного контролю в частині скорочення термінів та порядку розгляду заяв, а також виключення права ДСЕКУ вимагати від суб’єкта надання додаткових відомостей або документів позитивно вплине на експортний потенціал ОПК та діяльність у сфері ЗЕД.

Натомість тривалий час опрацювання платежів, непрозорість рішень фінмоніторингу за укладеними контрактами, а також відсутність дієвих механізмів кредитної підтримки масштабних проєктів експорту ОВТ досі залишаються актуальними проблемами галузі. На жаль, відсутні можливості агресивного «захоплення» новими зразками озброєнь зовнішніх ринків (кредитування іноземного замовника, відтермінування платежів за поставлену продукцію, додатковий сервіс тощо). Також відсутня практика повноцінного вивчення та визначення експортного потенціалу та рівня міжнародної конкурентоспроможності нових зразків озброєння до та в процесі їхнього створення.

Слід окремо зауважити, що офсетні процедури мають бути більш ефективними. Вони повинні сприяти технологічному розвитку, а не створювати проблеми.

Які напрями діяльності ОПК є найбільш перспективними, що варто розвивати насамперед?

— ОПК України, попри певне технологічне відставання за рядом позицій, загалом здатний виготовляти сучасні зразки ОВТ, що відповідають актуальним вимогам. В ОПК цілі напрями мають власні сталі школи розробки, сформовані не одним поколінням фахівців. Наприклад, досвід КП «НВК «Іскра» становить 60 років, наявна власна потужна школа створення різних типів радарів. Наші фахівці безпосередньо розробляють, ремонтують або модернізують такі системи, відстежують світові технологічні тренди й повною мірою відповідають їм. З такими людьми подолати відставання — цілком можливо, і якщо ми пі­демо шляхом трансферу технологій, ці знання потраплять до підготовлених фахівців. Вони розуміють, де і в чому ми відстаємо, як це надолужити та куди можна рухатися. Окрім сфери радіолокації, в Україні такі школи наявні також у бронетехніці, створенні транспортних та спеціальних літаків, ракет бойового й космічного призначення, систем зв’язку та багато інших. Завдання держави — зберегти та розвивати ці школи, причому йдеться не лише про фінансову підтримку, а й про широке залучення до реалізації ухвалених стратегій.

Читайте також: Генерал-майор Григорій Галаган: Ми плануємо, щоб щороку принаймні один підрозділ ССпО України проходив сертифікацію НАТО

Зокрема це має покращити нинішню ситуацію з вибором виробників серед українських чи закордонних підприємств…

— Перші, на кого мають сподіватися ЗСУ, — це вітчизняна оборонна промисловість незалежно від форми власності. Стосовно імпорту: це мають бути виняткові рішення, винятково за умов відсутності адекватних аналогів. Інколи на захист імпорту кажуть: нам треба швидко та сьогодні. А в мене тоді зустрічне запитання: а про що ви не знали вчора? Що сталося сьогодні, щоб негайно ми купували якийсь зразок за кордоном?

Спробуйте продати якийсь зразок ОВТ за кордон — там одразу поставлять умови, що ви, як мінімум, маєте відкрити на місці центри сервісного обслуговування, а як максимум — провести локалізацію виробництва понад 50% від усієї вартості цього зразка. Особливо коли йдеться про масштабні замовлення. Ми розуміємо та поважаємо такі вимоги, утім Україна має наслідувати таку практику.

На ваш погляд, які галузі в українській економіці варто підтримувати, а від яких краще відмовлятися?

— Виходьмо не з успішності чи неуспішності, а з потреби. Якась галузь може зараз занепадати, але вона стратегічно важлива для держави, і треба ухвалювати рішення, щоб вивести її зі стану стагнації й надалі розвивати. Я не кажу, що туди треба щороку вливати купу грошей, як у прірву. Причому часто йдеться не стільки про ефективність галузі, скільки про ефективність її керівництва.

Маємо враховувати, що сьогодні ми можемо щось купити, а завтра така можливість буде відсутня. Згадаємо 2014–2015 роки. На відміну від звичайної техніки, військова експлуатується багато років. Упродовж цього терміну ОВТ потрібно ремонтувати та модернізувати, тож треба враховувати, хто цим буде займатися та скільки це коштуватиме. Це чинники, які вплинуть на відповідь, чи буде потрібною певна галузь. Аналіз має бути чесним, фаховим, із залученням експертного середовища. Так само треба чітко оцінювати програми, які ми розробляємо для підприємств: чи справді вони потрібні, життєздатні, це взагалі програма розвитку чи просто освоєння коштів. Визначення таких «баластних» галузей має бути колегіальним і точно не повинно відбуватися в закритих кабінетах обмеженим колом осіб.
Так само й наша оборонна промисловість не має бути таким собі «закритим клубом», вона має активно співпрацювати не лише із замовниками, а й зі світовими виробниками. За розумної кооперації з європейськими країнами, з НАТО наша продукція може мати великий успіх. У нас є серйозна основа для потужного та якісного прориву. Потенціал є, але він переважно не реалізований і не залучений. Утім, це становище можна й треба виправляти шляхом ухвалення фахових управлінських рішень. 

—————-

Юрій Пащенко. Народився в 1962 році. У 1991 році закінчив Київський політехнічний інститут за напрямом робототехнічних систем і комплексів, у 1998 році — юридичний факультет Київського університету ім. Т. Г. Шевченка. Працював на виробництві та обіймав керівні посади на приватних та державних підприємствах за напрямами розвитку виробництва, створення, розробки, модернізації й ремонту озброєння та військової техніки. У 2009–2014 роках працював технічним директором, заступником генерального директора з розвитку й маркетингу ДП «Виробниче об’єднання «Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова». У 2014–2016 роках працював заступником генерального директора з виробництва ДК «Укр­оборонпром». З 2017 року — директор КП «НВК «Іскра».

101