Масова акція другого квітня під будівлею Верховної Ради розглядається опозицією як дуже важливий крок в напрямку усунення чинної влади – адже перемога на місцевих виборах в столиці надасть опозиціонерам твердий майданчик перед президентськими виборами у 2015-ому році. Втім, громадськість досі не знає, в якому форматі опозиція планує скидати нинішню київську владу і кого вона бачить на посаді очільника столиці, котрий муситиме відіграти неабияку роль на майбутніх президентських виборах. Відповідь на ці та інші питання Тиждень.ua шукав у керівника київської міської організації партії «Батьківщина» Юрія Одарченка.
Тиждень.ua: Юрію Віталійовичу, чому під час нещодавнього снігопаду опозиція діяла досить пасивно – допомагати у розчистці снігу в києві ви почали лише на другу добу негоди? Де були опозиційні лідери в цей час?
Якщо говорити про міську організацію «Батьківщини», то наш актив був присутній на гарячих точках Києва і фізично допомагав киянам вирішувати проблеми, пов’язані із снігопадом. В нас в кожному районі працювали мобільні групи. Але ми – не влада. Сьогодні у міськдержадміністрації є резервний фонд у тридцять мільйонів гривень, є виділені «Київавтодору» понад 9 місяців тому на закупівлю необхідної техніки, в тому числі снігоприбиральної, сто мільйонів гривень, які до цього часу не використані. Вважаю, що усі ресурси у влади були, і відреагувати на таку ситуацію – найголовніша функція Попова та його команди. Ми ж робили те, що могли.
Тиждень.ua: Тобто опозиція не має чим собі дорікнути?
Можливо, можна було діяти трохи організованіше. Очевидно, нам треба було йти в штаб по боротьбі з негодою, і узгодити свої дії з потугами, які робила влада. Безумовно, ми зробимо висновки на майбутнє. І якщо в Києві станеться повінь, ми будемо діяти саме так: контролюючи рішення влади у боротьбі з погодними умовами і застосовуючи наші знання і досвід.
Тиждень.ua: Все ж таки, де були Яценюк, Турчинов, Кличко, інші опозиційні лідери?
Вони мені з цього приводу нічого не доповідали, на прес-конференції Арсеній Яценюк розповів, що він особисто теж брав участь у допомозі киянам.
Читайте також: Влада продовжує "окупацію" Києва
Тиждень.ua: Перейдімо до виборів у Києві. У Конституційному суді вам повідомили, що звернення нардепів від Партії регіонів щодо цього питання досі навіть не взято до розгляду. Чого нам чекати 2 квітня, коли парламент, за вимогою опозиції, має нарешті призначити дату виборів?
Наш похід до КС був зумовлений тим, що ніхто не знав суті подання Партії регіонів. Тепер ми знаємо, що регіонали просять суд пояснити, коли мають проводитись чергові вибори, зокрема у місті Києві. На мою думку, в постанові про призначення виборів може бути лише один спірний момент – вважати ці вибори черговими чи позачерговими. В поданні регіонали не ставлять питання про можливість проведення позачергових виборів. Після 2 червня Київрада стає нелегітимною і неправомочною ухвалювати будь-які рішення. Тому потрібно провести позачергові вибори, а потім у 2015 році провести чергові вибори по всій Україні. Ми вже відреагували на цю ситуацію і зареєстрували в парламенті постанову про проведення позачергових виборів 2 червня.
Тиждень.ua: Тобто ви пропонуєте обрати Київраду зараз, але з терміном повноважень до 2015-го?
Саме так. Я таку постанову пропонував ухвалити раніше, але загальна точка зору була іншою. Віталій Кличко переконав, що його постанова про проведення чергових виборів, яку Верховна Рада вже прийняла у першому читанні, є правильною. Безумовно, у проведенні саме чергових виборів теж є логіка, обгрунтована зокрема і рішенням Конституційного суду.
Але виходячи з ситуації, що склалася, коли Янукович не хоче проводити вибори взагалі, проведення позачергових виборів і обрання Кивради на строк до 2015-го року може бути компромісним варіантом. Змінювати владу у Києві слід зараз: якщо результат місцевих виборів підтвердить рівень довіри до опозиції, який кияни показали на час парламентських виборів, і більшість міської ради та мер будуть від опозиції, повірте, ми зробимо все, щоб не було соромно виходити на вибори не через два роки.
Тиждень.ua: Як Кличко аргументував те, що вибори мають бути саме черговими, і Київраду треба обирати не на два роки, а на п’ять?
У 2008 році відбулися вибори в Києві. У 2009 році, напередодні чергових місцевих виборів по всій Україні, що пройшли в 2010-ому, Черновецький звернувся до Конституційного суду з проханням роз’яснити, коли мають відбутися вибори в Києві. Суд однозначно пояснив, що термін повноважень Київради – п’ять років, термін повноважень мера – п’ять років, а чергові вибори мають відбутися після того, як ці повноваження закінчаться. Я так розумію, логіка Кличка полягала в тому, що рішення КС вичерпно пояснило ситуацію, і його постанова правильна.
Однак ми бачимо, що КС знаходиться під впливом Януковича, судді не будуть спиратися на своє попереднє рішення, а якимись правовими кульбітами пояснять, що зараз ситуація начебто змінилась. Але вибори все одно треба проводити, і обрання Київради, що працюватиме з 2013 по 2015 рік, буде компромісом. Я вважаю, що для киян нові вибори вже у 2015 році можуть бути навіть більш корисним, бо перед будь-якими виборами політики завжди активізують свою роботу.
Тиждень.ua: Тож як діятиме опозиція в парламенті 2 квітня?
Я ставлюсь до ситуації з обережним оптимізмом. Влада мотивуватиме своє неголосування за вибори в Києві відсутністю рішення КС. Але ми наполягатимемо на розгляді постанови про позачергові вибори, про які у зверненні регіоналів взагалі не йдеться.
Тиждень.ua: Такий план дій опозиції вже погоджений між усіма фракціями?
Я не бачу жодних варіантів для опозиції не підтримувати таке рішення.
Чекайте також: Влада зміцнює режим на тлі акцій опозиції
Тиждень.ua: Але раніше той же Кличко наполягав саме на чергових виборах.
Мені видається, що призначити чергові вибори за нинішнього стану справ буде дуже важко.
Тиждень.ua: А якщо влада взагалі відмовиться голосувати за будь-які постанови по виборах, що видається досить ймовірним?
Дуже важливим чинником буде активність людей на акції під парламентом другого квітня. Ми активно запрошуємо киян на цей захід, роздаємо флаєри, розклеюємо наліпки, звертаємося до киян у радіо- та телеефірах. Ми хочемо, щоб влада відчула, наскільки кияни підтримують проведення цих виборів. Якщо буде відчутно сильне бажання киян провести вибори, перед цим бажанням не встоїть жоден парламент. Якщо активність буде квола – то варіантів вирішення проблеми без самих громадян, на жаль, не так багато…
Тиждень.ua: Представники «Свободи» в неофіційних розмовах якраз нарікають на те, що «Батьківщина» та УДАР ведуть слабку мобілізацію на цю акцію.
На багатьох акціях ми виступаємо в основному перед нашими прихильниками. А ми хотіли би подивитись, наскільки активними будуть пересічні кияни, не партійні активісти. Мобілізувати партійців, безумовно, потрібно, але обмежуватися агітацією вже загітованих – неправильно.
Тиждень.ua: Як ви гадаєте, акція другого квітня буде достатньо велелюдною? Остання ваша акція під мерією не вразила своїми масштабами – при тому, що вона відбулася одразу після снігової негоди в києві, коли кияни, здавалось, повинні бути налаштованими дуже радикально.
Ми як політична сила провели цю акцію, щоб підкреслити нездатність влади впоратися з цією бідою. І ми збирали саме наш актив.
В той же час, на акції 25 лютого на підтримку Юлії Тимошенко та євроінтеграції з сіми-восьми тисяч чоловік, принаймі чотири-п’ять тисяч були звичайними громадянами, які відгукнулись на наш заклик.
Тиждень.ua: Хто є організатором акції 2 квітня?
За сценарієм, я відкриватиму акцію. Організаційні моменти (заявки до КМДА тощо) лежать на партії «Батьківщина».
Тиждень.ua: А що робитиме опозиція в парламенті?
Загального плану дій поки що немає. Він може вималюватись в понеділок, після засідання Погоджувальної ради, коли ми побачимо, які питання будуть в порядку денному, як за них будуть голосувати і т.д.
Тиждень.ua: В опозиційному середовищі була ідея саботувати будь-які голосування в Раді, поки не будуть призначені вибори в Києві. Без комуністів, які зараз теж не голосують за жодні питання, у Партії регіонів просто не вистачає голосів. Чому таке рішення про бойкот не було ухвалено?
Питання про призначення виборів в будь-якому разі було б винесене на голосування. За нього б ніхто не проголосував – ані влада, ані опозиція. Звичайні громадяни, цього б не зрозуміли, бо просто б побачили що опозиція не голосує за вибори.
Тиждень.ua: Але на майбутнє – якщо вибори в Києві не будуть призначені – персонально ви будете прихильником якихось рішучих дій: саботажу усіх голосувань, блокування парламенту тощо?
Якщо вибори в Києві не будуть призначені, «Батьківщина» продовжуватиме «холодну» юридичну війну проти столичної влади та виявлятиме усі недоліки її діяльності. Так, вже сьогодні ми готові оскаржувати дії Галини Гереги: вона всупереч закону, без голосування Київради, призначає своїх заступників. Загалом, є багато питань щодо перевищення Герегою своїх повноважень. Думаю, що судові позови спричинять її не робити більше відверто незаконних дій надалі.
Крім того, «Батьківщина» збиратиме загальноміські збори киян. За статутом міста Києва, будь-яке рішення загальних зборів є імперативним для київської влади.
У парламенті– моя особиста точка зору, якщо виборів не буде, мусить бути блокування,. Опозиція заявляла жорсткі вимоги з цього питання, і ми маємо домагатися їхнього виконання.
Тиждень.ua: Ви кажете про загальноміські збори киян. Одразу виникає питання – чому в ході оголошеного опозицією «народного повстання» не провести акції протесту в Києві, одразу після снігопаду. В понеділок в столиці був вихідний, обурення бездіяльністю влади серед звичайних киян було неймовірним. Чому опозиція не відкорегувала графік акції «Вставай, Україно!» і не провела масові заходи в Києві?
Акцію «Вставай, Україно!» і загальноміські збори важко порівнювати. Останні мають легітимний вплив на міську владу, тобто це не тільки політична акція, а й захід з юридичними наслідками. «Вставай, Україно!» – це політична акція, яка проходить в усіх регіонах. І ми плануємо, що в травні в Київ приїдуть представники різних областей. А сенс акції 2 квітня аналогічний – ми закликаємо реалізувати право киян обирати собі владу.
Тиждень.ua: А ви не втратили момент? Досвід свідчить, що у киян, як і решти українців, досить коротка пам'ять – обурення бездіяльністю влади під час снігопаду до 2 квітня може вщухнути.
Давайте дочекаємося акції другого квітня і побачимо, наскільки потужним є бажання українців відстоювати свої права.
Тиждень.ua: Якщо вибори таки призначать – кого висуватиме опозиція у мери, і як буде формуватись список кандидатів у міську раду?
Кандидатів в депутати висуває київська організація партії. Безумовно, мажоритарні округи будуть узгоджені між «Батьківщиною», «Свободою» та УДАРом. Думаю, тут не буде великих протиріч, бо всі розуміють, що без цього обійтися неможливо.
Київська організація партії «Батьківщина» ще у січні провела конференцію і визначила кандидатів до міської ради. Ці люди, які змогли найкраще проявити себе, зокрема на парламентських виборах.
Тиждень.ua: Цей список давно назвали «списком Одарченка». Ваш колега по фракції Володимир Бондаренко відкрито заявив, що такою «самостійністю» київської «Батьківщини» відверто незадоволене керівництво партії.
Я не хотів би коментувати висловлювання свого колеги по фракції, він має право робити будь-які заяви. Бондаренко є членом партії «Реформи та порядок» – для порівняння, і мені, як партійцю «Батьківщини», думаю, не личило б коментувати якісь події всередині ПРП.
Загалом, народні депутати мусять розуміти, що вони є слугами тих людей, які висловили їм довіру, а не навпаки. Без залучення партійних активістів до участі у виборах усі наші дії будуть марними. І висунення в депутати достойних представників партійного активу, як свідчить досвід, є більш вагомим, аніж погляд одної, навіть такої досвідченої людини, як Володимир Бондаренко.
Рішення партійної конференції «Батьківщини», котра обрала цих людей, для мене є незаперечним. Як я можу говорити про демократію в усій країні, якщо я не можу забезпечити її в окремо взятому осередку, на який я маю вплив як керівник?! І з вищим керівництвом партії у цьому немає жодних суперечностей.
Тиждень.ua: Але якщо вище керівництво буде наполягати на включенні до списку інших кандидатів..
..Тоді вищому керівництву партії доведеться переконати міську організацію «Батьківщини» в тому, що є інші достойні люди. В будь-якому разі, потенційний кандидат мусить заслужити підтримку в партійному осередку своїми діями.
Тиждень.ua: Якщо керівництво партії вирішить, що у списку в Київраду має йти інша людина, ніж та, яку підтримала міська партконференція, як ви діятимете?
Я підзвітний членам міської партійної організації ВО «Батьківщина». І їхнє рішення є для мене імперативом. Кандидатів у депутати висуває місцевій партійний осередок. Крапка.
Тиждень.ua: Яка ситуація з кандидатами на посаду мера?
Є перелік теоретичних учасників перегонів, але до ухвалення рішення я не хотів би обговорювати цю ситуацію. В будь-якому разі, визначальною має бути боротьба програм.
До речі, я розумію Віталія Кличка, який зараз не говорить, чи піде на вибори – бо якщо він оголосить про свій похід на вибори, самих виборів ще довго не буде, адже влада розуміє, що він стовідсотково переможе.
Мотивація влади – не лише цікавість до «розпилу» великого київського бюджету, але й страх перед можливими масовими акціями у 2015-ому. Людина від опозиції, яка очолить київську владу, мусить розуміти, що їй доведеться потім брати участь у підтримці дій київської громади та її акцій протесту.
Тиждень.ua: Щодо походу Кличка на вибори мера є дві протилежні точки зору: дехто переконує, що це стане для нього хорошим стартовим майданчиком перед президентськими виборами, інші запевняють, що Кличко навпаки втопить свій рейтинг у комунальних проблемах.
Я не хотів би коментувати щось за Віталія. Але, в будь-якому сенсі, міський голова і більшість у міськраді – це непереборна сила.
Тиждень.ua: А якщо відбудуться лише вибори мера, без виборів міськради – про такий варіант теж говорять?
Велика ймовірність, що влада використає саме такий сценарій, бо розуміє, що без ради будь-який міський голова буде дуже обмежений у діях.
Тиждень.ua: Ваші партнери з УДАРу виступають за «комплексне рішення київського питання», як вони це називають – тобто пропонують не лише призначити вибори на найближчий час, а й проводити їх у два тури, змінити закон про столицю тощо.
Я вважаю, що в даній ситуації – це дуже довгий шлях. Хоча вибори в два тури об’єктивно допомагають найкраще відтворити думку громади, але, на жаль, зараз досягнути цього ми не можемо. Але можемо внести зміни до закону про місцеві вибори, які б унеможливлювали фальсифікації. Зокрема,наприклад, через норми, що дозволяє голосування на дому без медичної довідки, зняття кандидата за два попередження тощо. Крім того, варто відновити і районні у місті Ради – останні події з снігопадом довели калічність системи влади, в якій діяльність райради не передбачено.
Читайте також: Вибори у Києві. Парламент Повертається у часи Ющенка
Тиждень.ua: Нещодавно Арсеній Яценюк дуже прозоро натякнув, що кандидатом від «Батьківщини» на виборах мера може стати Петро Порошенко. Ви, як керівник київської організації партії, як ставитесь до цієї кандидатури?
Я не мав консультацій з цього приводу. Для мене буде важливим побачити програму дій будь-якого кандидата, його бачення стосунків між владою та мешканцями. Важливою буде і його поведінка у 2015 році. Для нас, як для членів «Батьківщини», головною метою залишається звільнення Юлії Тимошенко, і ми розуміємо, що без масового народного спротиву досягнути цього малореально.
З міською організацією «Батьківщини» наразі не відбувалося жодних серйозних консультацій по жодній кандидатурі, хоча всі розуміють, що це зона саме нашої відповідальності.
Тиждень.ua: Ви казали, що кандидатом від партії «Батьківщини» має бути людина, яка має значні заслуги перед громадою і перед власне партією. Петро Порошенко має такі заслуги перед киянами і перед партією «Батьківщина»?
На мою особисту думку, ставлення Петра Олексійовича до вінничан заслуговує на велику повагу: це і створення нових робочих місць, і облаштування міського простору, і багато іншого. Тобто як організатор, як людина, що вміє робити реальні справи, він є досить достойним кандидатом.
Тиждень.ua: Але Попов теж вважався дуже хорошим мером Комсомольська.
Я б не порівнював масштаби. Комсомольск – маленьке місто, яке має гарантований бюджет від кількох місцевих підприємств. Діяльність Попова у тепличних умовах Комсомольська та його робота на посаді очільника КМДА – дві абсолютно різні ситуації.
Тиждень.ua: Наближення виборів спровокувало серйозні внутрішні конфлікти у фракції «Батьківщина». Приміром, Микола Катеринчук та Володимир Бондаренко ледь не на дуель один одного викликають. Як ви ставитесь до позиції Катеринчука: ми, Європейська партія, є повноважним членом Об’єднаної опозиції і маємо право висувати свого кандидата в мери. В принципі, те саме заявляє і лідер «За Україну!» В’ячеслав Кириленко.
Я вважаю, що треба дивитись на конкретних висуванців від цих партій, дивитись, як вони себе показали в політиці. Партія «Батьківщина» існує давно, і давно бере участь в непростих політичних процесах та переговорах. На останніх парламентських виборах київські округи були закріплені за конкретними людьми, і ми зробили дуже детальний аналіз роботи цих людей на ввірених їм ділянках. І коли виникають якісь люди, які навіть не брали участі у цих виборах, то виникають певні питання… Особисті ж стосунки Катеринчука-Бондаренка мені нецікаві.
Тиждень.ua: Але ви не думаєте, що опозиція повторить сценарій 2008 року, коли кілька кандидатів поділили між собою опозиційний електорат і віддали перемогу в руки людини, яку підтримує абсолютна меншість городян? Зараз на опозиційному полі вже грають Олег Ляшко, Сергій Бондарчук, Микола Катеринчук, ходять розмови про Миколу Томенка, В’ячеслава Кириленка, Олександру Кужель та багатьох інших.
Ляшка, наприклад, я не вважаю кандидатом від опозиції…
Тиждень.ua: Але він працює на електоральному полі опозиції!
З деякими з названих вами діячів в принципі не може бути одних домовленостей, бо вони виконують своє конкретне завдання. А всередині Об’єднаної опозиції, та наших партнерів з УДАРу і «Свободи», я впевнений, ми знайдемо спільну мову. Якщо ми не зможемо об’єднатися навіть на київських виборах, то як ми зможемо змагатися з Януковичем на президентських?..
Тиждень.ua: А яка доля досить вже давнього звернення до Віталія Кличка, в якому депутати-мажоритарники від Києва вимагали від нього визначитись, чи йтиме він у мери Києва?
Я не був серед підписантів цього листа, тому долі його не знаю.
Тиждень.ua: Микола Мартиненко справді хоче замінити вас на посаді голови київської міської організації «Батьківщини»?
Я думаю, що це все плітки, і сьогодні партію «Батьківщина», в умовах ув’язнення Юлії Тимошенко, фактично очолює Олександр Турчинов. У нас з ним дуже рівні і ділові стосунки. Жодних непорозумінь між нами немає. Микола Мартиненко не є членом партії «Батьківщина», тож для початку він має вступити в партію, а потім вже претендувати на посади. На мою думку, у нього на сьогодні вже чимало обов’язків – як у заступника керівника фракції та голови паливно-енергетичного комітету.
Тиждень.ua: Тоді які джерела фінансування вірогідного походу київської «Батьківщини» на вибори?
Ми будемо намагатись працювати на самозабезпеченні, не залучаючи людей «з грошима» зі сторони.
