Юрій Макаров: Відплив людей із села припинити неможливо ані в Україні, ані в Європі

27 Вересня 2018, 11:28

Відплив людей із села припинити неможливо ані в Україні, ані в Європі, адже їм просто нічого там робити, окрім як копирсатися на городі з «органічними» огірками. Про це у своїй колонці на сторінках Тижня пише Юрій Макаров.

 

«Безумовно, відплив людей із села припинити неможливо ані в нас, ані в Європі. Їм просто нічого там робити, окрім як копирсатися на городі з «органічними» огірками, бо індустріальна агрикультура дає змогу одному фермерові обробляти кількасот гектарів і не скаржитися на життя. Для цього потрібна лише приватна власність на землю й притомний банківський кредит під неї, щоб придбати всю необхідну лінійку сільськогосподарської техніки. В Україні наразі недоступне в принципі ані перше, ані друге», — йдеться у колонці.

 

Макаров зауважує, що життя маленьких міст так само не безхмарне, бо місцеві барони беруть приклад зі столичних магнатів і намагаються доїти все, що рухається, і тут уже самі кредити не допоможуть.

 

Разом із тим, пише він, у великих містах, особливо в столиці, виявляється, теж не медом намазано. Нині київська агломерація налічує близько 5 млн людей, і вона зростає. Кинути звичний порядок речей із тими перевагами, про які не думають, коли їх залишають (повітря, природа, звичний уклад, укоріненість), і оселитися в 25-поверховому мурашнику на Осокорках — то ще не найгірший варіант, там хоч метро, куди в години пік фізично не втиснутися.

 

«Але значній кількості шукачів долі по кишені тільки міста-супутники, а це означає 2 год дороги до роботи й стільки само назад щодня. Їм не до архітектурних принад і не до Національної опери, так само як не до екології та решти стресів, коли тебе дратує все. Ну й з урахуванням високих цін та супутніх витрат мегаполіса не факт, що такий вибір економічно виправданий», — пояснив він.

 

Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»