Автор наголошує, що опанування української мови в дорослому віці вимагає неабияких волі, зусиль і кваліфікованої допомоги. Також Юрій Макаров звертає увагу на відому діаграму професора КНУ імені Шевченка Костянтина Миколайовича Тищенка, де наочно представлено умовні відстані між мовами на підставі кількісних розбіжностей передусім у лексиці. Між українською та російською дистанція у 38 одиниць, між українською та польською лише 30.
"Для того щоби гарантовано вивчити польську мову з нуля (охочих не бракує зі всім відомих прагматичних міркувань) до рівня С1 або С2 (академічний) на курсах, які гарантують якийсь результат, охочі мають відвідати 240 занять. 240 занять – це два з половиною роки, 120 тижнів плюс канікули, 5 семестрів двічі на тиждень під керівництвом вельми досвідчених викладачів, за допомогою відпрацьованих методик і модерних посібників", – зазначає автор.
Читайте також: З 16 липня набувають чинності нові норми Закону про державну мову
На думку Юрія Макарова, для вивчення української мови недостатньо повністю зануритись в україномовне середовище – для цього потрібна методика, план, підручник, а також ментор, який виправлятиме помилки в режимі реального часу.
"Держава ухвалила закон, вона має подбати про те, щоби він виконувався. А це не лише санкції за його порушення, а й інструменти його забезпечення. Українська держава зобов’язана надати можливість кожному громадянину – громадянину передовсім! – вивчити мову не в режимі особистого подвигу, а в нормальному рутинному порядку. Для цього мають існувати а) методики та підручники; б) установи та кадри. Добротний підручник української для російськомовних дорослих і мережа державних курсів (або приватних, проте сертифікованих і, можливо, частково дотованих), не обов’язково безкоштовних, але доступних більшості", – переконаний журналіст.