Дідько в деталях: підлітки, молодь, зовсім дорослі й дуже-дуже дорослі споживають інформацію в різний спосіб, до того ж вони взаємодіють між собою. Для пенсіонера новина з умовним посиланням «прочитав у інтернеті» є достатньою для підкріплення стійкого уявлення про ворога №1 (баригу, олігарха, корупціонера або, навпаки, зрадофіла, прихованого москаля, консерву), аби це відповідало вже існуючій фобії. Про це у своїй колонці на сторінках Тижня пише Юрій Макаров.
Аби підчепити на гачок школяра, зауважує він, доведеться гратися з образами: так учитель Голобородько, «дядько Вова» став для юного українця героєм на кшталт Гаррі Потера або Людини-Павука, і будьте певні, що цим героєм він виносив мозок батькам. Споживач активного віку вибудовує навколо себе бар’єр недовіри, до нього можна достукатися, якщо діяти з різних боків. У такому випадку брехня з інтернету використовується в якості інформаційного приводу для традиційних медій. Увага, це важливе спостереження: телеканал або популярний сайт легітимізує сміттєве повідомлення, надає йому символічної ваги й викидає назад у світ товстішим і нахабнішим.
Це не бездоказове твердження: за останній рік декілька аналітичних груп, серед яких колеги з сайтуTexty.org.ua, дослідили траекторію російських інформаційних вкидів, щодо походження яких заздалегідь усе було ясно. Алгоритм був саме такий, комбінований: засвітка, легітимізація, розгон, мем.
За словами Юрія Макарова, звідси кілька наслідків. По-перше, без опори на місцеву медійну «п’яту колону» інформдиверсії не мають шансів бути достатньо ефективними. Мережі – це зброя, але зброя не універсальна. По-друге, боти, згідно зі своєю природою, здатні продукувати тільки лайно. Жоден позитивний посил їм не підвладний. Це не означає, що компромат сам по собі не гідний довіри, просто це знак збільшити пильність. По-третє, відтепер будь-яке анонімне повідомлення заздалегідь нерелевантне. Кожне твердження має автора, це немов би символічна печатка достовірності, сертифікат банку, атестат відповідності. Більше того, особа автора задає контекст, який може змінити значення меседжу аж до навпаки. Раніше, коли інформація розповсюджувалася конвенційними шляхами, про це забували, тепер час згадати.
Детальніше читайте у черговому номері журналу "Український тиждень"