Луценко вважає, що українське керівництво постійно відстає приблизно на два тижні.
«Я справді вважаю, що критикувати владу під час війни не можна. Але питання «чому» й «до якої межі» в мене виникають постійно», – зазначив він.
За словами Луценка, останньою краплею, яка змусила його вийти з публічною критикою, став партійно-квотний принцип під час призначень у силових структурах.
«Гаразд, нехай губернатори, але міліція, СБУ, прокуратура – про це мовчати просто не можна, тому й сказав. Вважаю, що більшість проблем нової влади пов’язана саме з цим принципом. З повагою ставлюся до всіх нинішніх керівників силових органів, однак знову розповім історію. У найгарячіші дні з Данії спеціально прибув Валерій Іващенко (колишній перший заступник міністра оборони в уряді Єханурова та довгорічний начальник Генерального штабу МО, за Януковича потрапив до в’язниці. – Ред.). Це при тому, що він там дістав політичний притулок, мав хороше вже місце роботи при тамтешньому міністерстві. І от Іващенко прилітає, щоб допомогти. Намагаюся звести його з керівництвом, доношу його записки про те, що робити, а він, повірте, знає, бо це справжній кадровий військовий. Наприклад, одразу пропонував, щоб аеромобільні війська терміново створили авіасполучення з оточеними частинами, влаштувати за допомогою наших західних країн-гарантів режим «чистого неба» над Україною, морські навчання з членами НАТО в Керченській протоці, щоб зупинити безконтрольний підвіз військ із Росії, гуманітарні конвої Червоного Хреста для вивезення родин військовослужбовців тощо. Його один раз викликали в РНБО, поговорили кілька хвилин, і на тому питання закрилося», – розповів Луценко.
«Це все партійний принцип у дії, і він убив головне – вертикаль прийняття швидких та ефективних рішень. До того ж лава запасних силовиків у партій, що прийшли до влади, не така вже й довга. Те саме стосується й захоплення героями минулих часів – тією самою кучмівською гвардією», – зазначив екс-міністр внутрішніх справ.
Інтерв’ю з Юрієм Луценком читайте у № 12 «Українського тижня».