Як зазначає газета «Коммерсанть-Украина», в іншому випадку наступного року Києво-Печерська лавра та Софія Київська можуть бути переміщені зі списку об'єктів всесвітньої спадщини в перелік об'єктів, що перебувають під загрозою.
У комітеті відзначили, що, незважаючи на численні вимоги ЮНЕСКО ввести мораторій на забудову буферних зон, зведення багатоповерхівок триває.
«Три висотних будівлі, що будуються в Печерському районі на схилах Дніпра, порушують архітектурно-історичний ландшафт столиці і знаходяться на охоронюваній заповідній території. Продовження будівництва несе загрозу цілісності об'єкту всесвітньої спадщини», – йдеться в проекті рішення комітету.
У документі наголошується, що українська сторона не надала за запитом ЮНЕСКО детальну інформацію про згадані висотки, більш того, дозволила будівництво нового об'єкта в буферній зоні Софії Київської.
«Мова йде про зведення багатоповерхового елітного житлового комплексу біля стін Софії. Будівництво двоярусного підземного паркінгу призвело до підйому грунтових вод, що несе пряму загрозу історичним пам'яткам», – повідомила виданню присутня на засіданні активістка громадського руху «Збережи старий Київ» Ірина Нікіфорова.
У проекті рішення комітет знову рекомендував Україні запровадити мораторій на будівництво висоток у центрі столиці, змінити проекти споруджуваних будинків і знизити поверховість до рівня ландшафту. До лютого 2013 Україну зобов'язали надати в ЮНЕСКО докладні плани буферних зон з урахуванням технічних характеристик та переліком існуючих будівель. Крім того, Україні порадили створити колегіальний орган для управління Лаврою та Софією, який би об'єднав представників органів влади, релігійних структур і громадських активістів.
«При відсутності прогресу на 37-й сесії в 2013 році буде розглянуто питання про перенесення Києво-Печерської лаври і Софії Київської зі списку об'єктів всесвітньої спадщини в список об'єктів, що перебувають під загрозою», – наголошується в документі.
Крім цього, комітетом розглядалося можливе включення в список об'єктів всесвітньої спадщини Андріївської та Кирилівської церков.
«Церкви розглядалися в контексті розширення буферної зони Софії Київської, але в список їх не внесли. Різко проти цього виступила, зокрема, Німеччина, заявивши, що до вирішення питання з виключенням Софії і Лаври зі списку про розширення буферних зон не може бути й мови», – розповіла Нікіфорова.
Депутат Київради, голова комісії з питань культури і туризму Олександр Бригинець («БЮТ-Батьківщина») назвав відмову ЮНЕСКО в наданні статусу об'єктів всесвітньої спадщини згаданим церквам «публічним ляпасом київській владі».
«Відмова пояснюється недбалим ставленням київської влади до проблеми забудови навколо Софії Київської та Києво-Печерської лаври», – переконаний депутат.
Як повідомив виданню колишній заступник голови Національної комісії у справах ЮНЕСКО Михайло Скуратовський, переміщення об'єктів до «чорного списку» буде говорити про те, що Україна не змогла виконати взяті на себе зобов'язання щодо збереження світових культурних надбань, і це негативно позначиться на міжнародному іміджі країни.
Разом з тим присутній на сесії міністр культури Михайло Кулиняк не бачить у рішеннях комітету ніяких загроз.
«Жодного негативного питання на сесії по Україні не піднімалося і не могло прийматись. Ми дотримуємося усіх вимог комітету, в тому числі і що стосуються забудови буферних зон, а Кирилівську та Андріївську церкви поки взагалі не повинні були включати в список», – заявив міністр.
Нагадаємо, 36-а сесія Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО відбувалася в Санкт-Петербурзі з 24 червня по 6 липня. Делегації країн-учасниць організації звітували про збереження пам'яток всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Всього список всесвітньої спадщини налічує 962 об'єкта. В Україні в нього включені Києво-Печерська лавра і Софія Київська, архітектурний ансамбль історичного центру Львова, букові ліси Карпат у Закарпатській області, резиденція митрополитів Буковини в Чернівцях, а також ділянка геодезичної дуги Струве в Хмельницькій та Одеській областях, що представляє собою 265 кам'яних кубів, закладених в землю з 1815 по 1855 роки для визначення параметрів земної кулі.