«Я втішений тим, що в польських політиків вистачило розуму не повестися на поводу радикальних сил і не називати ці події геноцидом, бо таке означення ані юридично, ані історично не є прийнятним. Думаю, що це може бути першим кроком повернення до порозуміння між українцями і поляками», – заявив В’ятрович, додавши, що, на жаль, в резолюції таки «залишилося незрозуміле формулювання «етнічна чистка з елементами геноциду».
«Втім, великим позитивом є те, що сьогоднішнє засідання показало, що в польському Сеймі є політичні сили, які здатні зупиняти подальшу радикалізацію і наростання особливо радикальних сил», – додав він.
Хоча після рішення Сейму, на думку історика, до питання Волинської трагедії ще повертатимуться польські політики.
«Якраз після сьогоднішнього засідання польського парламенту і тих пристрастей, які вихлюпнулися в залі, до цієї теми польські політики повертатимуться. Хоча цього б не хотілося. Було би найкраще, якби політики як з польського, так і українського боку, не гралися з цією темою, тому що, як на мене, все, що треба, було зроблено 2003 року, коли польський і український парламент спільно прийняли текст заяв з цього питання. І повернення до цієї теми стає лише кроком назад», – заявив історик.
В’ятрович розкритикував відсутність реакції українського парламенту на резолюцію польського парламенту.
«Те, що українські політики практично не прореагували на постанову Сейму, – абсолютно неправильно. Повністю не помічати таких речей не можна. І крім цього, абсолютно ганебне і неприпустиме звернення 148 депутатів з проханням визнати події на Волині геноцидом. Це те, що зганьбило український політикум перед всім світом», – вважає В’ятрович.
Він відзначив, що українські політики також намагаються спекулювати на цій темі.
«Зокрема, ті сили, які зараз при владі, розгортають дискусії і так зване фашистське/антифашистське протистояння (що вочевидь стане головним до виборів 2015 року), намагаючись проявити свою підтримку польських радикальних сил, які боряться проти визнання УПА. І таким чином продемонструвати так би мовити свою європейськість. Думаю, сьогоднішнє голосування в Сеймі досить чітко дискредитувало ці спроби, і польські політики також зуміли побачити наміри українських провладних сил», – зауважив він.
В’ятрович переконаний, що за активної позиції українських та польських істориків тема Волинської трагедії зникне з політичного порядку денного.
«При активній позиції істориків, їхньому бажанні дискутувати між собою, щоб пояснити суспільству, чим саме була ця трагедія, вона дуже швидко зникне з політичного порядку денного. Напевно для цього було б достатньо декількох років», – вважає він.
Нагадаємо, сьогодні депутати нижньої палати польського парламенту – Сейму – назвали польсько-український етнічний конфлікт 1940-х років "етнічною чисткою з ознаками геноциду".
Водночас не пройшла поправка із вжити замість "етнічна чистка" термін "геноцид". За "геноцид" голосували праві партії, проти голосували центристи (урядова "Громадянська платформа"), ліберали і ліві.
Як відомо, 20 червня Верхня палата парламенту (Сенат) Польщі прийняла резолюцію, у якій визнала події Волинської трагедії «етнічною чисткою з ознаками геноциду».
У свою чергу 148 депутатів від Партії регіонів і КПУ надіслали листа до спікера Сейму з проханням визнати Волинську трагедію геноцидом, здійсненим українцями проти поляків.
Депутат польського Сейму Мирон Сич заявив, що депутати ВР від фракції Партії регіонів та КПУ не мають права звертатись до польського парламенту з проханням визнати Волинську трагедію геноцидом.