Плагіатні скандали стали пошестю сучасної академічної спільноти. Але насправді вони мають тривалу історію.
27 квітня в рамках «Seminarium Historico-Philosophicum» відбудеться захід «Плагіат і запозичення в українській науці: від ХVII століття до сучасності».
Роман Кисельов презентує ранньоновочасні критерії плагіату, проаналізувавши чужі тексти у творах давнього українського письменства. Йтиметься про те, чи існувало поняття плагіату в часи, коли не було авторського права, та якими принципами використання чужого тексту керувалися давні автори.
Оксана Юркова розкриє деталі радянського плагіатного скандалу довкола докторської дисертації директора Інституту історії АН УРСР Олександра Касименка 1955 року. Цікаво, як відреагувала фахова спільнота, хто взагалі наважився говорити про це вголос і чи не постраждав за це.
Геннадій Єфіменко нагадає про нещодавній скандальний захист докторської дисертації очільниці Музею Голодомору Олесі Стасюк, поміркує про проблему наукової репутації і причини толерування плагіату в Україні.
Микола Федяй окреслить проблему російського інтелектуального секонд-хенду в гуманітаристиці, коли українські науковці за часів незалежності перекладали тексти російських колег і видавали за свої.
Подія відбудеться в київському Музеї Михайла Грушевського, вул. Паньківська, 9.
Вхід вільний, є можливість долучитись онлайн.