Ісландія. Між Брексітом і футболом

Світ
3 Липня 2016, 20:36

Обидві острівні держави мають особливі стосунки з Європою. Одна залишає ЄС, друга не квапиться зі вступом. Утім будь-які категоричні заяви щодо європерспектив сьогодні коштують ісландським політикам їхніх рейтингів. Наразі найпопулярніші з них декларують власний нейтралітет щодо цього питання і воліють зробити євровибір прерогативою нації.

Минулого року Ісландія відкликала свою аплікаційну форму на членство в ЄС, яку подала у липні 2009, за рік після того, як зазнала глибокої фінансової кризи.

Завзятими опонентами подальшої євроінтеграції Ісландії, яка є підписантом Угоди щодо Європейської економічної зони (ЄЕЗ), виступають представники рибного господарства, які після підтримки Ісландією санкцій Заходу проти Росії зазнали збитків у розмірі близько $140 млн. Їхнє прохання тимчасово звільнити Ісландію від 20%-го тарифу на ввезення товарів з країн, що не входять в ЄС, не знайшло підтримки. Морепродукти становлять близько 70% ісландського експорту, вартість якого Ісландія з огляду на її статус поза ЄС захищає, девальвуючи власну валюту — ісландську крону.

Як демонструвало опитування 2013 року, більшість ісландців проти приєднання. Питання вирішили винести на референдум, яким уряд урешті знехтував.

Прогресивна патрія та Партія незалежності, здобувши більшість у Альтингу, анонсували намір заморозити переговори з Брюсселем. Утім на початку 2015 року ісландський міністр закордонних справ Ґуннар Браґі Свейнссон вирішив сповістити про це керівництво ЄС особисто, не дочекавшись ухвалення відповідного рішення парламентом, рапортувавши: “В інтересах Ісландії — залишатися поза ЄС”.

Читайте також: Звичайний виборець «брексіту»

Ісландські коміки обіграли це політичне па у випуску Аурамоутаскьойпід (буквально “Новорічна Комедія”) за 2015, що вже 50 років у сатиричній формі підбиває підсумки найважливіших подій року — програми, яка традиційно збирає перед блакитними екранами за годину до бою курантів ледь не всю націю.

Гумористи зробили пародію на Ґуннара Браґі на прийомі у штаб-квартирі ЄС:

— Гаразд, і що це таке? — запитує Ангела Меркель, розглядаючи заяву про відкликання аплікаційної форми на членство.

— Це означає, — відповідає міністр. — Що Ісландія більше не частина…

Він починає затинатися, неспроможний сказати ЄС. Всі присутні у залі засідання зловісно сміються.

— Гаразд, Ісландія вже не частина ЄС, — каже фрау Меркель, показуючи, що слово вже у лапках.

— Але чому Ви робите так? — запитує міністр, імітуючи її репліку.

— Ні, ні, ми ставимося до цього дуже серйозно, — каже фрау Меркель, беручи в лапки слово дуже.

— Ви знову це зробили!

— Ні.

— Так, зробили! — наполягає міністр.

— Ні, — з кам’яним обличчям відповідає фрау Меркель. — Наступний!

Ґуннара Браґі залишає нараду з єврочиновниками дещо спантеличений. У коридорі його з обіймами зустрічає глава уряду Сіґмюндюр Давід Ґюннльойґссон (нині відомий усьому світові екс-, що подав у відставку через скандал із панамськими документами).

“Брексіт підбурює радикальний націоналізм і може ускладнити для Європи вирішення проблем, пов’язаних з тероризмом та забезпечення миру”, — заявила у своїй колонці Ньюзвік перша жінка-прем’єр-міністр Ісландії Йоуганна Сіґурдардоуттір, котра свого часу була одним з ініціаторів подачі аплікаційної форми на членство. На її думку, рішення, за яке проголосувало 52% населення Британії, не є виправданим з точки зору здорового глузду ані для самої Британії, ані для Європи в цілому та матиме для країни, що здійснює такий безпрецедентний демарш, “негативні економічні та соціальні наслідки, дистабілізує ситуацію та спричинить невизначеність”. Ікона феміністок Йоуганна також знаходить розраду в тому, що в подальшому важливі рішення щодо політичного процесу у цій площині ухвалюватимуть авторитетні жінки, як то канцлер Німеччини та перший міністр Шотландії Нікола Стерджен, котрі користуються повагою на міжнародній арені та “переважно менш схильні до ризикованих дій, аніж політики чоловічої статі”.

Читайте також: Ісландія перемогла Англію на Євро-2016

Натомість Оулавюр Раґнар Ґрімссон, президент Ісландії з 20-річним стажем, повідомив видання Морґунбладід, що Брексіт — це хороші новини для його співвітчизників. На його думку, угода з ЄС щодо Європейської економічної зони, підписана також Норвегією, набуде більшої ваги і зміцнить відносини Ісландії з Канадою та США. “Цілком очевидно, що тут у північно-атлантичному регіоні виникне об’єднання націй, які знаходяться поза Європейським Союзом: Гренландія, Ісландія, Велика Британія, Фарерські острови та Норвегія”, — зазначає Оулавюр Раґнар.

Прославлений як незалежний телекоментатор під час квітневих протестів у центрі Рейк’явіка історик Ґвудні Торлаціус Йоганнессон, якого в період футбольної гарячки ісландці обрали своїм президентом, теж заявив, що вихід Великої Британії з ЄС — це “радше добре” для ісландців, послуговуючись тими ж аргументами, що і його попередник. Цю свою тезу він озвучив напередодні виборів, які виграв з результатом 39% (опитування ж, проведені наприкінці травня, обіцяли йому майже 57%). Одразу після того, як у Facebook спалахнула бурхлива дискусія стосовно неприпустимості таких висловлювань, адже у ісландців є запит на неполітичного лідера нації, Ґвудні змушений був зробити уточнення, що як президент не агітуватиме ані за, ані проти ЄС і поверне питання щодо проведення референдуму на порядок денний.

Ісландці кажуть, що їхній шведський тренер Ларс Лаґербек теж мав би шанси стати президентом, якби лиш вивчив мову та одержав ісландське громадянство. За чотири роки під його керівництвом ісландська збірна піднялася у рейтингу FIFA з 131 на 31 сходинку. Як зауважив мій друг-футбольний фан, у багатьох гравців імена або патроніми (у ісландців нема прізвищ) починаються на Sig. “Що це означає?” — запитує мене. Sigur ісландською — перемога. Але, окрім забобонів, як їм це вдалося?

Читайте також: Бананова Ісландія

Одним з найважливіших факторів, що впливає на успіх ісландців, — на відміну від інших команд, обтяжених репутацією найсильніших, нащадки вікінгів грають заради самої гри. Щорічний дохід гравця ісландської національної збірної близько 23 тисяч фунтів стерлінгів — скромний заробіток як для футболіста (для порівняння — представники “Ліверпуля” заробляють стільки ж за день). Для ісландців, які продемонстрували, здавалося б, неможливе, футбол це не хліб, футбол — це любов.

У реєстрі футбольних гравців Ісландії 7% населення. Ісландія пишається своїми професійними тренерами, сертифікованими за найвищими європейськими стандартами. Їх у країні сотні — себто, як охоче зауважують ісландці, на душу населення їх більше, ніж деінде.

Крім того, ісландці активно інвестують у свою футбольну інфраструктуру. У їхньому розпорядженні тридцять полів, включно з сімома закритими стадіонами, зігрітих енергією з надр землі. Тож команди мають змогу тренуватися щодня за будь-якої погоди.

І результат не забарився: ледь не довели Кріштіану Роналду до сліз, зрівнявши рахунок з Португалією 1–1; після ще однією нічиєї з Угорщиною обіграли 2–1 австрійців; а з тим самим рахунком здолавши Англію, Ісландія увійшла в історію як найменша нація, що здобула кваліфікацію на Чемпіонаті з футболу.

На носі — зустріч з французами.

Читайте також: Букмекери назвали фаворита сьогоднішнього матчу Франції з Ісландією на Євро-2016

Посол Ісландії у Франції Берґлінд Аусґейрсдоуттір у своєму інтерв’ю каналу іТеле зазнила, що є ще й інші інгридіенти ісландського футбольного дива: “Не в останню чергу ісландців загартувала природа. Не забувайте, в нас чисте повітря, чиста вода. До того ж, наш менталітет сформований суворим життям на цьому острові з вулканічною активністю, на якому ми колись вирішили зостатися”.

Мешканці землі вогню та льоду завмерли в очікуванні чвертьфінальної гри. Хай там яким буде результат, ісландці резюмуюють, що їхній виступ на Євро—2016 вже приніс країні навіть більше популярності у медіа, ніж виверження вулкана Ейяф’ятлайокутль.