Дводенний візит Папи Римського до Ірландії в будь-якому разі не став би простим. Раніше ця країна поступалася хіба що Польщі за кількістю ревних католиків, які глибоко шанують церкву. Однак останні 20 років саме Ірландія була найбільше шокована й обурена численними зловживаннями колись могутнього духівництва. Через скандали навколо сексуальних та інституційних безчинств багато молодих ірландців відвернулося від церкви, хоча раніше вона панувала в кожному аспекті життя країни.
Минуло майже 40 років після останнього папського візиту до Ірландії. І приїзд Папи Франциска контрастує з тріумфальним туром Папи Іоанна Павла II 1979-го. Тоді близько 2,5 млн людей — три чверті ірландського населення — ринули на заходи, що проводилися в межах візиту по всій країні. Цього разу їх було набагато менше: дехто стояв уздовж вулиць, щоб побачити Папу Франциска, хтось відвідав єдиний захід за межами Дубліна — месу в селищі Нок, де 1879 року нібито явилася Діва Марія.
Цього разу серед вірян також були розлючені демонстранти, які вимагали в Папи вибачень за те, що ірландські священики десятиліттями чинили сексуальне насилля над дітьми. Крім того, вони хочуть виплати компенсації дітям, які народилися від незаміжніх жінок і яких, за розпорядженням церкви, було насильно розлучено з матерями. Протягом двох століть близько 30 тис. дітей, іноді з матерями, відправляли в католицькі робітні будинки, де були жахливі умови, а жінки працювали в церковних пральнях практично як невільниці та зганьблені все життя ховалися від людських очей.
Читайте також: Політичний католіцизм
Таке практикувалося, доки в 1990-х не випливли на поверхню страшні подробиці та всі так звані пральні Магдалини для «пропащих жінок» позачиняли. 1993 року виявили 155 дитячих тіл, похованих на території однієї з пралень. Ірландська влада, що потурала в цьому церкві, офіційно попросила вибачення та виділила £50 млн на фонд допомоги жертвам, які вижили. А от релігійні ордени, що керували пральнями, відмовилися вкласти гроші у фонд.
Скандали обурили ірландців, тому для них папський візит — насамперед нагода вимагати вибачень. Щойно прибувши до країни, Папа Франциск молив прощення для представників католицької ієрархії, які замовчували сексуальне насилля духівництва над дітьми. За його словами, те, що церква не дала ради з «гидкими злочинами», призвело до хвилі обурення та лишається болем і ганьбою католицької спільноти. На відміну від Іоанна Павла II, під час тріумфального туру Папа Франциск усі два дні тримався скромно, смиренно й покутно.
Папа Франциск, напевно, глибоко переживав через ситуацію з пральнями, адже служив єпископом в Аргентині за часів військової диктатури, коли з родин опозиціонерів забрали тисячі дітей і віддали на всиновлення. Проте Папу критикують, що він не зреагував раніше на скандали, які спалахнули в католицьких церквах різних країн. Зокрема, у Сполучених Штатах вимагають величезних компенсацій для жертв сексуального насилля. Нещодавно опублікували звіт щодо зловживань у штаті Пенсильванія. Католиків вразили масштаби. Вище духівництво звинувачують у систематичних спробах заминати ганебні вчинки: священиків, які розбещували дітей, просто переводили в інші парафії замість залучати поліцію.
На тлі скандалів з’явилася інформація з інших країн, де священиків теж звинувачують у давніх зловживаннях. У Чилі, Австралії та Німеччині люди так само налаштовані проти ієрархів і статусу церкви. Нещодавно Папі Франциску дорікали за те, що він нібито підтримував високопоставлене духівництво в спробі зам’яти злочини в Чилі. Йому довелося визнати, що церква не поставилася серйозно до скарг чилійських жертв.
Читайте також: Повернення жорсткого християнства
Усі ці негаразди припали на складний період для Папи Франциска. Він не ліберал і не реформатор, але намагається гнучкіше підходити до дражливих питань для суспільства. Такі намагання викликали спротив у Ватикані. Консервативні священики й кардинали вжахнулися та вважають, що Папа Римський ставить під загрозу традиційне католицьке вчення, особливо заборону на контрацепцію та розлучення, а також засудження абортів і гомосексуалізму. Ставши Папою Римським, Франциск дав зрозуміти, що не засуджує людей нетрадиційної сексуальної орієнтації. На запитання про те, як він ставиться до їхнього способу життя, він відповів: «Хто я такий, щоб судити?». Ватиканські консерватори переважно на чолі з італійцями Римської курії, а також за підтримки консервативно налаштованих американських кардиналів обурилися після нещодавньої пропозиції Папи про те, що в майбутньому розлучених слід допускати до причастя, хоч досі це суворо заборонялося. Найвищі кардинали публічно взяли під сумнів авторитет Папи, заявивши, що такі пропозиції руйнують підвалини католицизму.
Католицькі теологи й письменники стверджують, що Римо-католицька церква мусить підлаштувати вчення до реалій сучасного світу, інакше втрачатиме дедалі більше послідовників і не зможе залучати молодих священиків, особливо з огляду на те, що целібат навряд чи скасують. Через консерватизм Католицька церква переживає кризу, надто в Ірландії та Польщі, де завжди відігравала важливу роль у політичному житті та формувала суспільну мораль.
У Польщі криза спричинила розкол у суспільстві. Традиційного католицького вчення завзято дотримувалися консерватори й націоналісти, чий політичний вплив нині зростає, бо вони переважають в уряді країни. Цієї весни ситуація сягнула критичної точки: правляча партія «Право і справедливість» спробувала зробити жорсткішим і без того найсуворіший у Європі закон про заборону абортів. Уряд повернувся до пропозиції 2016 року, що передбачає мало не повну заборону на аборти за будь-яких обставин. Проте це призвело до масштабних вуличних протестів, до яких долучилося понад 100 тис. людей.
Читайте також: Що не так із цінностями
У квітні церковні лідери Польщі критикували тривалі дебати в парламенті й намагалися тиснути на владу, щоб суворіший закон негайно ухвалили. Однак молоді поляки, особливо жіночі організації, далі опираються будь-яким змінам, а нові акції протесту стають дедалі суворішими. На вулицях розвішують плакати із заявами на кшталт таких: «Я ухвалюю рішення про релігію, а не релігія про мене».
В Ірландії розгорілися ще більші пристрасті, а церква зазнала ще радикальнішої поразки. Провалилася майже вся соціальна політика, яку церковники раніше обстоювали. Категорично заборонені розлучення тепер стали легальними. Попри протести духівництва, на референдумі більшість проголосувала за одностатеві шлюби. Ба більше, чинний прем’єр-міністр Ірландії гомосексуаліст (років із десять тому таке було немислимо). За результатами ще одного референдуму, скасували заборону на аборти.
Країна з колись найсуворішими соціальними нормами в Європі стала однією з найліберальніших, і все це незважаючи на опозицію католицизму та, звісно, через скандали, які геть підірвали моральний авторитет церкви.
Тепер у Папи Римського Франциска серйозна дилема. У багатьох куточках світу, особливо в Бразилії та Латинській Америці, де католицизм завжди мав глибоке коріння, церква втрачає підтримку. Однак у Ватикані йому доводиться протистояти спротиву особисто проти нього. Це засвідчив нещодавно опублікований лист лідера консервативної фракції архієпископа Карло Марії Віґано, який звинувачує Папу в лицемірстві щодо сексуальних розбещень в Америці та закликає його зректися престолу. За словами Віґано, який служив Апостольським нунцієм у США, він ще 2013-го повідомляв Папі про ганебні вчинки високопоставленого американського священика, який тепер у відставці, але нічого не було зроблено. Лист з’явився в пресі під час подорожі в Ірландію та скомпрометував Папу. Віґано писав також про так звані гомосексуальні мережі у Ватикані — справу, що не може не викликати суперечок.
Мабуть, тепер, хоч би куди подався Папа Римський Франциск, усюди доведеться мати справу з ворожістю через зловживання та злочини священників, що, судячи з усього, десятиліттями отруювали Римо-католицьку церкву по всьому світу.