1 жовтня увечері, всього декілька годин після того, як Сполучені Штати попередили, що напад Ірану на Ізраїль «є неминучим», Іран запустив майже 200 ракет по цілях в Ізраїлі, змусивши мільйони ізраїльтян шукати прихистку в бомбосховищах по всій країні. Після квітневого ракетного удару, цей обстріл став другим з 1979 року прямим військовим нападом Ірану на Ізраїль і призвів до загибелі лише однієї людини — палестинського робітника з Гази, який проживав на Західному Березі, і який загинув від уламків іранської ракети.
У середу ізраїльські військові підтвердили, що декілька їхніх авіабаз зазнали ударів під час іранської ракетної атаки, водночас підкресливши, що це не вплинуло на роботу Військово-повітряних сил Ізраїлю. ЦАХАЛ назвав усі удари по військових авіабазах «неефективними» і такими, що не вплинули на діяльність ВПС Ізраїлю. Повідомляється, що ізраїльські винищувачі, дрони, інші літаки, боєприпаси та критична інфраструктура не постраждали.
Іран швидко оголосив про «закінчення відповіді», заявивши, що «не бажає ескалації», а Ізраїль майже одразу поспішив оголосити, що «жертв серед цивільних не було». Водночас, за інформацією WSJ, ще до удару 1 жовтня, Ізраїль начебто попередив Іран через арабські країни про те, що завдасть удару у відповідь, незважаючи на те, якою буде атака з боку Ірану і чи будуть жертви серед цивільних. Іран же каже, що попереджав про ракетний удар також Сполучені Штати і Росію.
З середи 2 жовтня увесь Близький Схід напружено чекає, якою буде відповідь Ізраїлю, як поведе себе Іран і чи є ризик повномасштабної війни в регіоні?
Іран балансує на червоних лініях, Ізраїль має історичний шанс завдати удару по режиму в Тегерані
Перемога «ліберального» (яким би його хотів бачити Захід) Масуда Пезешкіяна на президентських виборах цього літа в Ірані демонструє поступовий, давно спланований зсув у риториці та пріоритетах керівництва Ісламської Республіки, де основний акцент зараз ставитимуть насамперед на збереженні режиму.
Радикалізація певних елементів КВІРу (особливо груп в підрозділі «Кудс», елітної одиниці КВІРу, лояльних до ліквідованого в січні 2020 року в Іраку Кассема Солеймані), економічні труднощі і масові протести в країні восени 2022 року, змусили Верховного Лідера Ірану, Алі Хаменеї, поступово закріпити владу за своїми довіреними колами. Хаменеї розпочав внутрішні трансформації ще декілька років назад, нейтралізуючи «яструбів» серед КВІРу, які могли б поставити під питання передачу політичної влади в країні у разі його смерті, й налагоджуючи відносини з лояльними групами КВІРу.
Раптова смерть колишнього президента Ебрагіма Раїсі в травні цього року, якого вважали улюбленцем «яструбів» КВІРу, і який вважався можливим наступником Хаменеї на посаду Верховного Лідера, яскраво продемонструвала, що Іран буде маневрувати між утриманням в регіоні своєї репутації «вісі спротиву», продовжуючи підтримувати терористичні угрупування в арабських країнах, і зберігаючи шляхи відступу для того, щоб в разі ускладнення ситуації позбутися своїх проксі (які Тегеран розглядає виключно як пішаків у більш складній шаховій грі) для налагодження діалогу із Заходом. Все це заради одного: забезпечити виживання режиму будь-якою ціною, навіть ціною тимчасової здачі своїх проксі. Недарма останні кілька місяців, син Хаменеї, Моджтаба, який досі залишався в тіні батька, тепер виходить з-за лаштунків, активно консолідуючи лояльні собі групи для збереження системи, встановленої в Ірані внаслідок революції 1979 року.
Читайте також: Смерть Раїсі та її вплив на внутрішньолітичну боротьбу в Ірані
Події останніх кількох місяців прямо підтвердили такі зміни. Скажімо, незважаючи на те, що Іран дуже красномовно погрожував помститись за вбивство хамасівця Ісмаїла Ханії, якого Ізраїль успішно ліквідував на іранській території в самому центрі Тегерана, іранський ісламський режим утримався від поспішних кроків у відповідь, як того вимагали яструби КВІРу. Навіть більше, Іран відмовився підтримати бойовиків Хезболли, які не чекаючи згоди Тегерана, випустили сотні ракет і безпілотників по Ізраїлю.
Окрім цього, 21 вересня Іран дав зрозуміти, що не має наміру перетворювати конфлікт з Ізраїлем у повномасштабну регіональну війну, попри надзвичайно успішну операцію Ізраїлю проти бойовиків Хезболли та членів КВІРу у Лівані та Сирії, коли сотні пейджерів вибухнули, ліквідувавши сотні бойовиків. Прибувши до Нью-Йорка на Генеральну асамблею ООН, міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі підтвердив, що Іран «продовжить протидіяти односторонній політиці США та Заходу», засудив удари Ізраїлю по Хезболлі, проте дав зрозуміти, що зусилля Тегерана в ООН будуть спрямовані на дипломатичне оскарження дій Ізраїлю в регіоні, а не вступ у війну.
30 вересня після того, як Ізраїль ліквідував голову Хезболли, Хасана Насраллу в Бейруті, представник Міністерства закордонних справ Ірану заявив, що Ісламська Республіка не відправлятиме свої війська в Ліван, зазначивши, що «немає потреби відправляти іранські сили в Ліван чи Палестину, оскільки вони самі здатні захистити себе».
1 жовтня Ісламська Республіка пішла на дуже ризикований крок, без потреби піднявши градус напруження і тим самим надавши Ізраїлю історичний шанс «легально» завдати удару у відповідь по військовій та ядерній інфраструктурі Ірану, кроку, від якого Ізраїль вже довгий час стримували американці. Ізраїль розглядає це як історичну можливість нарешті знешкодити руйнівну мережу військових проксі Ірану в Лівані, Іраку, Ємені та Сирії, й змусити Ісламську Республіку переглянути свою військову стратегію.
Як відповість Ізраїль?
Перська редакція Радіо Фарда, детально проаналізувала можливі варіанти ізраїльської відповіді на іранську ракетну атаку. Серед варіантів розглядалися удари по військових об’єктах Ірану, база КВІРу, іранських ядерних та нафтогазових об’єктах, а також ліквідацію ключових іранських осіб.
За словами Радіо Фарда, військові об’єкти, ймовірно, опиняться в центрі уваги Ізраїлю, особливо ті, що використовувалися для запуску балістичних ракет під час нападу 1 жовтня. Водночас, аналітики припускають, що іранські системи протиповітряної оборони та платформи для запуску ракет, об’єкти, пов’язані з операціями іранських дронів, також були б ефективною стратегією для відповіді Ірану. Видання теж цитує американських аналітиків, які вказують, що Вашингтон вважав би ізраїльський удар по військових цілях Ірану «пропорційною» відповіддю, особливо враховуючи низький ризик жертв серед цивільних. Нещодавно CNN опублікували карту, на якій детально показані місця розташування Корпусу вартових Ісламської революції по всьому Ірану, підкреслюючи потенційні цілі для можливих ізраїльських операцій.
Радіо Фарда додає, що ймовірними є теж удари по військових базах КВІРу в Ірані, скажімо в таких ключових місцях як бази балістичних ракет в місті Табріз, Керманшах, КВІРівська база імені Імама Алі в Хоррамабаді, відома своїм підземним ракетним ангаром, база балістичних ракет в місті Арак, Центр космічних досліджень Ірану та Космічна організація Ірану в провінції Тегеран, штаб-квартира командування космічних сил КВІРу, штаб-квартира Організації аерокосмічної промисловості, група промисловості Фаджр, а також космічний центр Шахруд у провінції Семнан. За словами видання, іншими ймовірними цілями можуть стати ракетний комплекс в Ісфагані, військові підприємства з виробництва ракет у місті Шіраз та база ракет Хаджі Абад у провінції Хормозган. Радіо Фарда зазначає, що ракети, які Іран використав 1 жовтня, походили з баз імама Алі в Хоррамабаді.
Ймовірною відповіддю може стати удар по іранських ядерних обʼєктах – Ізраїль вже багато років намагається зупинити розвиток іранської ядерної програми і перешкодити тому, щоб Тегеран отримав ядерну зброю, проте досі Сполучені Штати скептично ставилися до можливих прямих ударів по іранських ядерних обʼєктах. Одним з аргументів прихильників мирних переговорів по ядерній програмі було те, що прямі удари тільки призупинять процес, адже Іран вже має необхідні знання і матеріали для виробництва бомби. Технічно не зовсім зрозуміло наскільки ефективний може бути такий удар, адже ядерні об’єкти Ірану розосереджені по всій країні, деякі з них—наприклад, установки збагачення урану в Фордо і Натанзі — розташовані глибоко під землею і захищені товстими шарами каменю та бетону. За словами Радіо Фарда, ефективний удар могли б завдати великі американські бомбардувальники, оснащені масивними бомбами, яких немає у Ізраїлю. Хоча ізраїльські винищувачі F-35 можуть спробувати поцілити по деяких ядерних об’єктах, результати можуть не виправдати очікування. Військовий удар по ядерній інфраструктурі Ірану може мати серйозні наслідки і вже викликав сильну опозицію з боку президента США.
Як альтернативу, Ізраїль, ймовірно, розглядає удари по іранській нафтогазовій промисловості, зокрема, об’єкти на острові Харґ, а також нафтопереробні заводи в Бандар-Аббасі — подібно до нещодавніх ізраїльських ударів по порту Ходейда в Ємені, який контролюють хусити. Ізраїльські експерти з безпеки стверджують, що удари по нафтогазовому сектору Ірану завдадуть значного удару по економіці уряду, який, за їхніми словами, виділяє бюджет не на добробут іранського народу, а на озброєння бойовиків у Газі, Ємені, Лівані, Іраку, Сирії та на Західному Березі. NBC News зазначили, що якщо Ізраїль завдасть удару по нафтопереробним заводам у Ірані, які в основному забезпечують внутрішнє споживання, то вплив на глобальну економіку, ймовірно, буде обмеженим. Водночас, певні термінали, відповідальні за транспортування нафти за кордон, як наприклад, нафтотермінал Харґ, обробляє понад 90 % іранських нафтопоставок. Іран же погрожує завдати у відповідь ударів по нафтових обʼєктах в арабських країнах Перської Затоки. NBC News також зазначила, що атака на нафтові об’єкти Ірану виходять за межі простого «покарання» в рамках глобальної економіки, а Іран може навіть вдатися до мінування протоки Ормуз.
Ліквідація представників КВІРу або політичних фігур в Ірані залишається ймовірним варіантом відповіді, який може мати досить далекосяжні неочіквані наслідки. За останні кілька місяців Ізраїль продемонстрував неабияку ефективність в ліквідації не лише рядових бойовиків Хамасу і Хезболли, а й ключових фігур цих організацій. В квітні Ізраїль ліквідував Мохаммада Резу Захеді, одного із топових командирів підрозділу «Кудс», який брав активну участь в утвердженні впливу Ісламської Республіки в Сирії та Лівані. Протягом літа й у вересні було ліквідовно колосальну кількість впливових фігур для іранських проксі, серед них зокрема Ісмаїла Ханію, Фуада Шукра і Хассана Насраллу. Минулого тижня, у вівторок ввечері голова Моссаду сидів поруч із ізраїльським прем’єр-міністром Беньяміном Нетаньягу, коли той говорив про «велику помилку» Ірану. Нетаньягу назвав Хасана Насраллу, Фуада Шукра та Яхію Санвара, зазначивши, що вони не зрозуміли «твердого наміру Ізраїлю захищатися», натякнувши тим самим, що якщо іранське керівництво та військове командування не усвідомлюють рішучість Ізраїлю в питанні самооборони, то можуть зустріти таку ж долю, як лідери їхніх проксі-груп.
Реакція Сполучених Штатів
У США політичні кола залишаються розділеними щодо рекомендацій для Ізраїлю стосовно можливих цілей в Ірані. Президент Джо Байден, який від початку відмовлявся підтримати удари по іранських ядерних об’єктах, згодом розширив цю обережність ще й на нафтову та газову інфраструктуру країни. «Ізраїльтяни ще не вирішили, як діятимуть. Ці питання обговорюються. Якби я був на їхньому місці, я б розглянув інші варіанти, окрім ударів по іранських нафтових родовищах», — сказав Байден на прес-конференції в Білому домі. Ця зміна позиції змусила аналітиків припустити, що адміністрація може схилятися до ударів по військових базах Ірану, уникаючи дій, які можуть викликати серйозні економічні, політичні чи екологічні наслідки.
Окрім того адміністрація Байдена прагне уникнути різких коливань цін на нафту за місяць до президентських виборів, що може негативно вплинути на шанси віце-президентки Камали Гарріс.
Тим часом колишній президент Дональд Трамп у п’ятничному інтерв’ю Fox News розкритикував позицію Джо Байдена, заявивши, що демократи зробили помилку, давши зрозуміти, що США не підтримають удар Ізраїлю по ядерних обʼєктах в Ірані.