«Я на якісь позитивні зрушення не сподіваюся», – сказала Ширін Ебаді.
Вона зазначила, що насправді президент Ірану не має багато влади, «вона вся сконцентрована в руках верховного лідера аятоли Алі Хаменеї».
«Дивіться, Іран посідає друге місце після Китаю за кількістю виконаних смертних вироків. І відколи президентом став Ругані, за офіційною статистикою, вже позбавлено життя понад 30 осіб. Деякі з цих страт були публічними, виконували в такий спосіб, щоб настрашити людей», – зазначила Ширін Ебаді.
На зауваження, чому ж тоді тегеранці масово святкували перемогу Ругані, правозахисниця зазначила, що «люди були щасливі принаймні тому, що цього разу чесно порахували голоси». «І, до речі, це було зроблено через тиск суспільства, який влада відчула під час протестів 2009-го. Ті виступи не були марними», – додала вона.
На думку Ширін Ебаді, фундаментальних змін від Ругані чекати годі, оскільки він не має легальних важелів впливу.
«Через те саме реформувати систему не спромігся Хатамі, попередник Агмадінежада. Так, наш президент обраний, але це не є ознакою демократії. Як ми бачимо: важливі не самі вибори, а контекст, у якому вони відбуваються, точніше те, чи співпрацює більшість із меншістю. Уряд є легітимним, якщо, здобувши владу, керує країною на засадах верховенства права, які, своєю чергою, співвідносяться із правами людини. Легітимізації лише через урни для голосування замало. Ми бачили, як президентом Єгипту став Могаммед Мурсі. Але тамтешнє суспільство згодом виступило проти, бо його правління йшло в розріз із додержанням прав людини та верховенства права. Особисто я ніколи не підтримувала військових, але важливо усвідомлювати: переможець не повинен робити все що захоче. Те саме відбувалося в Ірані 1979-го. Тоді понад 90% населення симпатизувало ісламській революції. Це були представники всіх верств суспільства. Та хіба вони дали право ісламістам обмежувати свободи жінок і до смерті забивати їх камінням?», – зазначила Ширін Ебаді.
Інтерв’ю з лауреатом Нобелівської премії миру читайте у № 35 «Українського тижня».
Нагадаємо, 14 червня в Ірані відбулись одинадцяті президентські вибори, на яких переміг представник реформаторського крила, екс-секретар Вищої Ради національної безпеки Ісламської Республіки Хассан Роухані. Він отримав більше половини голосів виборців. Явка на виборах склала 72,7%.