Днями до мене підійшла колега й тремтливою рукою простягла ксерокопію звернення до президента Януковича, підписаного САМОЮ Оксаною Забужко!!!
– Ну і що? – запитала я й побачила в очах жінки щирий гнів і обурення.
– Як, хіба ти не розумієш – ми всі як один маємо протестувати проти цього безпрєдєла! – рішуче заявила ця патріотично налаштована пані, яка перед другим туром виборів розповідала мені, чому вона не голосуватиме за Тимошенко.
– Я не хочу вибирати між пограбуванням і зґвалтуванням! Про це брати Капранови сказали! – відрубала тоді вона й притисла до грудей газету зі статтею Євгена Сверстюка, в якій відомий правозахисник і СОВІСТЬ НАЦІЇ закликав співвітчизників до протестного голосування.
– Слухай, але ж тоді переможе Янукович, – спантеличено сказала я.
– Ну то й що! Чим гірше – тим краще! Тоді всі побачать, що так жити не можна і перейдуть до рішучих дій!
– До яких? – обережно поцікавилася я.
– Ну… я ще не знаю, але ми будемо… протестувати! – й, гордо піднявши голову, щира патріотка пішла виконувати свій громадянський обов’язок.
А я вже вкотре замислилася над химерною долею українських інтелігентів, які, хизуючись перед обивателями своєю далекоглядністю й неупередженістю, демонструють таку непроторенну обмеженість, снобізм і, врешті, зневагу й не-любов до рідного, хай і далеко недосконалого, народу.
Забужко, котра стала символом противсіхства, гадаю, цілком свідомо викликала вогонь на себе. Річ у тім, що обдарована письменниця й науковець (вона автор не лише сенсаційно-скандальних літературних творів, а ще й праць із філософії), раз у раз вдається до прийому, який я б назвала інтелектуальним ексгібіціонізмом.
Кожна її епатажна акція, починаючи з першого скандалу, пов’язаного з «Польовими дослідженнями», де допитливий читач пізнавав цілком реальних людей, котрі в той чи інший спосіб завинили перед пані ОЗ, згодом наїзди на Ліну Костенко і пам’ятний виступ письменниці-трибуна на ток-шоу в Шустера викликають у моїй пам’яті давню історію з часів босоногого дитинства. Забужко нагадала мені хлопчика з нашого дитсадочка на ім’я Рафік. Це миршаве й капловухе пацаня в будь-який спосіб хотіло привернути до себе увагу. А що на Рафіка ніхто не зважав, то він вдавався до крайніх заходів. Під час тихої години він ставав на ліжку, скидав трусики й показував нам свої «глупості». Дівчатка зойкали й відверталися, але спокуса була надто великою – «глупості» до цього не бачила жодна з дівчаток, тож Рафік врешті зажив хоча й скандальної, але слави! Щоправда, слава та тривала недовго – Рафік не зміг придумати нічого нового, а, як відомо, інтерес до своєї персони треба підживлювати все новими фокусами…
Як досвідчений престодігітатор Забужко знає, що прожектор весь час має бути скерований на неї. Отож тепер на арені цирку інтелектуальна провідниця противсіхів з’являється в ролі Жанни д’Арк. Нині пані ОЗ разом зі своїми однодумцями оголосила войнушку поганим дядькам! Вона підписала ЗВЕРНЕННЯ!!! Уявляєте, як злякався Янукович?! Особливо коли почув, як пані ОЗ заявила на прес-конференції: «Інтелігенція – це мізки. Якщо є мізки, далі тіло підтягується. Тому така заява важлива… Це багатоходівка, такі речі не робляться з сьогодні на завтра. Це початок руху, початок консолідації всіх сил опору. Вони роздріблені, розпорошені й не знають механізмів до об’єднання. ЛИСТ МАЄ ОТРИМАТИ МІЖНАРОДНИЙ РОЗГОЛОС».
Я свідомо виділила останні слова відчайдушної дисидентки, бо підозрюю, що саме вони є ключовими. Авжеж – визначна письменниця й філософ виступатиме на міжнародних форумах, натхненно розповідатиме іноземним політикам, громадським діячам та журналістам про свою боротьбу. І начувайтеся злії воріженьки! І нехай Віктор Федорович вже здав і флот, і Севастополь, проголосив Голодомор не-геноцидом, і прийматиме в День Перемоги парад разом із другом Владіміром, і радісно махатиме рукою доблесним російським воякам, котрі відбиватимуть крок, маршируючи Хрещатиком… Дарма! Придивіться до президента пильніше. Якщо під час параду 9 Травня ви раптом помітите, що на його вдоволене обличчя набігла хмарка, знайте – то він згадав звернення Забужко!
Та пані Оксана людина принципова. Вона поцілятиме своїми дошкульними стрілами-звернення-ми-заявами не лише в чинного президента. Вона гнівно тавруватиме й свого головного ворога – Тимошенко! А як же! Хіба може принципова правозахисниця й лідер противсіхів пробачити ось такі страшні гріхи?!
«За кого я мала голосувати – за дєвушку, яка бистренько, тільки-но тупнули ніжкою і сказалі «Лєжать!», негайно все здала і поїхала робити пластичну операцію?» (цитата з того ж таки виступу на прес-конференції з нагоди підписання пані ОЗ Звернення до президента України).
Ну що ж, аргумент звичайно вбивчий, та гадаю, що у винахідливої, талановитої, освіченої письменниці-філософа заготовлено ще багато креативних ходів. Начувайтеся, вороги України – новітня Жанна д’Арк переходить у наступ!