Одна з них – Польща з населенням 38 млн, друга – Україна із 52 млн. Сказати, котрій із них судився більший успіх, на той час було важко: ВВП Польщі на особу не перевищував показників сусідки, а економіка була обтяжена боргами і швидко втрачала обсяги. Сьогодні порівнювати їх просто недоречно. За І квартал економіка України загубила майже 18% у річному обрахунку. Поляки втричі заможніші за українців.
Частково ці розбіжності стали неприємним наслідком геополітики. Росія змирилася з тим, що Польща ввійшла в орбіту Заходу, а коли Україна спробувала торік наблизитися до Європейського Союзу, Росія захопила Крим і не припиняє вторгнення на Донбасі. Європа могла спокушати Варшаву стимулом вступу до ЄС; для Києва повне членство у найкращому разі віддалена перспектива. Але важливу роль відіграла й політика реформ. Захід допоміг Польщі перетворитися на зразок економічного успіху. Якщо зараз він хоче простягнути руку допомоги Україні і протистояти руйнівній тактиці Росії, йому потрібні навички з тієї першої рятувальної операції.
Один із уроків, вивчених на прикладі Польщі, – необхідність реструктуризації боргу. Зменшення відношення боргу до ВВП в цій країні від 83% у 1990 році до 56% у 1993-му вберегло її економіку від розвалу через погашення зобов’язань. Український уряд зараз саме обговорює із кредиторами питання обмеження виплат за позиками: певна пропорція боргу до ВВП є однією з умов отримання фінансування від МВФ. Замість відтермінування погашення заборгованості Україні мають дозволити списати більшу частину основної суми боргу перед приватними кредиторами так, щоб не ставити під загрозу зовнішнє фінансування.
Читайте також: Допомога у дефіциті. Чого Україна та ЄС чекають один від одного
Крім того, польський приклад указує на потребу щедрого фінансування. Захід не шкодував коштів, щоб поставити Польщу на рейки модернізації. Від 1990 до 2000 року лише Китай, Індія та Єгипет отримували більше іноземної допомоги. В Україні поки що єдиним великим джерелом фінансування є МВФ. За його словами, Києву слід мати близько $40 млрд допомоги у формі списання заборгованості й позик; насправді потреби ще більші.
Проте сприяння, запропоноване наразі зовнішнім світом, абсолютно недостатнє. Америка могла б дати значно більше за обіцяні кредитні гарантії на $2 млрд без особливого ризику для власних платників податків. Європейці виявилися ще 
скупішими. До середини травня ЄС виділив €1,6 млрд ($1,8 млрд) економічної допомоги. Це жалюгідно мало. А ще це означає втрачені можливості: щорічні інвестиції обсягом $6 млрд здатні допомогти Україні ослабити тиск Росії та зробити її майже незалежною від російського газу до 2030 року. Найбільше здивувала вимога ЄС у жовтні, щоб український уряд сплатив Газпромові $3 млрд спірної заборгованості за імпорт газу. Тож у фінансовому плані клуб, до якого хоче вступити Україна, поки що завдав більше шкоди, ніж допоміг.
Як і в Польщі, фінансування має бути прив’язане до тривалих структурних реформ. Український уряд уже запроваджує деякі позитивні зміни. Дедалі важче стає ухилятися від сплати податків. Щоб покращити фінансовий стан Нафтогазу, державного газового монополіста, вчетверо підвищуються тарифи на блакитне паливо для населення. Це заощадило державні кошти: у І кварталі 2015-го Україна мала бюджетний профіцит.
Читайте також: Куди підуть гроші МВФ?
Але зробити належить значно більше. Станції, які Нафтогаз використовує для вимірювання об’єму прокачаного газу, містяться на території Росії. Це означає, що ніхто не може з певністю сказати, скільки саме палива надходить в Україну, а отже, відкриваються величезні можливості його незаконного відбору і продажу. Непрозора юридична система в Україні відлякує бізнес і опирається змінам. Апарат корупції залишається недоторканим. А оздоровлення державних фінансів не повинне відбуватися за рахунок охорони здоров’я та освіти, фінансування на які було урізано.
Бойовий план
Паралелі між Україною та Польщею можна проводити не в усьому. У 1990-х роках остання не тільки не втратила території через окупацію, а й не страждала від економічного шантажу Росії. Захід не може вливати в Україну гроші без ліку, не ставлячи жодних умов. І так само він не може ізолювати країну, в якої силою відібрано індустріальну базу, 2 млн мешканців стали біженцями, а економічна доля дуже залежить від махінацій Кремля. Україні необхідно запропонувати солідний пакет гуманітарної допомоги на додачу до фінансування реформ. Від початку кризи ЄС та його держави-члени надали Україні такої допомоги лише на €139 млн. У 2011 році Європейська комісія виділила більше фермерам, чий продаж салату постраждав від вибуху зараження кишковою паличкою…
© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com