Інша Німеччина

Світ
20 Вересня 2022, 19:38

Від початку війни для багатьох в Україні та закордоном позиція ФРН щодо російської війни видавалася надто нерішучою. Думка влади часто відображає суспільні настрої, а в них, зокрема Німеччині, здається, відчувається певне бажання відсторонитися. Так, згідно з опитуванням, проведеним аналітичним центром Forsa для німецького каналу RTL-ntv наприкінці серпня, лише 26%респондентів вважають, що федеральний уряд робить надто мало для підтримки України. Водночас43% кажуть, що всього достатньо, а 25% – що німецька влада робить для України надто багато.

Читайте також: Не моя війна. Німецькі інтелектуали і російська агресія проти України

Однак і в уряді, і в громадському секторі є чимало голосів, які просувають більш активну підтримку Києва. Ці люди не бояться озвучувати незручні для ФРН речі і лобіювати важливі зміни. Часто їм за це дістається і в соцмережах, і від інших політиків, політологів та «інтелектуалів» — тих, хто підписує «листи» із закликами до фактичної капітуляції Києва (у них це називається вимогою негайного припинення вогню).

«Ми повинні постачати Україні зброю стільки, скільки це потрібно», – мабуть один із найчастіше озвучуваних меседжів в інтервʼю та коментарях, які дає депутатка Бундестагу від Вільної демократичної партії Марі-Аґнес Штрак-Ціммерман. Політикиня не боїться критикувати канцлера, хоч її партія – це частина правлячої нині в Німеччині «світлофорної» коаліції. В коментарі для видань баварської медіа-групи наприкінці липня, вона критикувала офіс канцлера за зволікання із поставками зброї Україні. В інтервʼю для Тижня у червні 2022 року вона пояснювала причининімецької нерішучості щодо постачання зброї і загалом намагається змінювати цей підхід, наскільки це дозволяють повноваження голови комітету Бундестагу із оборони. Наприкінці квітня Штрак-Ціммерман разом зі своїми колегами із партій «Зелені» та СДПН Тоні Гофрайтером та Міхаелем Ротом першими серед чинних німецьких депутатів відвідали Україну після початку повномасштабного вторгнення. Активними у підтримці Києва є представники партії «Зелених» – колеги Штрак-Ціммерман по коаліції.

Окрім підписантів листів із закликами України до негайного «миру» із агресором, є інша група інтелектуалів, які послідовно наполягають до більшої підтримки України. Подружжя активних представників німецького «Зеленого» руху Марі-Луїзе Бек та Ральфа Фюкса, політологи Андреас Умланд та Густав Грессель та військовий екперт Карло Масала є серед тих, хто ще до повномасштабного вторгнення не втомлювався боротися із російською пропагандою та наративами у німецькому інформаційному полі. Зокрема, з ініціативи Андреаса Умланда ще в січні було опубліковано на сайті Zeit Online заклик до німецької влади активніше підтримувати Україну, де всі вони є підписантами.

Читайте також:  Андреас Умланд: «Лише коли ми побачимо якісь реальні кроки з боку ФРН, це знаменуватиме кінець особливих відносин між Берліном і Москвою»

Марілуїзе Бек та Ральф Фюкс є співзасновниками аналітичної організації Центр Ліберальної сучасності. Одним із проєктів цього центру є портал Ukraine verstehen, де публікуються статті про події в Україні та історію, економіку чи політику держави німецькою мовою. У 2020 році центр видав збірку есеїв істориків, філософів та публіцистів (серед авторів Тімоті Снайдер, Енн Еплбом, Сергій Плохій, Володимир Єрмоленко та ін.) про питання української історії та історичної памʼяті. Цього ж місяця у спеціалізованій серії видавництва Klett зʼявилася книга «Ukraine verstehen: Geschichte, Politik undFreiheitskampf» («Розуміти Україну: Історія, політика і боротьба за свободу») в минулому багаторічного журналіста видання Zeit Штеффена Добберта. Книга вийшла також за підтримки цього аналітичного центру. Книга Добберта не єдина, що зʼявилася в Німеччині від початку повномасштабного вторгнення, і розповідає про боротьбу України за свою свободу колись і сьогодні. Багаторічна міжнародна кореспондентка німецького каналу ZDF Карін Айґендорф наприкінці серпня вже також опублікувала книгу про російську війну проти України «Putins Krieg: Wie die Menschen in der Ukraine fürunsere Freiheit kämpfen» («Путінська війна: як люди в Україні боряться за нашу свободу»). Айґендорф, завдяки тривалому досвіду висвітлення війни в Україні вміє доволі чітко опонувати російським симпатикам у німецьких теле ефірах.

Книги Карін Айґендорф та Штеффена Добберта

Суспільно-політичні ток-шоу на німецьких каналах – це окрема справа, адже, зазвичай, для балансу гостями є люди із різними поглядами. Так, в ефірі ток-шоу Маркуса Ланца на каналі ZDF 24 серпня разом із Айґендорф був премʼєр-міністр землі Саксонія Міхаель Кретчмер, давній симпатик Росії, який закликав, «заморозити» війну, тобто фактично вимагав від Києва капітуляції, утім не зумів відповісти на питання журналістки, коли Владімір Путін хоч раз пропонував неультимативні переговори щодо миру. Свої думки щодо відносин із Росією Кретчмер пояснює тим, що ріс в часи НДР, тож розуміє, що таке Росія. Водночас опозиціонер в часи НДР та останній міністр закордонних справ східної Німеччини (який потрапив до уряду вже після перших вільних виборів) Маркус Мекель робить трохи інші висновки з огляду на власний досвід життя в часи режиму. У своєму нещодавньому інтервʼю для DieWelt він каже, що німецька наївність щодо Путіна зовсім не нове явище. «Коли я пригадую його промову в німецькому Бундестазі в 2001 році, з нагоди якої я також особисто з ним зустрічався, то бачу, як він тоді намагався викликати великі сподівання і надії. Але в той же час він був у процесі перетворення Грозного на руїни під час другої чеченської війни», – каже політик. Утім ті небезпечні ознаки ніхто ані в Німеччині, ані в інших демократичних країнах не помітив. На відміну від Кретчмера, Мекель закликає німецький уряд поставити Києву важку зброю та новітні танки. Щодо останнього на берегах Шпрее та Рейна точаться значні дискусії. Троє німецьких військових експертів Ґустав Ґрессель, Рафаель Лосс та Яна Пуґлірін у своїй статті на сайті Zeit Online переконуть, що постачання Україні бойових танків буде аж ніяк не ескалацією, а правильною ініціативою, принесе «довіру та послужила б безпеці Європи». Бо ескалація – це те, чого найбільше поки бояться у Берліні.

Екс-радник Меркель, бригадний генерал Еріх Вад, став відомим в Україні, завдяки своїй зневірі в силі опору українського війська та українців. Водночас є ціле коло військових експертів та німецьких військових, які мають протилежну думку. Ще в середині липня 22 науковці, експерти та представники Бундесверу написали листа (опубліковано у Frankfurter Allgemeine Zeitung), де закликали німецький уряд та громадськість відмовитися від ідеї миру за будь-яку ціну в російсько-українській війні. «Напад Росії на Україну є фундаментальною загрозою європейській безпеці. Але наразі немає можливості для «серйозного дипломатичного рішення», – переконують автори. Серед них бригадний генерал Райнер Меєр цум Фельде, генерал-лейтенант Гайнріх Браус, експерт Європейської ради з міжнародних відносин Ґустав Ґрессель, професор університету Бундесверу Карло Масала та інші. 

Водночас Карло Масала є одним із найбільш активних коментаторів війни в Україні в німецьких медіа. Він також є автором подкасту «Ukraine. Die Lage» («Україна: Стан справ»), де що кілька днів аналізує події на фронті в Україні і на відміну від Еріха Вада та його однодумців, бачить можливості для української перемоги, за умови якщо Київ отримає необхідну зброю.

Перелічувати тих, хто в Берліні та інших німецьких містах та містечках розуміє значення перемоги України над Росією можна ще доволі довго. Важливо те, що для своїх країн – це агенти змін, які точно вже відбуваються через цю війну.

 

98