Низка зареєстрованих на біржі товариств та фондів беруть активну участь у скуповуванні землі в Східній Європі. Так, наприклад, данська компанія Jantzen експлуатує 17 тис. га в Чехії, Словаччині та Румунії. Велика частина цих земель належала комуністичним великим підприємствам, які було приватизовано.
Капітал, втім приходить не лише з Європи. Так, китайська фірма заявила, що планує вирощувати в Румунії овочі та фрукти. А Лівія, за словами Die Presse, контролює в Україні 250 тис га. Австрійська дворянська сім`я Адо управляє 8 тис. га в Румунії.
Наразі багато ділянок у Східній Європі є необробленими, а деякі винороби переїхали закордон та залишили засаджені виноградом землі пустувати. Такі ділянки в першу чергу потрапляють в поле зору інвесторів. Крім того, активні сільськогосподарські підприємства, землі яких знаходяться на кордоні, намагаються укрупнювати свої володіння, об’єднуючи їх з прикордонними землями іншої країни.
За приблизними підрахунками загалом у країнах Африки, Азії, Латинської Америки та Східної Європи іноземні інвестори викупили від 50 до 80 млн гектарів землі.
Під егідою Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, в якій об’єднались 96 держав (в тому числі і Україна), низка лідерів бізнесу та неурядових організацій, було розроблено «керівні принципи» для відповідального користування землею. Переговори було завершено на початку березня, а формальне рішення ООН має прийняти в травні. «Принципи» закріплюють критерії для розпорядження землею, для створення спеціальних інституцій та регістрів, стандартів для прозорості проведення переговорів, захист права населення та врахування екологічних наслідків та наслідків для продовольчої безпеки у разі продажу землі іноземцям.
Втім, Die Presse ставить під питання те, наскільки ці критерії діятимуть в Східній Європі. Так, націоналістичний уряд Угорщини планує подовжити теперішній мораторій на продаж землі фізичним приватним особам. А уряд Румунії закликає ЄС до прийняття більш жорстких обмежень щодо покупки землі.