Мільярди людей у світі користуються фінансовими послугами й хочуть робити це дедалі швидше, безпечніше й дешевше. Щоб відповідати таким очікуванням клієнтів, банки, фінансові, фінтех- і бігтех- компанії змушені в гострій конкурентній боротьбі впроваджувати у свої практики найінноваційніші доступні на ринку рішення. Які саме інновації найбільше впливатимуть на український фінансовий сектор упродовж наступних десяти років?
1. API (інтерфейс програмування додатків)
Завдяки недавнім регуляторним змінам у світі фінансові компанії й банки можуть «відкривати» внутрішні системи для інтеграції зі сторонніми / зовнішніми додатками (наприклад, фінтех або сервіс компаній) за допомогою API — інтерфейсу спілкування між системами. API — це двері для інновацій. Саме через ці двері банки можуть впроваджувати багато інноваційних технологічних рішень для своїх клієнтів: застосовувати чужі розробки, не витрачати на них дорогоцінний час і значно швидше надавати клієнтам доступ до нових продуктів. Завдяки API фінансові організації мають змогу, з одного боку, збирати дані про поведінку своїх клієнтів з різних нефінансових джерел (наприклад, соціальних мереж, інтернет-магазинів, телеком- операторів). А з іншого — обмінюватися даними з іншими компаніями (як-0т, з операторами таксі або сторонніми платіжними системами). Майже все описане нижче стане можливим саме завдяки розвитку API.
2. Віртуальна й доповнена реальність VR / AR
Імерсивні технології поки що широко не доступні. Однак у разі зростання їх комерційного використання вдома досвід взаємодії з банком стане повністю віртуальним — клієнт зможе відвідувати відділення, не виходячи з дому, й спілкуватися «обличчям до обличчя» з банківськими співробітниками (якщо буде така потреба) за допомогою спеціальних девайсів або додатків. Видається цілком реалістичним використання VR / AR технологій у сфері іпотечного кредитування (віртуальне відвідування оцифрованої нерухомості, яку клієнт хоче купити), торгівлі на біржі. Упевнений, що ці технології масштабно застосовуватимуть у маркетингу й навчанні фінансової грамотності.
Читайте також: Наслідувати успішні приклади
3. Блокчейн
Дуже популярні кілька років тому технології розподілених реєстрів (DLT) і блокчейн-технології нарешті стають хоч трохи корисними, та найбільший інтерес до них виявляє саме фінансовий сектор. Насамперед це стосується галузі розпізнавання та ідентифікації клієнтів (KYC). Упровадження блокчейн-технологій дасть змогу безпечно зберігати дані одночасно в кількох місцях, до яких авторизовані учасники ринку матимуть доступ, що дасть можливість істотно знизити банківські витрати й підвищити швидкість обслуговування клієнтів. Блокчейн допомагатиме в міжнародних розрахунках, наприклад, при використанні банківських гарантій у торгівлі або факторингу. Невдовзі на ці технології буде переведено численні реєстри землі, нерухомості, довіреностей — їх децентралізоване зберігання знизить фінансові ризики зловживань, а отже — й вартість фінансових послуг для клієнтів.
4. Штучний інтелект (ШІ)
Одночасний масштабний розвиток хмарного зберігання даних і DLT, підвищення швидкості арифметичних розрахунків комп’ютерами, доступність великих і малих даних про поведінку клієнтів у різних сферах їхньої діяльності й розвиток нових методів глибокого машинного навчання призводить до того, що алгоритми ШІ сильно вплинуть на трансформацію фінансового сектору. Біометрична ідентифікація, робота колцентрів і віртуальних голосових асистентів, системи кредитного скорингу й запобігання шахрайству в реальному часі, організація бекофісних процесів без залучення персоналу — лише незначна частина тих напрямків, в яких ШІ вплине на фінансовий сектор. Стратегією останнього десятиліття було «Mobile-first bank» (спочатку мобільний). У наступному десятилітті стратегією банків стане «AI-first» (спочатку ШІ).
5. Інтернет усього (IoE)
Розвиток низькоорбітального інтернету, комунікаційних мереж стандарту 5G та інтернету речей (IoT) спричинить те, що з одного боку, в десятки разів зросте кількість девайсів, підключених до всесвітньої мережі об’єднання даних. А з іншого — значно збільшиться кількість та якість сенсорів, які в реальному часі зможуть відстежувати рух цих самих девайсів, збираючи величезні обсяги метаданих. Як наслідок, розумні пристрої навколо нас будуть постійно «домовлятися» про свої дії без нашої взаємодії — натільні смартбраслети самі замовлятимуть ліки, холодильники — купуватимуть молоко, коли воно закінчиться, голосові помічники — переноситимуть зустрічі, виходячи з нашого ритму життя, автомобілі — замовлятимуть столик у ресторані, а віртуальні примірочні — костюми й сукні. І за всім цим у розумних містах має існувати безперервна безшовна банківська транзакційна й кредитна інфраструктура.
6. Квантові комп’ютери
Запровадження квантових технологій здатне якісно змінити фінансовий сектор. Основи квантової механіки підказують нам, що алгоритми квантових обчислень зможуть збільшити швидкість обробки даних в тисячі разів. Це дасть фінансовим компаніям, які мають доступ до технологій, можливість дуже швидко прораховувати ризики (наприклад, за допомогою методів Монте-Карло), миттєво передбачати поведінку клієнтів, виявляти маніпуляції на ринку цінних паперів, якісно оптимізувати свої інвестиційні портфелі, а також боротися з шахрайством у платіжних операціях клієнтів. Окрема тема — квантові технології експоненційно швидше можуть впоратися з системами навіть найдосконалішого криптозахисту даних. Майже всім банкам і клієнтам доведеться в наступні роки працювати над усуненням цієї критичної вразливості у квантовому світі.
Читайте також: Про український капіталізм
Інновації розвиваються з різною швидкістю й водночас стимулюють одна одну: хмарні системи зберігання даних і технології розподілених реєстрів зможуть безпечно надавати клієнтські дані, які за допомогою квантових обчислень пришвидшать алгоритми ШІ й дадуть змогу, наприклад віртуальним голосовим помічникам, максимально безпомилково прогнозувати поведінку клієнтів і самостійно проактивно реагувати на їхні очікування в будь-якій точці світу, а також обмінюватися цими даними з іншими гравцями (мобільними операторами, операторами таксі, пошти, онлайновими магазинами тощо), роблячи фінансові організації центром майбутніх екосистем.
Хто виграє конкуренцію за клієнта в цій гонитві інновацій в Україні — нинішні банки, необанки, фінтех- чи бігтехкомпанії? Чи зможуть фінансові організації знайти правильний баланс між ефективністю, масштабованістю, безпекою технологій і збереженням конфіденційності клієнтських даних (data privacy)? Невдовзі дізнаємося — чекати залишилося недовго.