Генеральна прокуратура України довірила обслуговувати свої внутрішні інформаційні бази компанії, що належить громадянину РФ, який займається розвитком оборонно-промислового комплексу Росії. Про це йдеться у сюжеті «Слідство.Інфо».
Наприкінці 2014-го року у «Віснику державних закупівель» повідомили, що ГПУ за процедурою в одного учасника замовила послуги на обслуговування своєї бази даних з обмеженим доступом «Єдина система статистики та аналізу» (ЄССА). Компанія переможець «Летограф ІТ консалтинг і послуги Україна» отримає за послуги 920 тис. грн. ГПУ працює з компанією не перший рік.
Засновники компанії "Летограф ІТ консалтинг і послуги Україна" – Лукін Гліб Володимирович та болгарська компанія "НІКЕА ТОП 906". У статуті болгарського підприємства сказано, що її єдиним власником є той самий Гліб Лукін. Отже, українська компанія повністю належить йому.
За інформацією СБУ, Гліб Володимирович Лукін – громадянин Росії. Українська компанія – лише частина його бізнесу. Лукін володіє російськими компаніями "Летограф" і "Летограф ІТ консалтинг і послуги".
Окрім того, Гліб Лукін також входить до складу ради директорів або, як їх по-іншому називають, "представників інтересів Російської федерації", ВАТ "Особливе конструкторське бюро Салют". Це учасник федеральної цільової програми "Розвиток оборонно-промислового комплексу Російської Федерації на 2011-2020 роки".
Крім іншого, під час замовлення послуг у "Летографа", Генеральна прокуратура України була зобов’язана погодити дану закупівлю з Державною агенцією з питань електронного урядування, але не зробила цього.
СБУ ще раніше наголошувала на ймовірних катастрофічних наслідках можливої співпраці з "Летографом".
"У 2012 році СБ України проводилась перевірка діяльності ТОВ "Летограф ІТ Консалтинг і послуги Україна". За результатами поінформовано прем’єр-міністра України щодо передумов до можливого витоку відомостей з обмеженим доступом, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці держави, у випадку залучення вказаного товариства до створення у Секретаріаті Кабінету Міністрів України дослідного зразка системи електронної взаємодії", – йшлося в документі СБУ.
Однак Генеральна прокуратура, проводячи так званий тендер і обираючи переможця, не вважала за потрібне проконсультуватися з СБУ.