Інфляційне диво

За результатами останнього опитування, проведеного компанією Gfk Ukraine, шістьох із десяти українців хвилює можливість різкого зростання цін у цьому році. Якщо взяти до уваги дані Держкомстату, то побоювання видаються необґрунтованими. Індекс споживчих цін знизився зі 102,9% в січні до 100,5% у травні – найменшого показника з вересня 2008-го, а сукупна інфляція з початку року склала лише 7,4%. Відносно невисокий рівень інфляції (порівняно з минулорічним – 14,6% станом на травень) у Нацбанку пояснюють падінням споживчого попиту, скороченням обсягів банківського кредитування, а також сезонним зниженням цін на окремі групи продуктів харчування.

 

Утім, інфляційні очікування людей навряд чи безпідставні. Принаймні експерти називають два ключові чинники можливого зростання цін: покриття дефіциту держбюджету за рахунок емісії грошей та нова хвиля відпливу депозитів із комерційних банків.

 

 

Екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник оцінив реальний дефіцит держбюджету більше, ніж у 10% ВВП – понад 75 млрд грн, звернувши увагу, що в травні надходження до загального фонду становили лише 77% плану Ідокладніше див. Тиждень №23 від 12.06.2009 р.І. Розрив між доходами й видатками уряд покриває, емітуючи облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), які продає Нацбанку через державні банки. Стаття держбюджету зобов’язує НБУ викуповувати ОВДП, і лише з початку року регулятор витратив на це 10,5 млрд грн. За даними Віктора Пинзеника, кілька років у графі «Звітність заборгованості з ОВДП перед Нацбанком» стояв «0», а зараз борг Кабміну перевищує 24 млрд грн.

 

При цьому в другому півріччі 2009-го уряду знадобиться більше грошей, щоб фінансувати державні видатки. Так середньомісячний показник бюджетних надходжень у січні–травні становив 15,5 млрд грн, натомість у червні–грудні він збільшиться до 22,1 млрд грн. А реальних передумов для зростання податкових відрахувань немає – обсяги промислового виробництва в січні–травні впали на 31,9% порівняно з аналогі­чним періодом 2008-го. «Невідомо, чи зупинить уряд друкарський верстат, фінансуючи бюджетний дефіцит. Якщо ні – може бути неконтрольоване зростання цін», – підкреслив ­Віктор Пинзеник. За його словами, поки що інфляційні ризики монетарного фінансування бюджетного дефіциту нівельовані зменшенням грошей в обігу протягом останніх місяців.

 

Не виключено також, що для вирішення бюджетних проблем уряд використає кошти кредиту, наданого Міжнародним валютним фондом. Зазвичай МВФ не фінансує бюджетних дефіцитів, але цього року для України зроблено виняток, – $1,5 млрд з отриманих у травні $2,6 млрд другого траншу уряд зможе освоїти напряму. «Готовність МВФ фінансувати бюджетний дефіцит України (а по суті – соціальні видатки) призведе до зростання грошової маси та стане інфляційним чинником», – вважає економіст компанії Astrum Investment Management Олексій Блінов. Але, враховуючи те, що уряд витрачатиме кошти МВФ не в доларах, а в нацвалюті, НБУ конвертує $1,5 млрд у гривню, на відповідну суму зростуть золотовалютні резерви, й у разі розкручування інфляції регулятор зможе стерилізувати грошову масу, викуповуючи надлишки гривні на міжбанку.

 

 

Скасування мораторію на дострокове зняття депозитів може спровокувати нову хвилю виведення грошей із банківської системи та часткове спрямування їх на споживання. Загалом із жовтня 2008 року українці вийняли з комерційних банків 29,2 млрд грн і $3,74 млрд. Економіст компанії Dragon Capital Олена Білан звертає увагу, що досі вивільнені депозитні кошти впливали на інфляцію опосередковано: українці купували долари та євро, створюючи додатковий тиск на валютному ринку, що сприяло послабленню гривні та подорожчанню імпортованих товарів, зокрема тривалого використання. Але це не вплинуло на інфляцію, значною мірою через невелику частку цих товарів у споживчому кошику.

 

Додатковий інфляційний ризик створює потенційний відплив 16,6 млрд грн, заблокованих на депозитних рахунках банків із тимчасовою адміністрацією НБУ (піврічний мораторій на зняття вкладів діє в 14 фінустановах). Запланована рекапіталізація трьох таких банків – «Родовід», «Укргазбанк» та «Київ» – спрямує в економіку 9,6 млрд грн депозитів. Олексій Блінов припускає, що ці кошти можуть піти на споживання. Водночас це суттево вплине на рівень інфляції, оскільки в січні–травні реальна зарплата зменшилася на 10,8% рік до року, наслідком чого стало різке зниження споживчого попиту й падіння обсягів роздрібного товарообороту на 19,5%. В умовах ­обмеженого попиту торговельні підприємства навряд чи підвищуватимуть ціни.

 

На думку аналітиків, за підсумками року рівень інфляції становитиме 16–18%, а середньомісячне зростання цін не перевищить 1,3%, що вважають помірним для ­української економіки.