Франсуа Олланд не став обіймати свого наступника на сходах Єлисейського палацу. Стримано потис руку, ледь усміхнувся. І то — не інакше, як для офіційних фото. З дня гучної відставки Емманюеля Макрона з посади міністра економіки та аж до проголошення результатів другого туру, між двома політиками не відбулося жодної розмови віч-на-віч. Кажуть, що Олланд, який свого часу ввів Макрона до вищих політичних кіл та залучив до свого близького кола, почувався використаним та свідомо збільшив дистанцію. Мабуть, йому не просто дався заклик голосувати за Макрона у другому турі. Тим не менш, офіціній церемонії не бракувало гідності. Все найважливіше — в деталях. Олланд пішов, не чіпляючись за владу та без гірких закидів на адресу молодих і успішних. “Я залишив Францію у кращому стані, ніж отримав її до управління п”ять років тому”, – скупо підсумував він і зазначив, що нарешті зможе собі дозволити кілька днів повноцінної відпустки.
Емманюель Макрон також утримався від спокуси покритикувати попередників за стан країни, яка насправді має безліч серйозних проблем. Він подякував колишнім президентам, починаючи з де Голля, “який підняв Францію та відновив її роль у сузір”ї націй”. Згадав Жоржа Помпіду, “який зробив країну одною з найбільших економічних потужностей”, відзначив внесок Валері Жіскар д”Естена, “який зумів осучаснити Францію та її суспільство”, згадав Міттерана, який “узгодив французьку мрію з європейською”… Новий лідер нагадав, що Жак Ширак “забезпечив нації репутацію такої, яка вміє казати “ні” партії війни”, а Саркозі “не шкодував зусиль у протидії фінансовій кризі, що зненацька обрушилася на світ”. Знайшлися добрі слова й для Франсуа Олланда — за своєчасну увагу до кліматичних проблем та мужність під час кількох терактів, що сталися за його правління.
Читайте також: Задача для Макрона: не стати Обамою
“Пані Макрон вбрана в сукню, спеціально пошиту дизайнером Ніколя Гескьєром, фірма Луї Віттон, – повідомила в твіттері речник нового президента Лоранс Аім. – Вбрання пані Макрон позичили.” В іншому твіті Лоранс Аім розповідає, де саме президент Макрон купив свій костюм за 450 євро. “Така прозорість є, очевидно, натяком на кандидата від “Республіканців” Франсуа Фійона, що носив під час кандидатської кампанії костюми вартістю в кілька тисяч євро, що їх буцімто подарував один з заможніх друзів політика,” – прокоментував часопис “Le Monde ». Новий стиль комунікації чи боротьба з конкурентами в рамках вже парламентської кампанії? Чи стане подібна звітність новим правилом французької внутрішньої політики? Невдовзі дізнаємося. А поки що Франція досить прихильно приймає новинки від команди наймолодшого з президентів П’ятої республіки.
Елегантність, коректність, вишукана дипломатичність, відкритість. Все це — форма. Стосовно змісту, насамперед впадає в очі масштаб, що виставив новий президент для заміру першочергових викликів. Планку виставлено досить високо: відродити “смак до нових перемог” у французів, які “десятиріччями сумніваються в собі”, збудувати “ефективніший, демократичніший, більш політичний ЄС” у найтіснішому партнерстві з Німеччиною, перетворити Францію на “країну, в якій не страшно жити”…
За прикладом де Голля, Емманюель Макрон хотів би стати президентом, який зуміє об’єднати французів, – таких різних за політичними вподобаннями, – у спільному реформаторському проекті. В тому, як щільно заповнена сенсами коротка іновгураційна промова, відчувається, що політик вірить у силу слова. Він вміє знаходити точні формули, прописувати важливі для французів символи, влучно їх застосовувати, зачіпати за живе. Харизматичний, енергійний, сміливий, – Макрон не боїться ламати шаблони й не дуже переймається тим, що про нього кажуть поза очі.
Читайте також: Зітхнули з полегшенням: світова преса про вибори у Франції
Перша зарубіжна столиця, яку відвідає новий французький лідер — Берлін. Зустріч з Анґелою Меркель, відразу після проголошення кандидатури нового прем”єра, – очевидний наголос на євросоюзівських пріоритетах зовнішньої політики. За попередньою інформацією, однією з тем, що будуть обговорюватися, – війна в Україні, стан переговорів за “нормандським форматом”, мінські угоди… Чи захоче Макрон змінити стилістику перемовин, встановлену Франсуа Олландом? За складом характеру, він цілком здатний на нестандартні, різкі кроки. Та чи захоче, точніше — чи вважатиме перспективним для Франції жорсткіше говорити з Росією?
“Відновити успішність Франції”… Це завдання, різними словами, Емманюель Макрон озвучив не раз. Виклик має як внутрішньополітичний, так і міжнародний вимір. До першого туру парламентських виборів залишається чотири тижні. Кількість голосів, що збере партія “Вперед, республіко”, покаже, наскільки Франція бажає змін. Також окреслиться група спротиву запропонованим реформам. Часу на помилки в Макрона нема.