Інавгурації від Ющенка до Порошенка: показна сімейність, побожність і символічні казуси

Політика
8 Червня 2014, 09:21

Віктор Ющенко

Лозунг «Жити по-новому» з’явився не 2014-го. Саме майже 10 років тому, у 2005, цей меседж звучав у промовах Ющенка – третього українського президента. Після Помаранчевої революції суспільство сподівалося на зміни у житті країни та переформатування вітчизняної політики. І третій президент активно сипав обіцянками за потужної народної підтримки.

Ющенка, без сумніву, можна назвати сімейним президентом. На церемонію інавгурації він приїхав разом зі своєю родиною: дружиною та дітьми. Після присяги на Пересопницькому Євангелії та врученні символів влади – булави і печатки – Ющенко рушив на Майдан Незалежності. Власне, поки це перший і єдиний президент, який присягав на вірність українському народові на привселюдно.

«Ми скинули з плечей тягар минулого! Більше ніхто не посміє вказувати нам як жити і кого обирати», – впевнено заявляв тоді з трибуни Ющенко.

Він досить багато говорив про єдність України і об’єднання українців на Сході і Заході.

«Ми, громадяни України, стали єдиною українською нацією. Нас не розділити ні мовами, якими ми розмовляємо, ні вірами, які ми ісповідуємо, ні політичними поглядами, які ми обираємо. У нас одна українська доля. У нас одна українська гордість», – звертався до українців Ющенко.

Тоді ж він наголосив, що кожен громадянин матиме змогу говорити «мовою батьків» і зможе «молитися у своєму храмі».

Не забув Ющенко батьків та першу вчительку.

«Низький уклін за науку моєму батькові, Ющенку Андрію Андрійовичу, учителю із маленького сумського села Хоружівка, в’язневі Освенціму, Бухенвальду, Дахау. Батькова правда вела мене по життю і привела до високої честі стати на чолі моєї країни. Дякую моїй мамі – Варварі Тимофіївні за любов і молитву, що вберегли мене. Прошу у неї вибачення за всі болі, які довелось витримати її материнському серцю і особливо у останні чотири місяці», – сказав він у далекому 2005-му.

Читайте також: Мирне дозвілля Віктора Ющенка

Сипав Ющенко і традиційними популістськими обіцянками про створення нових робочих місць, гідні зарплати, пенсії і розвиток соціальних програм.

Не обійшлося без традиційних запевнень у знищенні корупції.

«Ми знищимо систему корупції в країні, виведемо економіку з тіні. Податки будуть знижені, але платитимуть їх усі. Бізнес буде відділений від влади», – переконував Ющенко.

Говорив він і про розширення прав місцевих громад після президентства Леоніда Кучми.

«Ми повернемо права місцевим громадам», – прямо заявляв він.

На останок не забув Ющенко згадати і про шлях України в Європу: «Наш шлях у майбутнє – це шлях, яким іде Об’єднана Європа. Наш шлях з об'єднаною Європою. .. Наше місце в Європейському союзі, моя мета – Україна в об'єднаній Європі!» Закінчилась церемонія тим, що президент з родиною запустили над Майданом білих голубів.

Після завершення промови, яку мав змогу спостерігати вщерть заповнений Майдан Незалежності, відбувся урочистий концерт, на якому співали, зокрема, Марія Бурмака, «Мандри», ТНМК. Завершилося дійство святковим феєрверком. На урочистостях була присутня велика кількість міжнародних представників, свою участь підтвердили 59 делегацій.

Втім, реалізації «нового життя» суспільство не дочекалося. До влади зі своїми реваншистськими настроями прийшов Віктор Янукович.

Віктор Янукович

Четвертий президент України, що склав присягу у 2010-му. Без сумніву, найбільш одіозний очільник держави, запам’ятався великою кількістю казусів. Найперший трапився із ним перед складанням присяги. Ще тоді, коли Янукович прямував до зали засідань парламенту, перед ним зачинилися двері. Суспільство побачило у цьому доволі недобрий знак. Виголошення промови відбувалося у напівпорожній залі. Власне, четвертий президент став єдиним, який складав присягу за неповного представництва депутатів у Раді. Тоді прийти відмовилися нардепи від фракції БЮТ. Їх частину сесійної зали закрили величезним українським прапором.

Головним меседжем промови Януковича стали «прискорений розвиток» країни та створення «ефективного управління».

«Першочергове завдання на цьому шляху – реформування системи влади і, перш за все, Кабінету Міністрів, перетворення його у команду професіоналів, а не «політичних офіціантів» – заявив тоді він.

Крім того, вже тоді Янукович заявив – всі гілки влади мають слугувати швидкому ухваленню «потрібних законів і їх швидкій реалізації».

«Структура усіх гілок влади повинна слугувати досягненню єдиної мети – швидкому ухваленню потрібних державі законів і їх швидкій реалізації. При цьому треба однаково дбати  про забезпечення законних інтересів простих людей, звичайних громадян, представників середнього класу, інтелігенції, бізнесу», – переконував четвертий президент.

У його промові також вперше з’являється наголос на розвитку високих технологій і науки.

«Ми зможемо успішно конкурувати в сучасному світі лише за умови, якщо впритул займемося індустрією знань – сучасними технологіями виробництва, накопиченням і реалізацією здобутків науки. Я розумію, що наздогнати індустріально розвинуті країни вкрай складно. Однак можливо. Для цього Україні потрібна стратегія інноваційного поступу, і така стратегія нашою командою розроблена», – заявляв Янукович.

Говорив він і про «стабільність» та подолання корупції.

Читайте також: Янукович пішов на сувеніри

«Забезпечення внутрішньополітичної стабільності, подолання корупції, встановлення чітких і головне – незмінних правил відносин між державою і бізнесом. Забезпечення двох перших умов буде особливо складним процесом, але я володію достатнім запасом політичної волі, щоб трансформувати їх у реальність», – попередив Янукович.

У зовнішній політиці він сів на політичний шпагат: обіцяв працювати і зі Сходом, й із Заходом. Втім, на відміну від Кучми, як згодом покаже час, Януковичу ці фізичні вправи давалися погано.

«Україна обере таку зовнішню політику, яка дозволить нашій державі отримати максимальний результат від розвитку рівноправних і взаємовигідних відносин з Російською Федерацією, Європейським Союзом, США та іншими державами, які впливають на розвиток ситуації у світі.  На мою думку, виклики, які стоять  перед міжнародною спільнотою, диктують потребу об’єднуватися у якомога ширшому форматі», – заявив він.

На останок президент запевнив, що візьметься за скорочення витрат на «бюрократичну сферу».

Варто відзначити, що перед складанням присяги, зранку, Янукович відвідав Києво-Печерську лавру (УПЦ МП), де отримав благословіння від московського митрополита Кірілла. У Раді ж на нього чекали дружина Людмила і онук. Також у перших рядах сиділи представники Росії. Європейців розмістили ледь не на «гальорці».

Після виголошення присяги і вручення символів влади Віктор Федорович одразу сховав своє президентське посвідчення, прийняв урочистий парад військових і поїхав на Банкову – приймати у «папєрєдніка» Ющенка робочий кабінет, аби розбудовувати «стабільну країну» із жорсткою владною вертикаллю. Втім, до кінця строку, попри благословіння, досидіти йому не вдалося. В Україні сталася друга революція, четвертий президент сховався від обурених людей у Росії, а в Україні відбулися позачергові президентські вибори.

Петро Порошенко

 Петро Порошенко стартував з рекорду  – 54,7% голосів виборців у першому турі. Варто зазначити, що ці вибори вперше в історії відбувалися за прямого військового протистояння на території України (антитерористична операція, а фактично – війна на Донбасі) та анексії Росії (Автономна республіка Крим). Відповідно, у своїй промові Порошенко головну увагу приділив встановленню миру в Україні. Не обійшлося без символів і цього разу: під час зустрічі президента у Раді, солдат почесної варти ледь не вронив карабін.

«Мир – найголовніше, чого прагне сьогодні український народ… Я прагну миру і доб’юся єдності України. Тому розпочинаю свою роботу з пропозиції мирного плану… Йдеться про діалог з мирними громадянами України…Навіть з тими, хто дотримується інших, ніж я, поглядів на майбутнє країни. Сьогодні окремо хочу звернутися до співвітчизників з Донеччини та Луганщини», – заявив він з трибуни Верховної Ради.

Під час промови він звернувся окремо до жителів Сходу і показово перейшов на російську.

«Всенародные выборы Президента поставили жирный крест на мифе о якобы нелегитимной киевской власти. Этот миф посеян и взращен российской пропагандой и кланом Януковича, который предал Донбасс и ограбил его еще в большей степени, чем всю страну», – заявив Порошенко.

«С чем я как Президент приеду к вам в самое ближайшее время? С миром. С проектом децентрализации власти. С гарантией свободного использования в Вашем регионе  русского языка. С твердым намерением не делить украинцев на правильных и неправильных», – наголосив Порошенко і додав, що поважатиме «специфіки регіонів», зокрема у питаннях історичної пам’яті, героїв та традицій.

У своїй промові Порошенко приділив увагу армії.

«Армія та її переозброєння зусиллями вітчизняного військово-промислового комплексу – це наш найголовніший пріоритет… Армія повинна стати справжньою елітою українства», – заявив Порошенко.

Зупинився він і на питанні Криму: «Крим є українським. І крапка. Ні з ким не може бути компромісу в питаннях Криму, європейського вибору і державного устрою. А все інше повинно обговорюватися і вирішуватися за столом переговорів», – зазначив Порошенко.

П’ятий президент також окремо зупинився на питанні децентралізації влади, пообіцявши більше повноважень для регіонів.

Читайте також: Про Порошенка без ілюзій

Також Порошенко став першим президентом, який пообіцяв провести дострокові парламентські вибори (Ющенко свого часу на це не наважився і мав тривалий клопіт з парламентом, навіть після перевиборів 2007-го року).

Крім того, він першим з президентів наголосив на тому, що робочі місця має забезпечувати не влада, а підприємці.

«Робочі місця мають організовувати підприємці. А от справа глави держави – це забезпечення таких умов, коли ніхто і ніщо не заважає працювати», – заявив він.

Наостанок Порошенко заявив, що безвізовий режим з ЄС Україна отримає у 2015 році, а у довгострокові перспективі – може стати членом Євросоюзу.

П’ятий президент, як і третій, виявився досить сімейним. На інавгурацію до чоловіка прийшла дружина із 13-річним сином.

Після складання присяги Порошенко прийняв урочистий парад військових і разом із делегаціями іноземців (участь підтвердили 60 делегацій – найбільше за всю історію незалежності) відвідав службу у Софії Київській, після чого у Мистецькому арсеналі відбувся урочистий фуршет, на якому були присутні депутати-регіонали, які заявляли про наміри бойкотувати інавгураційні заходи.

Позначки: