Дослідження змін в імунітеті протягом півроку з моменту появи симптомів COVID-19, ефективність вакцинації проти нових агресивних штамів та вплив карантину на звичні респіраторні віруси – про це докладніше в науковому огляді Тижня.
Еволюція імунітету
Зазвичай в дослідженнях імунітету до SARS-CoV-2 звертають увагу на кількість антитіл, яка поступово зменшується з моменту їхнього утворення у відповідь на інфекцію. Тиждень раніше писав про дослідження B- та T-лімфоцитів, що утворюються у відповідь на загрозу і які активні щонайменше 6-8 місяців після появи у людини симптомів. У статті в журналі Nature група дослідників з Лабораторії молекулярної імунології Рокфеллерського університету (США) дослідила еволюцію гуморального імунітету, утворюваного B-лімфоцитами.
Читайте також: Коли лікують тварини
В дослідження прийняли участь 87 людей, з яких 10 потребували госпіталізації під час гострої фази COVID-19. Медіанний час наявності симптомів становив 12 днів (при тому що були асимптоматичні інфіковані і такі, хто хворів 44 дні). Протягом 6 місяців з дня появи симптомів (191 день) у всіх піддослідних значно впав рівень нейтралізуючих антитіл до рецептор-зв’язуючого домену S-білка (який приєднується до рецептору ACE2 в людських клітинах) та до вірусного нуклеокапсиду. Кількість антитіл IgM та IgG зменшились в середньому на 53% та 32%, а нейтралізуюча активність плазми у пробірках зменшилася в 5 разів. Хороші новини в тому, що кількість антитіл IgG, що виробляються B-лімфоцитами, клітинами гуморального імунітету, за півроку збільшилася – з 49% до 56%. До того ж, ці антитіла ефективно зв’язувалися з тестовими віріонами SARS-CoV-2, які несуть розповсюджені нині мутації (в тому числі такі, що характеризують британський, південноафриканський та бразильський штами вірусу). Вчені вказують, що кількість B-клітин має повільно збільшуватися і після піврічного терміну спостереження, тому є надія, що вони ефективно захистять людину від повторної «зустрічі» із вірусом, навіть із мутованими зразками.
Вакцини проти нових штамів
З появою нових, агресивніших штамів коронавірусу, на кшталт «британського штаму» B.1.1.7, постало питання – чи зможуть вакцини, які почали розробляти на початку 2020 року, так само ефективно протидіяти ним? Дослідження, опубліковане в Science групою вчених із компаній Pfizer та BioNTech, показує, що вакцина цих компаній BNT162b2 має захищати і від нових штамів.
Британський штам характеризується великою кількістю мутацій відносно розповсюджених в середині минулого року штамів, та найважливіша з них мутація N501Y, що виникла в рецептор-зв’язуючій ділянці S-білка, і завдяки якій новий штам краще прив’язується до рецепторів ACE2. Для тесту взяли 40 учасників 1 та 2 стадії клінічних досліджень вакцини – 26 у віці 23-55 років та 14 віком 57-73 роки. Антитіла із їхньої плазми дещо гірше зв’язувалися з новим штамом в порівнянні із оригінальним вірусом з Вуханю, проте вчені вказали на ефективне подолання інфекції в відібраних зразках. Вірогідно, вакцина від Pfizer/BioNTech буде все ж ефективною і проти «британського штаму».
Читайте також: Андрій Криштафович: «Успішне моделювання структури білків — найбільше досягнення науки в цьому столітті загалом»
Кілька інших компаній, чиї вакцини зараз проходять третю стадію клінічних досліджень, оприлюднили попередні результати, які включають в себе і ефективність проти нових штамів. Американська компанія Novavax в своєму звіті вказує на загальну ефективність 89,3%. Значна частина учасників досліджень була набрана саме із Великої Британії та Південної Африки. У британську фазу були залучені 15 тис. людей, з них 27% віком від 65 років. Усього за час спостереження 62 добровольці заразилися коронавірусом, із них лише 6 опинилися в експериментальній групі вакцини. З цих 62 випадків 32 зараження походили від нового штаму. Вчені розрахували, що ефективність їхньої вакцини проти нього складає 85,6%, тоді як проти інших варіантів вірусу – 95,6%. Ефективність проти південноaфриканського штаму гірша – 60%. Хоча дослідження в ПАР все ще триває.
Згідно із звітом компанії Johnson&Johnson, загальна ефективність їхньої вакцини 85% в попередженні важких випадків COVID-19, та ситуація із новими штамами загалом гірша. У США ефективність склала 72%, в Південній Америці, і Бразилії зокрема – 66%, а в ПАР – 57%. Південноафриканський штам B.1.351, як і у випадку із Novavax, краще «втікає» від індукованих вакциною антитіл.
Карантин проти інфекційних хвороб
У статті в журналі JAMA наукова група із Університету Каліфорнії описала як карантинні заходи вплинули на інші респіраторні захворювання, зокрема грип та риновірус. Для аналізу вони відібрали 46 128 тестів на респіраторні захворювання, зібрані протягом шости років в їхньому науковому центрі, що покриває приблизно 6 млн осіб. Зразки включали в себе цілу низку інфекцій – грип, сезонні коронавіруси, риновірус, аденовіруси. Захворюваність у 2020 році порівнювали із зразками, взятими за п'ять попередніх років.
Читайте також: Локдаун безвідповідальності
Сурові карантинні заходи, введені в Каліфорнії навесні минулого року, значним чином знизили кількість інфікованих сезонними респіраторними вірусами – на 93% для грипу, на 81% для риновірусу та ентеровірусу. В цілому для досліджуваних вірусів зниження складало від 63% до 91%. Таке зниження вчені пов’язують із ефективністю карантинних заходів, які мають так само значуще впливати і на нову коронавірусну інфекцію.