Синод Російської православної церкви, який зібрався у Мінську 15 жовтня під головуванням патріарха Кіріла, вирішив розірвати євхаристійне спілкування з Вселенським патріархатом через його рішення щодо автокефалії для помісної Української православної церкви. Зокрема, прес-секретар Кіріла Алєксандр Волков заявив, що, ухваливши дане рішення, Константинополь "перейшов червону межу".
Перед синодом глава РПЦ зустрівся з президентом Білорусі Аляксандром Лукашенкам. Білоруський лідер повторив слова Кремля й назвав автокефалію для України – небезпечним розколом православ'я. Згодом Білоруська православна церква оголосила про приєднання до рішення синоду РПЦ щодо розриву відносин з Вселенським патріархатом
Так, рішення припинити євхаристійне спілкування означає, що віряни РПЦ не зможуть причащатися в храмах Константинопольського патріархату, а духовенство не зможе здійснювати спільних богослужінь.
Тиждень.ua розповідає, як іноземні медіа відреагували на рішення РПЦ розірвати відносини з Константинополем.
.png)
Оглядач американського видання The New York Times Ніл МакФаркхар зазначає, що, розірвавши будь-які відносини з Константинополем, Росія "зробила ще один крок до одного з найсерйозніших розколів у православній церкві за століття". Зокрема, зупинившись на крок від повного розриву відносин, російська церква все ж закликала лідерів 12 інших автокефальних церков чинити тиск на Константинополь, однак не вимагала розірвання відносин.
"Константинополь вважає, що він лише надав Москві право погоджувати київського патріарха, і оскільки він надав це право, за законом церкви, він може його і відібрати", – йдеться у статті. У свою чергу, РФ наполягає, що для цього потрібен її дозвіл.
Автор наголошує, що близько 12 тисяч парафій в Україні складають приблизно одну третину всіх парафій у РПЦ, тому незалежна церква підірве її давню вимогу керувати всім православ'ям завдяки своїм розмірам. "Втрата церкви в Україні також матиме політичні та історичні наслідки. Київ вважається батьківщиною російського православ'я. Більш важливим є те, що будь-який розкол буде порушувати останній імперський зв'язок між Москвою та Києвом, поховавши зусилля президента Владіміра Путіна відновити якомога більшу частину імперії під прапором "русского міра"", – стверджує журналіст.
На думку оглядача, протистояння між Москвою та Константинополем ставить іншу частину православного світу у незручне становище, змушуючи вибирати між багатством і владою, наданими російській церкві Кремлем, та століттями церковної традиції, яку уособлює Церква Матір в Константинополі, нині відомому як Стамбул.
Колумніст американського видання The Washington Examiner Томас Роган зауважує, що РПЦ ставить імперіалістичну політику перед релігійною вірою. "Хоча незалежність Української православної церкви чітко виправдана з причин духовної і політичної цінності, Російська православна церква бореться за втрату контролю", – відзначає автора.
Під лідерством патріарха Кіріла, РПЦ використовувала свою владу над Україною для впливу на користь імперіалізму Путіна. Зрештою, критикуючи логіку Вселенського патріархату щодо України, російська церква "продемонструвала свою основну зарозумілість". "Знову ж таки, патріархат лише надавав незалежність Україні через величезні докази того, що Російська православна церква виступала проти українських інтересів. Він просто визнав, що інтереси православної віри найкраще служили шляхом покладання цієї віри в руки релігійних лідерів, а не на Путіна", – пише Роган.
Так, автор робить висновок, що рішення синоду РПЦ про розрив відносин із Константинополем "знову свідчить про рішучість Путіна відновити російську грандіозну імперію, яка домінує над сусідами".
Польський письменник і журналіст Вєслав Романовський у статті для видання Polityka відзначає, що мислення Кіріла і Путіна про порядок світу і Бога відбувається з одного джерела – КДБ. "Путін виступає проти створення Української православної церкви, незалежної від Москви. Заявляє про захист прав віруючих православної церкви в Україні. Не в Росії, в Україні. Його підлеглий Патріарх Московський порвав зв'язки з Константинопольським патріархом, який підтримує Україну. Чи спричинить Росія нову війну, на цей раз релігійну?", – розмірковує автор.
На думку письменника, втрата "канонічної території" для Кіріла є майже тим самим, як розпад Радянського Союзу для Путіна. У Мінську синод РПЦ лише розповсюдив так звані "санкції" на духовенство та вірян. "Дивний крок. Він пообіцяв відмінити їх, якщо Константинополь повернеться на свою "канонічну територію" і скасує "неканонічні рішення" у справі України", – йдеться у матріалі.
Водночас набагато гірше за швидке завершення процесу незалежності УПЦ, було б, якби Москва змінила свою нинішню позицію, підтримала цей процес, тим самим зберігаючи свій вплив на його курс. "На жаль, з самого початку московська церква підпорядкувала свою діяльність Кремлю та її бачення російського світу, підтримала анексію Криму та військове втручання Росії на Донбас", – ствердужє журналіст.
"У Москві усвідомлюють, що зростання та визнання незалежної УПЦ у світі – ще одна поразка для Путіна та його концепції російської сфери впливу. Сьогодні це здається неминучим. Однак важко бути пророком на Сході", – підсумовує Романовський.