Сталося так, що на вихідних я перебував в Одесі одночасно із сімейною парою Шон Карр та Євгенія Тимошенко. Я приїхав до знайомих подивитися місто, а Шон і Женя – на шоу байкерів, відтягнутися. З відомою парою не зустрівся, хоча на пляж «Ланжерон» я заходив. Зате бачив кілька різних компаній колоритних хлопців у банданах. Одна з них, анітрохи не соромлячись, випивала міцні напої у відкритому ресторані в самому центрі міста. Мотоцикли стояли поруч.
Взагалі-то це абсолютно нормально. Природа байкерів – пити, лаятися, слухати рок, задиратися, давати «в диню» й отримувати «в диню». Навряд чи хтось повірить, що вони приїхали відвідати одеський оперний – репутація не та.
Тому не дивно, що рано чи пізно мало відбутися непорозуміння з правоохоронцями. Байкери хотіли проїхати на пляж, солдати виконували наказ і нікого не пускали, виник конфлікт – солдати перемогли, невдаху Шона забрали у відділення, його дружина, швидше за все, подзвонила мамі. Потім приїхало високе міліцейське начальство, й усе «порішали». Одесити пліткують, що якийсь міліцейський генерал навіть власноруч піднімав горезвісний шлагбаум, за який не пустили наших героїв та їхній байк. А далі була заява від МВС, у якій, не чекаючи закінчення службового розслідування, оголосили, що в подіях винні військовослужбовці – прапорщик і солдат. Як наслідок військовослужбовцям світять цілком реальні терміни ув’язнення.
А тепер припустимо на хвилину, що військові (а це були саме військові, а не міліція, репутація якої, м’яко кажучи, не та) все робили за інструкцією і свої повноваження не перевищили. На пляж заборонено в’їжджати всім видам транспорту, крім велосипедів. Вони не пустили відому подружню пару на мотоциклі, тому що виконували наказ старших за званням. Як ви вважаєте, що подумають інші військовослужбовці? Ось що: «Приїхали крутелики, почали бикувати, битися з нашими, їх законно затримали, а потім наших же зробили винними». Риторичне запитання – чи будуть виконуватися вказівки командування після того, як воно, не чекаючи кінця розслідування, здає своїх підлеглих? Такі дії командирів у бойових умовах завжди призводять до занепаду бойового духу, втрати мотивації, а зрештою, і загибелі підрозділу. В мирний час – перестають виконувати накази, які просто тихо спускають на гальмах.
Але головна мораль цієї історії, яку чомусь не зрозуміли ні політики, ні ЗМІ, полягає в тому, що коли виникає конфлікт між 19-річним рядовим і родичем прем’єр-міністра – дорослим і кремезним дядьком, – в останнього має бути презумпція вини за визначенням. Не солдат, а родич прем’єр-міністра має доводити, що поводив себе в межах закону.
А керівництво МВС мусить спочатку повністю розібратися в ситуації, витратити хай там скільки завгодно часу, а не робити одразу голосні заяви, імітуючи відданість керівникові уряду.