«Загалом я думаю, що трохи вузько взяте саме визначення. Не йдеться про дерадянізацію, а про деколонізацію. Це трохи ширше. Тому що радянізація – це один з етапів колонізації України. Колонізація України тривала не з часів Леніна, вона тривала набагато століть раніше. І весь імперський спадок, який нав’язувався Україні, як мінімум, починаючи з середини XVII століття, якщо ми беремо від Переяславської ради, безумовно, впливав на психологію українського народу, на ментальність, на наш націогенез. Відповідно, ми не можемо зараз говорити, що всі негаразди у нас почалися лише ХХ століття», – підкреслив він.
Водночас, за його словами, той масштаб руйнування українського національного буття за часів радянської влади є безпрецедентним і «не йде в ніякі порівняння з попередніми періодами».
«Я маю на увазі просто прямий геноцид української нації і багато інших аспектів», – пояснив свободівець.
«Тому звужування оцього акценту мені видається певною калькою з іншими країнами, які мають трохи інший історичний досвід. В Польщі можна було говорити про декомунізацію, у вузькому сенсі цього слова, бо Польща мала період державності до того, як потрапила під радянський вплив. Відповідно, у там не було довгого періоду бездержавності. Плюс поляки мали набагато більш широкі можливості зберігати якесь національне життя в тій формі, в якій вони могли це робити навіть, коли мали державу. Так, це була маріонеткова держава, але все-таки формально незалежна, суверенна держава, Україна не мала навіть цього. Тому, тут є певні нюанси», – пояснив Іллєнко.
Він додав, що потрібно також говорити і про інші течії російського шовінізму, імперіалізму, який не пов'язаний з радянським, але «так само нищить Україну».
«Якщо ми візьмемо традицію якогось київського, наприклад, булгаковського міщанства, воно абсолютно не радянське, але воно – українофобне. І його теж не можна скидати з рахунку і говорити про те, що ніби цього не існує», – зауважив депутат.