«За невтручання Києва на Донбасі де-факто виникла інформаційно-ідеологічна «автономія» в освіті, ЗМІ, публічних видовищах тощо. «Бунтівникам» жорстко, а подеколи й жорстоко давали зрозуміти, що «тут вам не Україна», – пише Лосєв.
«Формувалися нетерпимість до інших «чужих» думок, неприйняття будь-якої критики на адресу регіону, бо критик – це ворог чи агент «антидонбасівських сил». Про Донбас або добре, або нічого… Адже це ідеал і приклад для цілої України. То який же патріотизм можуть демонструвати нині ті його посланці, які вибралися на найвищий всеукраїнський політичний «терикон»? Тільки кланово-олігархічний, себто за визначенням вузькоегоїстичний, де національно-державні інтереси геть не проглядаються»», – зазначає він.
«Натомість найстрашніше, що цінності та порядки, які «донецька еліта» вже три роки насаджує у всій країні, – феодалізм, трайбалізм, пристосуванство, користолюбство тощо – сприймає дедалі більша частина українців, про що, зокрема, красномовно свідчить суттєве зростання кількості охочих потрапити в такі «перспективні» виші, як-от Податкова академія. Бо так простіше жити, а дехто вже й не бачить сенсу опиратися…», – пише Лосєв.
Детальніше читайте у статті «Шахтар – чемпіон! Донбас – патріот!» у № 22 «Українського тижня».