У. Т.: Сьогодні багато хто з ваших колег застерігає, що так звані політичні справи створять прецедент для такого ж поводження суду при розгляді справ пересічних громадян. Це наразі невтішний прогноз, чи вже є конкретні приклади таких справ?
– Коли є зброя, чому вона має стріляти у когось конкретно? Це ж зброя… Система вибудувана так, що створено інструмент, який не виносить самостійних рішень. Є чимало мотивів, чому зараз потрібно ухвалювати незаконні рішення. Наприклад, наявні якісні показники: скільки вкрали і скільки осіб сидить, корупційна складова, особиста неприязнь. Якщо вже є інструмент, який працює неправильно, він і надалі працюватиме неправильно.
У. Т.: Чи вплинуло на побудову такої «неправильної» системи ухвалення нового закону про судоустрій і статус суддів?
– Помилково вважати, що новий закон може щось змінити. Якщо я старого закону не дотримаюсь, що дасть мені новий. Тому безпосереднього зв’язку цього закону про судоустрій та системи немає. Хоча водночас влада отримала важелі для звільнення суддів. Навіть скажу більше, їх можуть притягати до кримінальної відповідальності, порушити справу і ув’язнити, як і всіх інших. Якими ще інструментами користуються… Можна, наприклад, взагалі ліквідувати суд і всіх суддів звільнити. Тут питання бажання і того, як система працює. Суд – це єдиний інститут, куди громадянин може звернутися по захист порушених прав, якщо не брати до уваги революційні процеси. Якщо цей інститут не діятиме в такий спосіб, тоді він просто не потрібний. Тут питання не в Луценкові чи Юлії Тимошенко, а в кожній людині.
У. Т.: Яких процесуальних порушень припустився суд у справі Юрія Луценка?
– Вся процедура процесу, коли людину притягують до кримінальної відповідальності, спотворена у цій справі. Починаючи з того, що порушуються права і можливості людини, навіть елементарні, наприклад оскаржити момент порушення кримінальної справи. Порушуються права, що передбачені законом у випадку, коли людина має бути затримана. Закон чітко каже, що особа має бути затримана, якщо її застали на місці скоєння злочину з ножем та слідами крові, або інші особи вказали на неї, як на злочинця. А не тоді, коли людина гуляє з собакою навколо свого дому і за нею приходять 15 альфівців. Тим більше, по вже завершеній кримінальній справі. Вони ж її закінчили, потім знову відкрили, передали нам її вивчати, сказали, що ми її повільно читаємо і посадили Луценка. Все це не аж ніяк не пов’язано з кримінальним процесом, ним лише прикриваються.
У. Т.: Чи сторона захисту домагатиметься, щоб Луценка відпустили з під варти у зв’язку зі станом здоров’я?
– Це одна зі складових, коли людину мають звільнити з-під варти через хворобу. Дружина Луценка як захисник з кола близьких осіб каже про це щодня. Ми проводимо прес-конференції, звертались до іноземних держав. І обов’язково звернемося до суду. Просто розуміємо, що, можливо, сам суд не може ухвалити такого рішення.
У. Т.: Ви зверталися до Європейського суду з прав людини щодо порушення прав Луценка. Яка доля цих звернень? Чи плануєте ви ще звертатись до Європейського суду з приводу належного забезпечення права на судовий захист, зокрема, через суд присяжних?
– У нас є дві скарги у Європейському суді, не пов’язані з судом присяжних. Ми говорили про незаконність затримання, незаконність арешту, порушення при цьому права на захист. І вважаємо, те, що зараз відбувається з Луценком: його арешт, ненадання йому медичної допомоги – належить до категорії знущання. Це наша окрема скарга, і, на нашу думку, Європейський суд має визнати такі дії катуванням. Оскільки право на справедливий суд – це окрема 16-та стаття Європейської конвенції з захисту прав людини. Ми не можемо зараз скаржитись, посилаючись на цю статтю, тому що ми не вичерпали всіх засобів захисту у національному процесі. Коли пройдемо усі судові інстанції, закінчимо Вищим спеціалізованим судом, лише тоді ми маємо право написати скаргу з приводу порушення права на справедливий суд. Інакше Європейський суд не візьме до розгляду цієї скарги.
У. Т.: Тобто щодо ухвалення цього рішення слід звертатись безпосередньо на Банкову?
– Ми розуміємо, що суддя є людиною залежною. І виносить рішення, які не відповідають закону. Чому він це робить?.. Він же має якось за це відповідати. Він має якось обґрунтовувати свої рішення! Процедура кримінального права стверджує, що рішення має бути мотивованим, тобто якщо ти не згодний з адвокатом, то напиши, чому. А у нас так: не згодний і крапка, має сидіти – крапка. Саме в такому стилі з нами і відбувається дискусія.
У. Т.: У якому стані нині кримінальна справа, порушена проти вашого другого підопічного, екс-міністра економіки Богдана Данилишина? Як справи у самого екс-міністра?
– Він викладає в Чехії в університеті. Чеський суд вивчив усі обставини цієї справи і дійшов висновку, що Данилишина переслідують з політичних мотивів. На сьогоднішній день його справа тут формально призупинена. Формально він перебуває в розшуку, але отримав політичний притулок в Чехії. І, як мені відомо, зараз йому буде надано можливість відвідувати і Страсбург і Сполучені Штати Америки.
У. Т.: Чи збирається Богдан Данилишин повертатися до України?
– Ви ж бачите, як у нас все відбувається в Україні. Тому я йому цього точно не пораджу. І не радив від самого початку.