Єжи Бузек став 2009 року першим політиком зі Східної Європи, якому вдалося обійняти посаду президента Європейського парламенту. Його обрання безпрецедентною в історії законодавчого органу об’єднаної Європи кількістю голосів (555 із 736) стало успіхом Польщі, яка посилила свою роль у континентальній політиці.
У. Т.: Чи залишаються в європейської спільноти надії на організацію справді вільних і демократичних виборів в Україні після репресій нинішньої влади проти політичних опонентів і тиску на незалежні ЗМІ?
– Ми завжди намагаємося залишатися оптимістами щодо ситуації в Україні й вірити, що ваша влада проведе прозорі та справедливі вибори. Але, звичайно, пильно стежитимемо за ходом парламентської кампанії, бо вже сьогодні можна стверджувати, що не все гаразд зокрема в питанні дотримання свободи слова, мирних зібрань, незалежних медіа, і насамперед ув’язнення політичних опонентів. Це глибоко суперечить засадам демократії. Давайте зачекаймо до початку виборів.
Читайте також: Резолюція Європейського Парламенту щодо України (повний текст)
У. Т.: Наскільки можливим є застосування санкцій із боку ЄС, США та міжнародних інституцій у разі фальсифікації українською владою парламентських виборів та викривлення волевиявлення громадян? Як можна уникнути розвитку подій за сценарієм Білорусі?
– Для мене це складне питання. Я навіть думати не хочу, що якісь санкції будуть необхідні й що Україна може піти білоруським шляхом. Звичайно, вони можливі (про що інколи говорять у Європарламенті) проти окремих високопосадовців, але в жодному разі не проти цілої країни та її громадян. Поки що в ЄС думають більше про поглиблення співробітництва з Україною і підписання Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі. Ми готові надати підтримку й допомогу в забезпеченні прозорості виборів та демократичному розвитку вашої країни. Очікуємо тільки позитивного сценарію і не хочемо думати про негативний.
У. Т.: В одному зі своїх недавніх інтерв’ю польському виданню Gazeta Wyborcza перший прем’єр-міністр України Валерій Хорошковський фактично визнав, що офіційний Київ готовий до варіанту остаточного замороження відносин з об’єднаною Європою, якщо та «піддасться на спекуляції» і прийме одностороннє рішення – щодо підтримки опозиції. Чи розглядаєте такий сценарій розвитку відносин між ЄС та Україною?
– Я сподіваюся, що до такого не дійде, адже це був би найгірший варіант у розвитку наших відносин. Сподіваюся, українській владі вдасться покращити ситуацію з дотриманням демократичних процедур під час проведення виборів, навіть за п’ять тижнів до голосування, що це забезпечить вільне волевиявлення українських громадян і дасть змогу ЄС визнати електоральний процес вільним і демократичним. Для нас важливий не стільки сам результат, скільки прозорість виборів та можливість контролю над їх перебігом і підрахунком голосів з боку громадянського суспільства та неурядових організацій.
У. Т.: Чи усвідомлює європейський істеблішмент, що режим Януковича намагається вести з ним гру, зокрема обіцяючи виконати всі вимоги стосовно дотримання демократичних стандартів, удосконалення системи судочинства, припинення репресій проти політичних опонентів, тиску на медіа тощо, але нічого цього не робить?
– Крок за кроком ми усвідомлювали, що це може бути гра. Два роки тому ми сліпо вірили новій українській владі, що була обрана в демократичний спосіб на президентських перегонах. Та сьогодні накопичилося чимало сумнівів, зокрема щодо виконання реформ, які були обіцяні Києвом під час двосторонніх переговорів і мали на меті наблизити Україну до стандартів ЄС. На мою думку, сьогодні три найважливіші сфери, які потребують негайного реформування: судочинство, місцеве самоврядування та боротьба з корупцією. Судова система має бути прозорою, незалежною і викликати до себе довіру громадян, бути проміжною ланкою між суспільством та владою. Якщо ви хочете досягнути значного рівня розвитку та заможності, зробити це з високим ступенем корупції буде дуже складно. У кожній країні існує корупція, але різниця полягає у вимірах цього явища, і в Україні воно набуло помітних масштабів. Глибока реформа місцевого самоврядування потрібна, щоб сформувати нову суспільну силу, створити нові робочі місця, розвинути регіони, без чого неможливе зростання країни загалом.
У. Т.: Довгий час Варшава активно лобіювала інтереси Києва у Європі, і зокрема в часи вашого перебування на посаді президента Європарламенту ми мали високопоставленого прихильника України в ЄС. Як ситуація змінилася останнім часом?
– Принципово нічого не змінилося. Польща досі залишається активним поборником поглиблення співпраці між Україною та Євросоюзом, і загальний настрій поляків у цьому сенсі, незважаючи на всі повороти в політикумі вашої держави, не зазнав змін. Ми глибоко проникли серцем і думками в її ситуацію і сильно стурбовані проблемами з демократією та свободами в Україні.
У. Т.: У вересні новим послом ЄС в Україні став поляк Ян Томбінський. Як його каденція може вплинути на відносини між Брюсселем та Києвом?
– Кожен посол ЄС діє виключно в межах генеральної лінії, і немає значення, якої він національності. Але в цьому випадку політик польського походження значно краще може розуміти ситуацію в Україні й усвідомлювати, що для неї важливо, глибше відчувати двосторонні відносини між Києвом та Брюсселем. Я добре знаю пана Томбінського, це дуже досвідчений політик і високого рангу дипломат. У другій половині 2011 року він відповідав за головування Польщі в Раді ЄС. Ця відповідальність, яка лягла на плечі моєї країни, виявилася великим успіхом значною мірою завдяки його старанням. Сподіваюся, його каденція буде корисна для розвитку відносин між ЄС та Україною.
У. Т.: На початку вересня Єврокомісія розпочала антимонопольне розслідування проти Газпрому. Наскільки лідери ЄС усвідомлюють загрозу з боку Кремля в сенсі відновлення сфери його впливу на посткомуністичному просторі?
– Нічого дивного в цьому розслідуванні Євросоюзу немає, бо ж для нас важливе дотримання правил гри в бізнесі на європейському ринку. Кілька років ми проводили розслідування проти американського гіганта Microsoft і оштрафували його на майже півтора мільярда доларів. Щодо Газпрому, то тут ідеться про маніпуляції з цінами на енергетичному ринку континенту. Це розслідування надзвичайно важливе для Європи, їй слід позбутися «газового тиску» з боку Кремля, який особливо сильно відчувають держави її центрально-східної частини (див. стор. 40). У Польщі маємо зокрема проблеми, пов’язані зі збутом товарів на російському ринку, і ЄС надає підтримку Варшаві у цій битві з Москвою. Для Києва найкращим порятунком від «газової пастки» й тиску з боку Кремля можуть стати підписання Угоди про асоціацію з ЄС та поглиблення співробітництва у межах Східного партнерства. Об’єднана Європа готова інвестувати гроші в розвиток української газотранспортної інфраструктури та модернізацію економіки загалом, щоб наблизити їх до стандартів ЄС.