Словацькими циганськими поселеннями, які більше подібні на нетрі в Індії чи Африці, ніж на центральноєвропейські села, в межах урядової кампанії з впровадження євро у Словаччині їздить театралізоване шоу. Для циган, серед котрих тільки деякі письменні, це не марна річ. «А скільки я матиму в євро, якщо зараз отримую соціальні виплати в розмірі 1300 крон?» – запитує після вистави акторів 50-річний циган. Дізнавшись, що тільки трохи більше за сорок, заломлює руки. «А що ми будемо робити з обміном на євро? Це ж будемо змушені дістати гаманці!» – вигукує товста циганка.
Саме так виглядає прихід спільної європейської валюти до Центральної Європи. Першого січня Словаччина стане першою посткомуністичною державою, яка вирішила перейти на євро. Завдяки реформам країна виконала найголовніший із критеріїв запровадження цієї валюти – інфляція низька, а дефіцит бюджету не перевищує 3% внутрішнього валового продукту. Країною зацікавилися закордонні інвестори, завдяки яким Словаччина перетворилася на державу, де виробляли найбільше автомобілів на особу.
Та попри економічний бум, словаки все ж залишилися на останньому серед центрально-європейців місці з огляду на розмір заробітної плати. Їхні доходи на 20–30% нижчі, ніж у сусідів. Відтак до єврозони словаки наближалися як найбідніша нація регіону з середньою заробітною платою близько €600.
Тому словаки й спостерігали з величезним напруженням за процесом зміни курсу словацької крони щодо євро. «Однозначно в уряді переважає думка про те, що той курс мав бути якнайвигіднішим для звичайного громадянина», – проголошував прем’єр Фіцо. Й словацька крона укріплювалася небаченими темпами. За останні 12 місяців вона зросла щодо євро, який на початку літа можна було купити за 30 словацьких крон, більше ніж на 20%. Це додало середньому словакові в євро п’яту частину платні, порівняно з попереднім роком.
Від початку вересня словацькі магазини почали вказувати ціни на товари як у словацьких кронах, так і в євро. Уряд Фіцо також вирішив провести закон, за яким необґрунтоване подорожчання товарів протягом року після прийняття європейської валюти карається як кримінальний злочин, що тягне за собою кілька років ув’язнення. Національний банк Словаччини вважає, що хвиля подорожчання чи зростання інфляції у зв’язку з запровадженням євро країні не загрожують. Це відбувається й тому, що ціни на більшість споживчих товарів у цій країні вже такі самі чи й вищі, ніж у сусідній Австрії, яку в ЄС вважають «дорогою країною».
Та звичайні словаки євро все одно побоюються, бо мають перед очима приклад Словенії, яка запровадила цю валюту два роки тому. Там одразу стрибнули головним чином так звані низькі ціни – на каву в кав’ярні, булочку в пекарні, газету в кіоску. «Що мені з того, що автомобіль не подорожчає, якщо булка буде коштувати не три, а десять крон», – саркастично говорить одна моя братиславська знайома.
МОЖУТЬ, ТА НЕ ХОЧУТЬ
Чехія могла б запровадити євро без великих проблем, а урядовий проект бюджету на 2009 рік відповідає критеріям вступу до єврозони. Причина того, чому Прага не поспішає до єврозони у політиці. Громадянська демократична партія на чолі з прем’єром Міреком Тополанеком, яка домінує в коаліційному чеському уряді, й, насамперед, голова цієї партії, президент Вацлав Клаус, євро відкидають. Тополанек – у найближчі роки, а Клаус взагалі як таке. «Євро шкодить європейській економіці», – стверджує Клаус, і як справжній авторитет чеського політичного життя робить усе, щоб Чехія назавжди зберегла свою власну валюту.
Це створює великі проблеми чеським експортерам, які в умовах чеської економіки, традиційно орієнтованої на експорт, є основою процвітання країни. Якщо словацька крона за останній рік зміцніла щодо євро на 20%, то чеська крона – більше ніж на третину, а щодо долара за два останні роки – 50%. «Необхідно, щоб чеський уряд бодай встановив час запровадження євро», – написали кілька тижнів тому в драматичному зверненні до прем’єра Тополанека представники ста найбільших чеських фірм. Вони застерегли, що в іншому випадку великим компаніям загрожує банкрутство.
Та уряд і надалі цього не чує. «Чеська Республіка запровадить євро лише тоді, коли їй це буде вигідно», – повторює те саме Тополанек. Прості чехи, зарплата яких у цій валюті вперше перевищила €1000, знають, що завдяки сильній кроні не дорожчають ані бензин, ані основні продукти харчування, тож здебільшого іншої валюти не прагнуть.
ХОЧУТЬ, ТА НЕ МОЖУТЬ
Кілька днів тому польський ліберальний уряд прем’єра Дональда Туска визначив свій термін вступу до єврозони – 2011 рік. Однак ситуація в польській економіці не виглядає так оптимістично, як у чеській, тож якщо Варшава хоче виконати бюджетні критерії єврозони, то мусить рішуче переглянути витрати державного бюджету та забути про зниження податків. Євро також може бути в Польщі політичною проблемою, тому що опозиція в особі «Права й Справедливості» на чолі з Лехом Качинським вважає європейську валюту «загрозою національному суверенітету». Тому 2011 рік більшість економістів розглядають як надзвичайно амбіційну ціль і передбачають, що запровадження євро в Польщі може настати на рік пізніше.
Найгірше виглядає ситуація в Угорщині. В країні панує хаотична політична ситуація, а державні фінанси – в катастрофічному стані: минулого року дефіцит бюджету перевищив 10% внутрішнього валового продукту. З огляду на це всі плани запровадження євро в Угорщині були скасовані. Навіть найбільші оптимісти вважають, що економічна ситуація дозволить Будапешту запровадити європейську валюту тільки близько 2015 року. Це буде через одинадцять років після вступу до ЄС і на шість років пізніше, ніж це зробить Словаччина. А це вразить національну гордість угорців, які завжди дивилися на Словаччину трохи зверхньо, як на відсталу «Верхню Угорщину».