Не всі визнають, але війна в Україні давно набула міжнародних вимірів. Не тільки тому, що про неї систематично пише вся світова преса, а зарубіжні лідери щотижня мусять висловлюватися по українських питаннях. Війна переросла в європейську, бо скрізь, де є українці з активною громадянською позицією, неодмінно формуються два суспільні антиподи – Майдан та титушки.
Та сама риторика, такі ж самовпевнені, не зовсім інтелектуальні обличчя… Ну, може, немає треніків із витягнутими колінами: життя на Заході дозволяє вбиратися акуратно й недорого. Але сутність – та сама. «Радянський Союз – найвище досягнення людської цивілізації», «Українців не існує : росіяни й українці – один народ», «Ви ще Путіну не раз подякуєте, що врятував вас від Правого сектору»…
«Ми знаємо їх в обличчя, їхній фотограф ще не пропустив жодної української демонстрації, – розповідає голова української громади Франції Наталка Пастернак. – Він приходить і мовчки фільмує все. А коли ми просимо відійти чи зовсім піти, вдає глухого та далі знімає на відео протестну акцію».
Майже всі активісти української громади Франції мають фото цього безсловесного відеооператора. Поліція не втручається: в публічних місцях, під час мітингів, кожен може знімати що хоче і кого хоче. Але маніакальна присутність з таким же небажанням відповісти хоч слово на запитання «хто ви і звідки», наводить на роздуми.
Читайте також: Французькі компанії опираються санкціям проти Росії
Європейські тітушки, так само, як українські, не поспішають давати про себе правдиву інформацію. «Я – вроджений киянин, із діда-прадіда,» – переконує активіст промосковських мітингів, якого тільки й бачити у сюжетах російського телебачення, Дмітрій Канін. Перевіряємо по базі народжених в Україні: Каніна від 1966 року народження нема. Є або молодші, або старші. Неправдива дата, змінене прізвище, брехня про місце народження? Не принципово, що саме не відповідає дійсності. Але очевидно: коли людина вигадує собі неправдиву ідентичність, в неї мусять бути свої підстави приховувати правду.
«Тітушки не обов’язково народжені в колишньому совку, але завжди хамовиті та зазомбовані, – вважає Ганна, активістка руху Євромайдан-Франція. – Один такий, учасник багатьох акцій з розкрутки ДНР та ЛНР, а також на підтримку Росії в справі продажу «Містралів», француз Бруно Жійо з Руану, погрожував мене прилюдно зґвалтувати. Ось така елегантність спілкування з опонентами, нічим не краща за ватну».
Сторінку Жійо на Фейсбуку можна побачити у відкритому доступі. Георгіївські стрічки, хамуваті коментарі на сторінках україньских активістів, нестримна апологетика Путіна – «сильного лідера, який потрібний сьогодні світу.» Така ж бездумна та упевнена зневага до всього українського. Куплений? Потрапив під вплив? Визначити важко, бо на діалог не йде. Як і більшість інших французів з анти-Майдану, переважно або крайніх правих, або крайніх лівих.
Бруно Жійо
Майже щодня французькі медіа повідомляють про арешти тих, хто вербує громадян Франції до участі в джихаді – мусульманській війні проти «невірних» на Близькому Сході та в інших регіонах планети. Проте вербувальників, які запрошують повоювавти на Донбасі на боці Росії, ніхто не турбує. Вони відкрито проводять мітинги, розповсюджують в інтернеті заклики до «війни з Америкою» на українській землі. Пропагують без перешкод ненависть до України і дезінформують громадськість. Але поліція та спецслужби не втручаються. Антиамериканський комплекс виявився чіпким гачком, на який Росія спіймала і євротитушок з контингенту невдах та безробітних, і успішних бізнесменів, і політиків – аж до депутатів та сенаторів.
Читайте також: «Містраль» до листопада
Ідеологічно євротітушок підтримує «мережа Вольтера» – досить активна, дуже скандальна групка діячів з претензією на інтелектуальність. «Мережа Вольтера» відома своєю відкритою підтримкою Моаммару Каддафі та Башару Аль-Ассаду, а також – зацикленою американофобією. «Це – пропагандистська контора, яку фінансують найвідразніші диктатори», – каже про них журналіст з часопису Liberation Жан-Пьєр Перен.
Виступаючи за вихід Франції з НАТО, Євросоюзу та зони «євро», члени «мережі Вольтера» не забувають систематично співати осанну Путіну та доводити, ніби «російських військових в Україні нема і не було».
Євротітушки в Західній Європі здійснюють ту саму «роботу», що й в Україні : очорнюють українство всіми способами, послуговуючись переважно продукцією RussiaTV. Агресивні та загрозливі, вони, слід вважати, сподіваються залякати всіх тих, хто активно домагаєтся розуміння та підтримки Україні, а також – віднадити від України тих, хто сьогодні на Заході ставиться до неї з симпатією. Існування євротитушок означає, що гібридна війна робить високу ставку на інформаційні технології. З ними не варто дискутувати, але давно необхідно поставити до дії систему ефективної української комунікації, яка вивела б дискусію по українських питаннях на принципово інший рівень.