У своїй заяві позивачі – родичі вбитих польських військових – стверджували, що російська влада неефективно розслідувала загибель їхніх близьких.
Крім того, вони вимагали присудити їм справедливу компенсацію.
Страсбург пояснив свій висновок тим, що Росія ратифікувала Європейську хартію про права людини у 1998 році, а слідство проводили з 1990 по 2004 рік.
В той же час польське міністерство закордонних справ заявило, що розчароване вироком у Страсбурзі в справі Катинського злочину.
«Не визнано всіх аргументів позивачів, польської сторони, які виступають тут з аргументами морального, історичного характеру, проте суд не взяв до уваги цих аргументів з процесуальних причин. Ми звичайно шануємо постанову суду, так, як шануємо кожне рішення судів у Польщі чи міжнародних судів», – сказав польський віце-міністр закордонних справ Артур Новак-Фар.
Як відомо, у 2010 році Держдума Росії визнала катинський розстріл злочином сталінського режиму, але нікого ніколи не визнали винним у масовому вбивстві.
У квітні 2012 року Європейський суд з прав людини визнав масовий розстріл поляків у Радянському Союзі в 1940 році – військовим злочином.
Водночас суд відмовився оцінювати ефективність розслідування російською владою так званої «катинської справи». До суду звернулися 15 громадян Польщі – родичі розстріляних. У своїй скарзі вони посилалися на порушення Росією статті про право на життя Європейської конвенції про захист прав людини, оскільки російська влада не провели ефективне розслідування загибелі їх родичів.
Вину радянської сторони в загибелі полонених Москва визнала в 1990 році, а 20 років потому російська влада передала польській прокуратурі розсекречені електронні матеріали по цій справі.
Розслідування катинської справи Росія припинила в 2004 році – у зв'язку зі смертю винних.
Починаючи з 2003 року, російська прокуратура кілька разів відмовляла позивачам у видачі документів та інформації про їхніх розстріляних родичів. Документи залишаються засекреченими досі, і польська сторона не має доступу до цієї та будь-якої іншої інформації про розслідування.
Читайте також: Антимухінг. 333 брехні про Катинь