24 лютого, у другу річницю повномасштабного нападу росії на Україну, єврокомісар Тьєррі Бретон, який відповідає за оборонну промисловість, планує представити нову програму (під назвою Edip) з бюджетом у 1,5 мільярда євро. Йдеться про створення спеціалізованого фонду для переозброєння Євросоюзу та допомоги Україні. Ця ідея, що очевидно є на часі, обурила низку країн Європейського Союзу.
Пропозиція Тьєррі Бретона не сподобалась групі так званих «ощадливих» країн на чолі з Німеччиною, які не бажають збільшувати державні витрати і об’єднувати фінансування, що вимагатиме від них більших внесків. З іншого боку, новий міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський задум публічно підтримав.
Як заявив європейський комісар під час прес-конференції в Парижі, що відбулася 15 січня, європейці мусять «значно збільшити свої потужності з виробництва озброєнь після того, як вони занадто багато деінвестували».
Це необхідно, на його думку, не лише для допомоги Україні, але й для забезпечення захисту морських кордонів ЄС, його повітряного простору та цифрового простору у світі, де також регулярно виникають конфлікти. «Якщо чотири держави об’єднаються для здійснення спільних закупівель, Європейський Союз профінансує їх у розмірі 10-15%», – уточнив він.
Якщо нову програму затвердять, Тьєрі Бретон сподівається, що гроші підуть на фінансову підтримку європейським оборонним компаніям для здійснення масштабних інвестицій, «не чекаючи замовлень від урядів, як це відбувається нині». Він також згадав про запуск військових супутників зв’язку Iris2, на який вже виділено 6 мільярдів євро, і про «кіберкупол», призначений для захисту цифрового простору. Окремо комісар зупинився на ідеї виготовлення європейських авіаносців, які б експлуатувалися кількома державами. Станом на сьогодні цей задум проробляється в режимі гіпотези.
«Тьєррі Бретон намагався схилити на свій бік найбільш неохочих євродепутатів, переповідаючи зміст розмови, яку він мав з Дональдом Трампом у Давосі в 2020 році в присутності Урсули фон дер Ляєн, – розповідає французький часопис La Croix. – Він переповів слова президента США, який нібито застерігав: «Ви повинні розуміти: якщо на Європу нападуть, ми не повернемося, щоб допомогти вам, а НАТО мертве, бо ми збираємося вийти з нього». Підтверджуючи зміст цієї розмови, Тьєррі Бретон додав 15 січня: «Я просто наводжу факти. Оскільки переобрання Трампа можливе, ми повинні прислухатися до того, що він сказав. І ви повинні розуміти, що така риторика не є унікальною для республіканців. Барак Обама вже звертався до європейців з проханням збільшити свої оборонні зусилля».
Сьогодні країни Європейського Союзу виділяють на оборону в середньому лише 1,5% свого внутрішнього валового продукту. Це все ще далеко від цільового показника в 2%, узгодженого усіма країнами-членами Альянсу. Якби всім державам-членам вдалося досягти цього рівня, це означало б додаткові 75 мільярдів євро на рік. Зрештою, не так вже й далеко від 100 мільярдів євро, на які сподівається Тьєррі Бретон.
Як співвідноситься оборонний проєкт Тьєррі Бретона з наданням військової допомоги Україні? «У 2023 році Європейська комісія вже взяла на себе зобов’язання надати пряму підтримку оборонним підприємствам для постачання зброї в Україну, – уточнює La Croix. – Вона створила програму під назвою Asap (Акт на підтримку виробництва боєприпасів) для збільшення виробництва снарядів. Ці зусилля мали б дозволити ЄС виробляти один мільйон снарядів на рік до весни наступного року».
Тьєррі Бретон вважає, що досягти зазначеного показника цілком можливо. До кінця 2024 року європейські заводи повинні бути здатні виробляти від 1,3 до 1,4 мільйона боєприпасів на європейській землі, а в 2025 році — збільшити обсяги виробництва.
«Щоб дати Україні можливість виграти війну, а також — мати сильну позицію на переговорах з Росією, Європейський Союз повинен мати оборонну промислову базу, котра щонайменше дорівнювала б російській», – пояснив єврокомісар на прес-конференції.
Проте поки що вкладені інвестиції повільно трансформуються в реальні поставки снарядів для Києва. З початку війни ЄС вже збільшив свої потужності з виробництва снарядів на 30%, згідно з даними Єврокомісії. Але водночас європейські компанії постачають 40% своєї продукції до третіх країн за межами України, відповідно до укладених контрактів. «Суто юридично ми не зобов’язані віддавати пріоритет продажу своїх снарядів Україні», виправдовуються в Брюсселі.