Темою розмови була стратегія подальшого розширення ЄС у наступному, 2013 році. “Сама концепція розширення перебуває в стані цілковитої непевності”, – відверто зазначив європейський комісар. Посилаючись на опитування громадської думки в країнах-членах, Штефан Фюле зазначив, що перспектива залучення нових членів не надто надихає громадян Євросоюзу. “Громадська думка є великим стримуючим фактором, – наголосив пан Фюле. – Попри те, що Хорватія перебуває вже в процесі вступу, Чорногорія почала відповідний переговорний процес, а Сербія нещодавно дістала офіційний статус кандидата, європейська думка залишається скептичною щодо вступу цих країн, де покоління тому палала війна”.
На запитання Тиждень.ua про стан переговорів з Україною щодо угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі, Європейський Комісар відповів: “Питання не в тому, чи відбудеться підписання цієї угоди. Питання — коли це станеться? З нашого боку, ми були б не проти підписати документ у першій половині наступного року. Якщо українська сторона буде готовою”.
Штефан Фюле уточнив, що нині “величезна кількість правничих документів перекладається на різні мови, що потребує певного часу. Але існують також політичні умови, – наголосив він. – Ідеться про відмову від використання судочинства з політичними цілями, про ухвалення чіткого й повноцінного виборчого кодексу та про реальні реформи на запровадження стандартів правової держави.”
Преси та дипломатів було запрошено на зустріч не багато, тож офіційна частина заходу швидко перейшла до неофіційної. За келихом шампанського, один з працівників офісу Фюле, який побажав залишитися неназваним, підтвердив Тиждень.ua, що допоки Тимошенко та Луценко залишатимуться за ґратами, підписання документа мало імовірне. Навіть якщо всі технічні та адміністративні формальності буде узгоджено.
На запитання, чи думають у Брюсселі над можливими санкціями для конкретних відповідальних за фальсифікації українських виборів, той самий високий чиновник відповів: “Ще не думаємо.” Натомість він підтвердив, що інтенсивні консультації на рівні керівництв дипломатичних відомств країн ЄС стосовно української угоди відбуваються саме нині.
“Польща та Литва просувають, як тільки можуть якнайшвидше підписання угоди з Україною, – розповів Тиждень.ua присутній на заході французький дипломат. – У той самий час Велика Британія, Франція, Нідерланди, Швеція, Данія, Італія та Іспанія наполягають на тому, щоб попередньо були виконані політичні умови. Зокрема, щоб новий виборчий кодекс, на якому роками наполягає Рада Європи, був напрацьований за участю опозиції, а не так, як останній виборчий закон.”
Згідно з даними джерел Тиждень.ua, якщо політичний контекст не зміниться найближчим часом, угоду може бути відсунено аж до 2015 року, – себто до нових президентських виборів. Між часом документ, узгоджений параграф за параграфом, кома за комою, може застаріти. Для українського народу, для проєвропейського табору це стало б величезною втраченою можливістю.
Виглядає так, що стосовно підписання угоди з Європейським Союзом багато залежить нині від позиції Німеччини. Берлін коливається, кого підтримати: – ентузіастів на чолі з Варшавою та Вільнюсом, або ж скептиків, які стоять на тому, що привілейовані відносини з ЄС можливі тільки за співзвучності політичних практик.
Спілкуючись з Тиждень.ua, дипломати та чиновники ЄС за кожним разом наголошують: не гроші й не лобістські кола здатні зрушити сьогодні справу підписання угоди. “Ситуація як ніколи залежить від мобілізації громадськості, – зауважив співробітник офісу Фюле. – Якщо б опозиція, громадський сектор об’єднали зусилля й ефективно домоглися позитивних змін, бодай невеликих, але конкретних, то й Брюcсель не забарився б зробити крок на зустріч”.
Ось така ситуація. Є реальна перспектива підписати угоду до літа 2013. Також є небажання влади йти на політичні поступки. Суть питання — чи стане українському суспільству здорового інстинкту самозбереження, щоб об’єднати сили та гуртом вимагати демократичних змін?